Управління кредитним портфелем
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?мальної вартості кредиту незалежно від зміни ринкових процентних ставок протягом дії кредитного договору.
Недолік застосування кепу полягає у можливості переходу ризику за плаваючими процентними ставками від позичальника до кредитора (особливо за тривалого підтримання цієї ставки).
Подальше поглиблення конкуренції між банківськими та не-банківськими установами, повязане з розвитком фондового ринку та іншими факторами, зумовлює поширення цінових моделей (наприклад, моделі надбавки), спрямованих на встановлення процентних ставок, нижчих від прайм-рейту:
ПСК = ПВЗК + Нвроп,(3)
де ПСК процентна ставка за кредитом;
ПВЗК процентні витрати на залучення коштів на грошовому ринку;
Нвроп надбавка, призначена для відшкодування ризику та отримання прибутку.
Застосування подібної моделі при короткостроковому кредитуванні вітчизняними банками, на мою думку, дало б змогу відчутно знизити середні процентні ставки за позичками значним субєктам господарювання (передусім акціонерам банку). Перспективність упровадження такої моделі підтверджують дослідження Томаса Брейді, з яких випливає, що приблизно 90% обсягу портфелів кредитних вкладень найбільших банків США у підприємницькі фірми (враховуючи позички на один день) становлять саме кредити, надані за ставками, нижчими від базової.
Отже, зростання нестабільності ринкових процентних ставок і посилення конкуренції між банками та не-банківськими установами спонукають до переважного застосування формул ціноутворення кредиту, які грунтуються на ставках відкритого фінансового ринку, а не на базових процентних ставках. При цьому прайм-рейт може залишатися базою для визначення ціни за кредитами, що надаються дрібним підприємницьким фірмам, за споживчими позичками, кредитами на будівництво тощо. Тобто ринок кредитів для субєктів господарювання має бути дворівневим: позички дрібним та середнім субєктам господарювання доцільно надавати на основі розрахунку базової або довідкової процентної ставки (у тому числі ЛІБОР); більшість великих кредитів значним субєктам господарювання варто надавати, орієнтуючись на ставки грошового ринку, що склалися на момент надання позички.
Моделі ціноутворення кредиту, орієнтовані на підвищення індивідуалізації роботи банку з клієнтом. Загострення конкурентної боротьби на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні спонукає банки не лише знижувати ставки чи тарифи на кредитні ресурси, а й удосконалювати свою роботу, максимально враховуючи запити клієнтів. Останнім часом за рубежем сформувався підхід до встановлення ціни кредиту, основою якого є аналіз дохідності клієнта. В рамках цього підходу практикується, наприклад, метод установлення процентної ставки за принципом вартість-вигідність, який передбачає:
- оцінку в умовах зміни рівнів процентних ставок сукупних доходів (у тому числі нарахованих процентів, комісійних за зобовязання надати позичку, за управління готівковими коштами, обробку цифрової інформації) та витрат банку (зокрема заробітної плати працівників, процентів за депозитами тощо);
- оцінку чистої суми кредитних ресурсів, тобто різниці між обсягом кредиту, наданого клієнтові, та середнього обсягу депозитів (зменшеного на суму обовязкових відрахувань у резерви), яким фактично може користуватися позичальник;
- оцінку чистої ставки прибутку, одержаного (до оподаткування) у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом, яка може бути обчислена за формулою:
; (4)
де ЧСПОРВК чиста ставка прибутку, одержаного (до оподаткування) у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом;
Дкп дохід, отриманий від кредитів та інших послуг, що надаються і клієнту;
Вкп витрати, повязані з наданням кредитів та інших послуг клієнту;
ЧРКПОд чисті ресурси, надані в кредит понад обсяг депозитів клієнта.
Приклад практичного застосування зазначеної моделі ціноутворення наведено в таблиці.
Приклад аналізу дохідності клієнта на основі річної бази даних. Вихідні дані: банк розглядає питання про відкриття кредитної лінії на суму З млн. грн. терміном на 9місяців ЗАТ Ласощі з умовою підтримки 20% залишку на депозитному рахунку в банку на підставі таких даних про доходи та витрати:
Таблиця 3.4. Приклад аналізу дохідності клієнта
ПоказникиСума, тис. грн1. Джерела доходів банку від клієнта
Процентний дохід за кредитом (17% на 9 місяців)
Комісія за зобовязання надати кредит (1%)
Комісія за управління депозитами клієнта
Плата за переказ коштів
Плата за трастові послуги та ведення бухгалтерського обліку операцій
Усього доходів за річною базою даних
382500
30000
6000
2000
13000
4335002. Витрати з обслуговування даного клієнта
Проценти за депозитом (9%)
Вартість залучених кредитних ресурсів
44000
160 000Операційні витрати за рахунками клієнта
Вартість переказу коштів
Вартість обробки інформації за кредитом та витрати на ведення бухгалтерського обліку
Усього витрат на основі річної бази даних25000
1000
4000
234000Середня сума кредиту, наданого клієнту
Мінус середні залишки на депозитному рахунку клієнта (зменшені на суму обовязкових відрахувань у резерви)
Чисті ресурси, надані клієнту в кредит понад обсяг депозитів клієнта3 000000
-540000
2 460 000
або 8%
З наведеного прикладу випливає: чиста ставка прибутку, який прогнозується о?/p>