Украинские Карпаты
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Украинские Карпаты
Украiнськi Карпати складають приблизно чверть Карпатськоi дуги. Перед появою Карпатськоi гiрськоi дуги на поверхнi планети був тривалий перiод, протягом якого море в цьому мiii змiнилось сушею.
Мелово-палеогенова флiшева геосiнклiналь, де зародились сучаснi Карпати, не було суцiльним водневим простором, ii роздiляли продольнi гряди сушi (так званi кордильСФри) - виступи древнiх порiд фундаменту флiшу. Явнi слiди розливу фундаменту - виступи конгломератiв, якi мiстять неокатанi уламки кристалiчних сланцiв та кварцю, до гравелiтiв з галькою метаморфiчних порiд часто зустрiчаються серед шарiв типового двохкомпонентного флiша (ритмiчно чергующихся пiсковикiв та сланцiв), що складають флiшеву зону Карпат.
Украiнськi Карпати складають частину провiнцii Карпатських гiр та поданi трьома геоморфологiчними областями: власно Украiнськими Карпатами, Передкарпатською височиною та Закарпатською низиною.
Украiнськi Карпати - середньовисотнi гори,що тягнуться з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд смугою, довжиною бiльше 270 км i шириною 100 - 110 км. Середня висота iх 1000 м, максимальна - 2061 м (г, Говерла).
Межi Украiнських Карпат визначаються державним кордоном Украiни з Польщею, ЧехiСФю, Угорщиною,РумунiСФю. Пiвнiчно-схiдний кордон вздовж лiнii мiст Судова вишня - Комарне - Миколаiв - Жидачiв - РЖвано-Франковськ -Коломия - Черновцi. До складу Украiнських Карпат входять Передкарпатська височина, гiрськi Карпати та Закарпатська низина.
Вздовж пiвнiчно-схiдного краю Украiнських Карпат знаходиться Передкарпатська пiдвищена рiвнина, що вiдповiдаСФ Передкарпатському прогибу. Середня висота в межах Передкарпатськоi височини - бiля 350 м.
В межах гiрських Карпат видiляСФться ряд орографiчних зон. У складi зовнiшньоi смуги Украiнських Карпат видiляють Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинськi Карпати. Середньовисокi хребти Горган мають гострi гребнi, крутi схили з кам"яними осипами, якi роздiленi глибокими долинами. Бескидам та Покутсько-Буковинським Карпатам притаманнi м"якi контури iх поверхнi та куполоподiбнi вершини. Вiд Передкарпаття Зовнiшнi Карпати вiдокремленi уступом з вiдносними висотами 200 - 400 м.
В Центральнiй смузi Украiнських Карпат протягнулися Водороздiльнi-Верховинськi Карпати. Висоти не перевищують 800 - 1200 м. Пониженi мiiя хребта СФ зручними перевалами (Ужокський - 889 м, Верецький - 839 м, Воловецький 1014 м). На сходi Водороздiльно-Верховинських Карпат розташованi Ясинське та Ворохтянське мiжгiрськi зниження, а також Верховинсько-Путильське низькогiр"СФ. Ширина Водороздiльно-Верховинських Карпат змiнюСФться вiд 30 км на пiвнiчному заходi до 10 км на пiвденному сходi. Тут проходить головний водороздiл карпатських рiчок.
Далi до пiвденного заходу пiдiймаСФться осьова, найбiльш висока частина Украiнських Карпат - Полонинсько-Чорногiрськi Карпати. Вони витягнутi в загальнокарпатському напрямку на 210 км з середньою шириною 20 - 25 км. Ця частина Карпат включаСФ Полонинський хребет, гiрськi масиви Свидовець, Чорногора, Гриняви та Буковинську Полонину. Орографiчною вiссю СФ Полонинський хребет, який поперековими долинами рiчок подiлен на окремi масиви (Полонина Руна, Полонина Боржавська, Полонина Красна).
Найвища частина Украiнських Карпат - Чорногора - розташована мiж Чорною та Бiлою Тисою, верхов"СФм Прута i Чорним Черемошем. Тут знаходиться найвища ii вершина - гора Говерла (2061 м). Верхня частина Чорногiрського масиву представляСФ собою велике плоскогiр"СФ полонин, над яким возвишаються конусообразнi вершини: Петрос - 2022 м, Ребра - 2001 м.
Далi до пiвденного сходу, мiж Чорним та Бiлим Черемошем, розташованi Гринявськi гори з осевим хребтом Пневе. Помiж рiчками Бiлим Черемошем, Путилой i Сучавой простираСФться Буковинська Полонина.
На пiвднi Украiнських Карпат розташован Раховський масив i Чiвчинськi гори. Ця частина гiр характеризуСФться крутими схилами, гострими гребнями гiр i значною глибиною розтину.
Вздовж пiвденно-захiдного схилу Полонинського хребта видiляСФться вузька зона Березно-Липшанськоi поздовжньоi мiжгiрськоi долини. Абсолютнi висоти знижуються тут до 400 м.На пiвденному сходi вiд рiчки Рiкi низькогiр"СФ переходить у Верхнетисенську (Хустську або Солотвинську) горбисту рiвнину з висотами 500 - 600 м.
До пiвденного заходу вiд низькогiр"я паралельно йому пiдiймаСФться Вулканiчний (Вiгорлат-Гутинський) хребет. Вiн витягнут вiд рiчки Уж до рiчки Рiка. Долини рiчок Уж, Латориця, Боржава, Тиса прорiзують Вулканiчний хребет i подiляють його на окремi масиви. Мiж рiчками Боржава i Рiка Вулканiчний хребет рiзко змiнюСФ свiй пiвнiчно-захiдний напрям на мерiдiональний (хр. Тупий або Великий Шолляс) та бiля м.Хуст переходить на лiвий берег Тиси. Це вже Гутинськi гори, розташованi на теритторii Румунii. Вулканiчнi Карпати мають гострi форми, скелястi схили, iнодi зплощенi вершини.
З пiвденно-захiдного до зовнiшнього краю Вулканiчного хребта примикаСФ Закарпатська низина, яка СФчастиною великоi Середньо-Дунайськоi рiвнини. Поверхня ii маСФ невеликий нахил у пiвденно-захiдному напрямку, абсолютнi висоти зменшуються вiд передгiр"я (116 - 120 м) до р. Тиси (105 м). Низину перетинають правi притоки Тиси: Латориця, Серне, Боржава з РЖршавою та iншi.
Морфоструктура.
Сучасна морфоструктура Украiнських Карпат сформувалася в основному в неоген-антропогенний час, але вона включаСФ також морфоструктури, якi успадкували поздовжнi та поперечнi елементи давнього (мелового) структурного п