Украинские Карпаты
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
леогеновими пiщано-глинястими флiшевими вiдложеннями. Для морфоструктури Зовнiшнiх Карпат характерний розвиток довгих i вузьких лускоподiбних надвигiв, так званих скиб, що насунутi друг на друга з амплiтудою до 13-15 км. В Бескидах i Горганах налiчуСФться 6-7 паралельних друг другу скиб, в Буковинських Карпатах iхня кiлькiсть збiльшуСФться до 8-9. Тут скиби стають вужче i вiдстань мiж ними зменшуСФться. Видiленi такi основнi скиби (з пiвнiчного сходу на пiвденний захiд): Береговська, Оровська, Сколевська, Парашковська, Зелемянковська, Ружанковська.
Лускоподiбна структура зумовила моноклiнальнi умови залегання пiiаникiв i глинястих шарiв верхньомелового i палеогенового флiша. Процеси эрозii сприяли виникненню ассиметричних (моноклiнальних) хребтiв з крутими пiвнiчно-схiдними i пологими пiвденно-захiдними спадами. Гребнi хребтiв утворенi щiльними пiiаниками верхньомелового i палеоценового вiку, поздовжнi долины вiднесенi до смуг бiльш мяких порiд еоцена i олiгоцена.
В поздовжнiй побудовi Зовнiшньоi антиклiнальноi зони Карпат вiдзначаСФться змiна тектонiчноi структури i лiтологii гiрських порiд. Так, в пiвнiчно-захiднiй частинi Зовнiшнiх Карпат спостерiгаються дуже стиснутi луски-надвиги вiСФроподiбноi будови. РЗм в рельСФфi вiдповiдають сiм-вiсiм морфоструктур загальнокарпатського поширення. Це низькогiрнi (800-1000 м) складчато-надвиговi хребти Верхнеднiстровських Бескид. В основi хребтiв залегають вiдрепарированi эрозiСФй i виведенi на поверхню стiйкi породи верхнемелового i палеогенового флiша. Сiнклiнальнi частини складок складаються з менш щiльних порiд олiгоцена i еоцена.
Сколевським Бескидам властивi чудово вираженi лускоподiбнi прямолiнiйнi структури i прояв структурно-лiтологiчноi зональностi. Цi чинники зумовили виникнення средньовисотних (1100 1300 м) моноклiнальних хребтiв.
В межах Скибових Горган (Зовнiшнiх Горган) вiд р. Мiзунки до р. Пруту гiрськi хребти набувають звивистого обрису (складенi неоднорiдними по щiльностi породами рiзноманiтних зон флiша). Середньовисотнi хребти Горган мають гострi гребнi, крутi спади з камяними осипами, розчленованi глибокими долинами.:
Загальнокарпатська пiвнiчно-захiдна орiСФнтировка морфоструктурних елементiв прослiдковуСФться в пiвнiчнiй низькогiрнiй частинi Покутсько-Буковинських Карпат i в пiвденно-схiднiй частинi Зовнiшнiх Карпат. Морфологiчно i гiпсометрично Покутсько-Буковинськi Карпати складаютьСФдине цiле з Зовнiшнiми Карпатами, хоча в структурному вiдношеннi СФ складовою частиною внутрiшньоi зони Передкарпатського прогиба. В рельСФфi Покутсько-Буковинських Карпат видiляСФться ряд паралельних хребтiв-антиклiналей з препарованими денудацiСФй ядрами i крилами, складеними пiiаниками мелового i палеогенового вiку.
Центральнокарпатська морфоструктура (Кросненська зона) витягнута неширокою смугою в загальнокарпатському напрямку i подiляСФ Зовнiшню i Внутрiшню морфоструктури. Це зона низькогорiв i середньогорiй Вододiльно-Верховинських Карпат, складених потужним шаром пiiаникiв i аргiллiтiв олiгоценового вiку. Розповсюдження нестiйких до процесiв денудацii гiрських порiд сприяло формуванню низькогiрного (600-700 м) рельСФфу.
В тектонiчнiй будовi зони переважають широкi сiнклiналi i вузькi гребнСФподiбнi антиклiналi. Спостерiгаються i надвиги, але вони не утворюють таких стислих лусок, як в Зовнiшнiх Карпатах. Головнi антиклiналi i сiнклiналi Центральноi карпатськоi зони ускладненi дрiбною складчатiстю. Найбiльш зануреним частинам вiдповiдають низькогiря Стрийсько-Санськоi i Воловецько- Мiжгiрноi котловин, Верховинського вододiльного хребта, Ворохто-Путильського низькогiря i Ясинськоi котловини. В середнiй частинi морфоструктури (верхiвя рiчок Рiкi, Тереблi, Тересви) по геологiчним матерiалам встановлена дiльниця пiднятоi складчатоi основи. Тут розвинутi еоценовi i палеоценовi пiiаники, а в ядрах антиклiнальних складок мiiями оголюються пiiаники верхнемелового флiша. Значно припiднятаоснова зони обмежена поперечними розломами. Це зумовило виникнення масиву середньовисотних гiр - Приводороздiльних або Внутрiшнiх Горган (1600-1700 м). Структури представленi антиклiнальними складками, з якими звязанi головнi морфоструктурнi елементи - середньовисотнi эрозiйно-антиклiнальнi хребти i гiрськiмасиви.
Морфоструктура Внутрiшнiх Карпат - зона складчато-глибових i глибових гiр, що утворюють орографiчну вiсь Карпат Полонинсько-Чорногорськi Карпати, де вiдокремленi гiрськi масиви, що перевищують головний вододiл, мають горстовое походження i вiдповiдають Дуклянськiй, Чорногiрськiй i iншим зонам. Пiвденно-захiдна частина морфоструктури рiзко занурюСФться i зрiзаСФться розломами. РЖз ними позвязане утворення Вулканiчного хребта i зони мiж флiшевими i Вулканiчними Карпатами Березно-Липшанського мiжгiря. Пiвнiчна частина морфоструктури орографiчно виражена Полонинським хребтом, масивами Свидовець i Чорногора. В геологiчнiй будовi приймають участь верхнемеловой i палеогеновий флiш (чорнi сланцi i кварцитоподiбнi пiiаники). Для зони характернi широкi складки, ускладненi дрiбною складчатiстю i надвигами.
Сучасний рельСФф Внутрiшнiх Карпат вiдрiзняСФться массивнiстю форм. Це залежить як вiд лiтологiчного складу складових порiд, так i вiд неглибоко розташованого кристалiчного фундаменту зони, розбитого розломами на окремi блоки. Певно, ще в домезозойський час, а потiм пiд час формування гiрського рельСФфу Карпат фундамент випробовув