Украинские Карпаты
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ат, Ломницко-быстрицкое междуречье) i в Соло-твинском, Ясиньском, Иршавском низкогорьях. Розвиток оползней зумовлений структурно-литологической зональностью. РЗхнСФ виникнення визначаСФться виходами на поверхню потужних толщ олигоценовых i миоценовых пiщано-глинястих пород, неглубоким залеганием пiдземних вод, постiйним подрезанием спадiв сучасними водотоками. Часто сильно що дислокувався мелкоритмичный флиш з преобладанием глинястих сланцiв буваСФ перекрыт делювiальними отложениями, що також сприяСФ утворенню оползневых форм рельСФфу.
В районах розвитку оползней основнi зусилля повиннi бути направленi на заходи по перераспределению стоку на спадах i по залесению. Древнеоползневые форми отримали розповсюдження в Ясиньском i Ворохо-путиловском низкогорьях. Цi спади закреплены зарослями травянистой рослинностi i мають мелкобугристую поверхню. Мiiями на них починають розвиватися сучаснi оползни. Але найчастiше сучаснi оползни розмiщенi в верховьях балок з постiйним водотоком, а також в нижнiй частинi крутих спадiв. Оползневые форми виникають також в зонi активних тектонических подвижек.
На формування селей в Карпатах великий вплив виявляють структурно-геологiчнi i геоморфологiчнi умови. Найбiльш селеактивными СФ флишевые Карпати. Селевые явища типу водо-камяних i грязе-камяних потокiв почастiшали в Карпатах в останнi десятирiччя в звязку з площадными вырубками лесов. Ссiли спостерiгаються в басейнах рiк Косовки, Шопурки, Тересвы, Пруту, Быстрицы Надворнянской i в верховьях Чорноi Тисы. Вiдзначенi вони також в басейнах Черемоша, Серета, Днiстру, Пистынки, Боржавы, Рики, Ужа, в предгорьях Вулканiчного хребта.
Найчастiше ссiли виникають пiд час рiчних ливней. Вони руйнують дороги, мости, житловi вдома i рiзноманiтнi споруди, обломочный матерiал заносить земельнi угiддя навiть на низьких терасах. Серед природних чинникiв, сприятливих виникненню селевых явищ, велике значення мають iнтенсивна эрозионная раiлененность басейнiв гiрських рiк, наявнiсть крутих спадiв, сприятливих пiдсиленню поверхнього стоку, слабка денудационная тривалiсть флишевых толщ при великiй iхн тектонической трещиноватости, значна потужнiсть пухкого матерiалу на спадах i широке розповсюдження територiй, позбавлених рослинностi. Камянi осыпи i россыпи також СФ важливим джерелом живлення селевых потокiв. Вирубування лесов на крутих спадах i знищення зарослей можжевельника в субальпийской зонi викликало збiльшення плоскостного смыва, обвально-осьшных i оползневых форм рельСФфу, що сприяють живленню селеопасных потокiв. Снiжнi лавины вiдбуваються в районах Черногоры i Свидовца. Вони виникають в результатi зриву зi спадiв хребтов снiжних карнизов.
Широке розповсюдження в Карпатах отримали ветровалы i ветроломы, що сприяють рыхлению. Делювiального покрову, посилюють плоскостной змивши, лiнiйну эрозию i селевые явища. Найчастiше ветроломы вiдбуваються в верховьях Чорноi Тисы i Быстрицы Надворнянской, де низкогорные хребты складенi олигоценовым мелкоритмичньм флишем, перекрытым пухким увлажненным делювiСФм. Бо на спадах преобладает грубообломочный матерiал, коренева система деревьев слабко закреплена, що сприяСФ прояву ветровалов.
Ледниковые i криогенные форми зустрiчаються в найбiльш пiднесених гiрських, масивах Внутрiшнiх Карпат: Черногоре, Свидовце, Рахiвських горах, Полонинском хребте. Краще всього вони висловленi на Свидовце, де уявленi карами, цирками, нивальными нишами, а також мощними моренными i водно-ледниковыми образованиями. Середня висота гребневой лiнii Свидовца складаСФ 1735 м i карi майже суцiльною смугою окаймляют схiднi, северо-схiднi i пiвнiчнi спади хребта. Вони придають цiСФi частини хребта альпiйський вигляд, ускладнюють i урiзноманiтнюють його рельСФф. Спади каров крутi, обрывистые, висота iхн 100 м i бiльш, ширина 100-150 м. Зустрiчаються на Свидовце i нивальные ниши.
На северо-схiдних спадах Черногоры, в верховьях Пруту i Чорного Черемоша, збереглися двохяруснi карi, де-не-де троговые долины з зруйнованими плечами. Тут карi мають ширину 150-300 м, реже 500 м i бiльш. Спади iхн крутi, днища виконанi мореной i перекрыты послеледниковыми конусами осыпей. На днi деяких бiльш дрiбних каров зустрiчаються поклади торфу.
Нижче карiв на пiвнiчно-схiдному схилi Чорногори розташованi улоговиноподiбнi розширення долин ерозiйно-льодникового походження.
Акумулятивнi льодниковi утворення поданi двома рiзновидами. На схилах розповсюдженi вивiтренi мореннi утворення, якi складаються з великоi кiлькостi мiлкоуламочного щебенистого i суглинистого матерiала з включенням глиб рiзних розмiрiв. РЖнший рiзновид морен, майже не вивiтрений, розташован безпосередньо на днi карiв.
В трогових долинах i в гирлах карiв спостерiгаються морфологiчно добре виявленi кiнцевi, боковi, серединнi та стадiальнi морени. Вони мають вигляд валiв рiзного напрямку i висоту 10 - 15 м (до 25 м). Морени складенi великими глибами iз слабоокатаних вапнякiв з невеликою домiшкою дрiбноуламочного матерiалу. В тиловiй частинi i поблизу бортiв карiв морени погребенi молодими осипами. ОстаннСФ карпатське гiрсько-долинне оледiнiння може бути зiставлено з валдайським материковим оледiнiнням. Бiльш стародавнСФ оледiнiння вiдбувалося, мабуть, в середньоплейстоценовий час.
Карстовi форми рельСФфу вiдомi в Карпатах i Закарпатському прогибi. В Карпатах карст розвинут в пiвнiчнiй частинi Утесовоi зони (зона клiпенiв) та найбiльш повно виявлен у мiжрiччi