Управління кредитним портфелем
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
? становить суть класичного підходу до оцінювання процентного ризику.
Дюрація це середньозважений (з вагами) час до погашення певного.
фінансового інструменту. Вона обчислюється за формулою:
(4)
де Сt величина грошового потоку в момент часу І;
Р теперішня (приведена) вартість фінансового інструменту;
r ставка дисконтування;
T строк фінансового інструменту.
Дюрація дає змогу порівнювати альтернативні потоки платежів шляхом аналізу їх чутливості до зміни процентних ставок. Якщо, приміром, позичено під зобовязання виплатити 1000 грн. через рік (дюрація заборгованості дорівнює 1), то розумно було б із метою захисту від зміни процентних ставок купити, скажімо, безкупонну облігацію номіналом 1000 грн., яка погашається через рік. Тоді зобовязання будуть приведені у відповідність з активами (що ілюструє результат теореми Самуель-сона про імунітет).
Модифікована дюрація обчислюється за формулою:
(5)
Зміна теперішньої вартості фінансового інструменту (у відсотках) приблизно дорівнює добутку Ай на зміну дохідності (ставки дисконтування).
Застосовуючи показник Ай, слід бути обережним, тому що він перебільшує розмах падіння теперішніх вартостей при великому зростанні процентних ставок і занижує масштаби зростання теперішніх вартостей при їх значному падінні (так звана властивість опуклості (сопуехігу), зумовлена другою похідною). Ефект цей суттєво нелінійний. Труднощі також виникають при розрахунках АБ для облігацій з правом дострокового викупу емітентом.
Відсотковий ризик комерційного банку VARn можна визначити за формулою:
(6)
де А теперішня вартість чутливих активів банку;
L теперішня вартість чутливих пасивів банку;
DА сподівана середньозважена модифікована дюрація активів банку (з урахуванням можливої їх пролонгації);
DП сподівана середньозважена модифікована дюрація пасивів банку (з урахуванням можливого їх дострокового вилучення);
VARв максимально можлива зміна відсоткової (дисконтної) ставки за певний період.
Основними методами зменшення відсоткового ризику комерційного банку є управління гепом, імунізація портфеля (приведення у відповідність середньозваженої модифікованої дюрації активів та середньозваженої модифікованої дюрації пасивів банку), а також похідні інструменти. Кожен із похідних інструментів використовується, щоб знизити специфічним чином відсотковий ризик, зафіксувати відсоткову ставку за запозиченнями або вкладеннями, а також для регулювання співвідношення запозичень і вкладень за фіксованою та плаваючою відсотковими ставками у портфелі комерційного банку. Крім того, відсотковий ризик банку можна зменшувати за допомогою страхування, яке передбачає повну передачу відповідного ризику страховим компаніям.
Інвестиційний ризик банку це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості знецінення цінних паперів, придбаних банком.
Для оцінки ступеня ризиковості інвестиційного портфеля (сукупності всіх придбаних банком цінних паперів) можна використати середньо-квадратичне відхилення, яке обчислюється за формулою:
(7)
де Vi середньоквадратичне відхилення норми прибутку iго цінного папера;
Хi частка (питома вага) iго (jго) цінного папера в загальній сумі інвестиційного портфеля;
Vij коваріація між нормами прибутку iго та jго цінних паперів.
Основним методом зниження ризиковості інвестиційного портфеля банку є диверсифікація вкладень, тобто розподіл коштів між різними видами цінних паперів (акціями, облігаціями) різних емітентів із різними строками погашення.
Ризик ліквідності комерційного банкуце міра (ступінь) невизначеності щодо спроможності банку забезпечити своєчасне виконання зобовязань перед клієнтами шляхом перетворення активів у грошові кошти.
Цей ризик є похідним від ризиків, повязаних із активними та пасивними операціями банку.
Основним методом зниження ризику ліквідності є збалансування активів і пасивів банку. Характер активних статей банку, їх строковість мають відповідати характеру і строко-вості пасивних статей.
Ризик капітальної стійкості комерційного банку це міра (ступінь) невизначеності стосовно того, що втрати перевищать резерви на їх покриття. Цей ризик є похідним від ризиків за активними операціями банку. Ризик неплатоспроможності (банкрутства) це міра (ступінь) невизначеності стосовно того, що банк виявиться неспроможним відповідати за своїми зобовязаннями. Інакше кажучи, це ризик того, що банк виявиться одночасно неліквідним, збитковим і з відємним капіталом. Ризик неплатоспроможності (банкрутства) комерційного банку є похідним від усіх розглянутих вище фінансових ризиків.
Функціональні ризики. Стратегічний ризик комерційного банку це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості неправильного формування цілей банку, невірного ресурсного забезпечення їх реалізації та хибного підходу до управління ризиком у банківській діяльності в цілому.
Технологічний ризик це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат, повязаних із витратами на усунення збоїв у роботі банківського обладнання.
Операційний ризик це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат через шахрайство або неуважність службовців банку.
Ризик неефективності це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості невідповідності між витратами банку (накла