Управління кредитним портфелем
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
°дратичне відхилення (одноденна волатильність) валютного курсу у відсотках.
Деякі автори, зокрема [3], вважають, що інколи доцільно відмовитися від наведеного спрощеного варіанта формули , в якому ступінь хаотичності валютних курсів, курсів цінних паперів та інших даних експонента Херста (Н) приймається рівним 0.5. Цей показник вказує, що дані є персистентними (Н > 0.5), чи навпаки (Ж 0.5), або ж свідчить про відсутність хаосу (Н= 0.5). У першому випадку за періодами зростання (падіння) випадкової величини йдуть в основному періоди подальшого зростання (падіння), у другому навпаки, за періодами зростання (падіння) йдуть переважно зворотні тенденції падіння (зростання) все це випадки процесу, що характеризується деякою памяттю і називається фрактальним броунівсь-ким рухом. При Н= 0.5 хаос відсутній, і має місце класичний броунівський рух, що не передбачає памяті.
Зазначимо, що оцінка VAR за формулою (2) є прийнятною лише для порівняно невеликих інтервалів часу, при цьому її точність знижується зі збільшенням часового горизонту.
Оцінка валютного ризику комерційного банку із застосуванням VARтехнології здійснюється у кілька кроків. Перший крок визначення розміру відкритої позиції, що піддається ризику, за кожною іноземною валютою. Такі позиції мають бути перераховані у національну валюту за офіційними валютними курсами на момент оцінки ризику (цей процес називається markto-market, або розрахунок ринкової вартості позиції). Другий визначення мінливості (волатильності) валютних курсів. Третій розрахунок VAR кожної з відкритих позицій, виражених у національній валюті. Він дорівнює добутку ринкової ціни позиції на мінливість валютного курсу. Четвертий крок визначення валютного ризику комерційного банку (який не дорівнює сумі VAR кожної з відкритих валютних позицій, оскільки коефіцієнт кореляції між змінами курсів валют, як правило, не дорівнює 1 або -1).
Валютний ризик щодо загальної відкритої валютної позиції комерційного банку VARn можна визначити за такою формулою:
; (3)
де S загальна відкрита валютна позиція банку в гривневому еквіваленті:
VARi(j) максимально можлива зміна курсу iтої (jтої) іноземної валюти щодо національної за період, протягом якого не може бути закрита валютна позиція;
Хi частка (питома вага) iтої (jтої) іноземної валюти у гривневому еквіваленті в загальній відкритій валютній позиції банку в гривневому еквіваленті:
p коефіцієнт кореляції між змінами курсів /-тої тау-тої іноземних валют щодо національної валюти.
Зазначимо: якщо комерційний банк займає за певною іноземною валютою довгу валютну позицію (активи банку в цій валюті перевищують його пасиви в цій валюті), то у формулу (3) максимально можлива зміна курсу даної іноземної валюти щодо національної підставляється зі знаком +; якщо коротку (пасиви банку в цій валюті перевищують активи в цій же валюті) зі знаком .
Для зниження валютного ризику комерційний банк може використовувати такі прийоми:
1. Надання позички в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованого в кредитному договорі. Такі заходи дають змогу банку застрахуватися від можливого падіння курсу валюти, в якій надано кредит;
2. Хеджування за допомогою деривативів (форвардних контрактів, фючерсів, опціонів);
3. Диверсифікація коштів банку в іноземній валюті. Суть цього методу зниження валютного ризику полягає у здійсненні операцій не з однією, а з кількома валютами, які не є корельо-ваними;
4. Страхування валютного ризику, що передбачає передачу банком усього ризику страховій компанії;
5. Визначення оптимальної структури загальної відкритої валютної позиції, яка забезпечує мінімальний ризик.
Відсотковий ризик комерційного банкуце міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат через несприятливі зміни відсоткових ставок. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів з плаваючою відсотковою ставкою.
Основним методом оцінки відсоткового ризику банку є аналіз гепа.
Геп різниця між величиною чутливих до зміни ставки відсотка активів і пасивів банку, які необхідно переоцінити або погасити до певного терміну.
Чутливими до змін відсоткової ставки активами є видані кредити, придбані банком облігації, доходи майбутніх періодів тощо, чутливими до зміни відсоткової ставки пассивами кошти на розрахункових і поточних рахунках, депозити й отримані міжбанківські кредити. Нечутливі пасиви це фонди комерційного банку (статутний, резервний та інші).
Принципи управління гепом можна сформулювати так:
- Зміна відсоткового прибутку, який отримується при заданному співвідношенні активів і пасивів, у результаті зміни відсоткової ставки залежить від величини гепа;
- У випадку негативного гепа при зростанні ставки відсотка відсотковий прибуток зменшиться, а при її зниженні зросте. Навпаки, при позитивному гепі відсотковий прибуток збільшується зі зростанням ставки відсотка, а з її зниженням зменшується;
- Поняття гепа нерозривно повязане з термінами погашення або переоцінки пасивів та активів. Коли ці терміни суттєво різняться, виникає так званий ефект Стігума-Бренча, згідно з яким, якщо пасиви (активи) багатократно переоцінюються до того, як здійснюється переоцінка активів (пасивів), це визначатиме позицію гепа, який розраховується на момент переоцінки;
- Позиція гепа визначається характером діяльності комерційного банку.
Аналіз дюраці?/p>