Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Рiвненський державний гуманiтарний унiверситет
Кафедра бiблiотекознавства i бiблiографii
РЕФЕРАТ на тему:
Бiблiотекознавцi Украiни (перiод до 1917 року)
Диiиплiна Загальне бiблiотекознавство
Пiдготувала:
Студентка РЖ курсу
Спецiальнiсть ББК
Факультет пiслядипломноi освiти
Олейнiченко Н.О.
Рiвне-2011
Змiст
Вступ
1. Сiрополко Степан Онисимович сподвижник украiнського бiблiотекознавства
2. Найвидатнiша просвiтителька Х.Д.Алчевська
3. Дмитро РЖванович Багалiй
4. Хавкiна Любов Борисiвна засновник перших бiблiотечних курсiв
5. Рубинський Костянтин РЖванович - генiальний бiблiотекознавець
6. Арсенiй РЖванович Маркевич - засновник кримознавчоi бiблiографii
7. Автор Бiблiографiчного покажчика новоi украiнськоi лiтератури - Комаров Михайло Федорович
8. РЖван Омелянович Левицький бiблiограф захiдноукраiнських видань
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Розвиток украiнського бiблiотекознавства в кiнцi ХРЖХ на початку ХХ сторiччя характеризуСФться активiзацiСФю дослiджень iсторичного, теоретико-методологiчного напрямiв, серед яких значне мiiе посiдаСФ вивчення видатних бiблiотекознавцiв та бiблiографiв того часу.
Останнiм часом склалися сприятливi умови для дослiдження ролi бiблiотекознавцiв у формуваннi тiСФi чи iншоi галузi знання. Сьогоднi СФ багато можливостей для вивчення та узагальнення внеску Д.РЖ.Багалiя, Х.Д.Алчевськоi, Л.Б.Хавкiноi, , К.РЖ.Рубинського, iнших вчених у вiтчизняне та свiтове бiблiотекознавство.
Харкiв здавна був вiдомий не лише своСФю розвиненою промисловiстю, наукою та культурою, а й видатними особами, котрi тут жили i працювали в рiзнi iсторичнi перiоди.
В останнiй чвертi XIX ст. у Харковi склалися сприятливi умови для органiзацii загальнодоступноi бiблiотеки. Найкращi представники прогресивноi громадськостi взяли активну участь у вiдкриттi книгозбiрнi.
Серед фундаторiв Харкiвськоi громадськоi бiблiотеки, органiзованоi у 1886р., були Д.РЖ.Багалiй, О.О.Гурський, Б.Г.Фiлiмонов, Х.Д.Алчевська та iншi видатнi вченi та громадськi дiячi.
Микола Петрович Баллiн видатний бiблiотечний дiяч зробив значний внесок у заснуваннi Харкiвського товариства грамотностi та створеннi публiчних бiблiотек та читалень у Схiднiй Украiнi. Разом з товаришами органiзував катеринославський журнал Новоросiйський лiтопис в Одесi. Вiн був видатним дiячем просвiтником, який розгортав видавничу дiяльнiсть як органiчну складову розвитку народноi освiти, нацiональноi культури, багато i самовiддано працював й цiй галузi. Хоча багато його планiв i проектiв не було здiйснено, його дiяльнiсть залишила помiтний слiд в iсторii просвiтницького руху.
Варто згадати iмя видатного дiяча украiнськоi iсторичноi науки, засновника кримознавчоi бiблiографii, вiдомого бiблiографа Арсенiя РЖвановича Маркевича.
Також на пiвднi украiнських земель в Одесi працював над бiблiографiСФю творiв Т.Г. Шевченка та лiтературою про нього, Михайло Комаров.
КраСФзнавча бiблiографiя Галичини поповнилася бiблiографiчною працею РЖ.О. Левицького "Галицько-руська бiблiографiя за роки 1772-1800". Друга половина ХРЖХ ст. - початок ХХ ст. (1851-1918) характеризуСФться тим, що в галицькому краi виникають культурно-освiтнi товариства: "Галицько-руська матиця", "Просвiта", "Лiтературне товариство iменi Шевченка" та iнш.
ЗявляСФться цiлий ряд окремо виданих краСФзнавчих бiблiографiчних посiбникiв вiдомих захiдноукраiнських бiблiографiв, краСФзнавцiв, iсторикiв: РЖ.О. Левицького, РЖ.Я. Франка, Я.Ф. Головацького, РЖ.Т. Калиновича, РД.-Ю. Пеленського.
У 1892 р. вийшов великий бiблiографiчний огляд "Галицьке краСФзнавство", пiдготовлений РЖ.Я. Франком (1856-1916). В ньому наводяться роботи дiячiв з природознавчоi, етнографiчноi та iсторичноi тематики, аналiзуються деякi з них.
В 1865 р. Я.Ф. Головацьким (1814-1888) було пiдготовлено короткий огляд бiблiографiчних робiт захiдноСФвропейських та словянських авторiв, у якому вiн поставив питання про створення повноi бiблiографii захiдноукраiнськоi лiтератури. Бiблiографiчна дiяльнiсть Я.Ф. Головацького мала позитивний вплив на розвиток краСФзнавчоi бiблiографii в Галичинi.
Варто вiдзначити бiблiографа i книгознавця з Конотопа Степана РЖвановича Пономарьова (1828-1913) , який впродовж довголiтнього життя спiвпрацював у бiльше нiж 50-ти перiодичних виданнях, зокрема: Отечественных записках, Киевской старине, Киевлянине, Современнике та iнших. Реалiзувавши свою мрiю - паломництво до Святоi Землi, Палестини, написав капiтальну бiблiографiчну монографiю Иерусалим и Палестина в русской литературе, науке, живописи, переводах. За дорученням Росiйськоi Академii наук вчений брав участь у складаннi бiблiографii до творiв М.Ломоносова, М.Некрасова, О.Пушкiна та iнших. Багато бiблiографiчних, iсторико-лiтературних робiт було присвячено украiнським дiячам.
Настав час бiльш ТСрунтовноi та обСФктивноi оцiнки науковоi лiтературноi та педагогiчноi спадщини дiячiв культури. Сьогоднi вони потребують систематизацii, збiльшення тиражу, активнiшого впровадження у бiблiотечну практику, студентську аудиторiю.
Зараз багато з того, що говорили, писали, домагал