Украинские Карпаты

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

лану. Усi морфоструктури, крiм вулканогенних, виникли внаслiдок iнтенсивного смятия порiд i розвитку надвигiв та горстiв.

Розривна тектонiка Украiнських Карпат дуже складна. В морфоструктурi гiр вiдобразились великi глибиннi поздовжнi та поперечнi розломи. Серед глибинних поздовжнiх регiональних розривiв виключно важливе значення мають надвиги. Найбiльш великим поздовжнiм глибинним розломом СФ - Закарпатський. Розлом йде приблизно вздовж лiнii зтику флiшевих порiд Полонинських Карпат та вулканiчних утворень Вулканiчного хребта. З Закарпатським глибинним розломом пов"язуСФться походження своСФрiдноi зони карпатських утесiв (клiппенiв). До зони глибинного розлому вiдноситься також мiжгiрська Березно-Липшанська (Тур"iнська) поздовжня долина, а в пiвденно-схiднiй частинi - зони верховiй Чорного Черемоша. З Закарпатським i частково Береговським розломами пов"язують осередки неогенового вулканiзму Вiгорлат-Гутинськоi гряди.

До глибинних поздовжнiх розломiв також належать:

Серединокарпатський (Центральнокарпатський), вздовж якого вiдмiчаСФться крутий пiвнiчно-схiдний схил Полонинського хребта, Ссвидовця, Чорногори i Гринявських гiр;

Зовнiшньокарпатський розлом, з яким пов"язують формування протяжних морфоструктур скибовоi зони;

Передкарпатський розлом, що замаскирований надвигом мiж внутрiшньою та зовнiшньою зонами прогибу; краСФвий розлом Руськоi платформи - зовнiшня межа Передкарпатського передового прогибу.

Поперековi розломи мають пiвнiчно-схiдну орiСФнтацiю i перетинають майже пiд прямим кутом пiвнiчно-захiдне поширення карпатських складчатих структур. З поперековими розломами пов"язанi субмерiдiональнi вiдрiзки рiчкових долин Латорицi, Боржави, Тереблi, Чорноi Тиси i iнш.

Система поздовжнiх i поперекових розломiв сприяла виникненню глибокоi ступiнчатоi структури фундаменту Карпат.

Карпатськiй гiрськiй спорудi, створенiй iнтенсивними складчато-надвиговими та сводово-блоковими найновiшими рухами, притаманна поздовжня зональнiсть рельСФфу, що вiдбиваСФться в зональному розмiщеннi морфоструктур: хребтiв-лусок, складчато-глибових хребтiв i горстових масивiв. Гiрська споруда обрамлена передгiрними прогибами: Передкарпатським вздовж пiвнiчно-схiдного схилу i Закарпатським - вздовж пiвденно-захiдного.

Передкарпатська височина - обернена морфоструктура,що займаСФ простiр мiж пiвденно-захiдною окраiною Руськоi платформи i гiрським поясом Карпат i вiдокремлюСФться вiд них рядом виражених в рельСФфi регiональних глибинних розломiв пiвнiчно-захiдного розповсюдження. В геоструктурному вiдношеннi Передкарпатськiй височинi вiдповiдаСФ Передкарпатський передгiрний прогиб, який сформувався як самостiйна морфоструктура в мiоценi. Порiвняно широкий на пiвнiчному заходi (до 50 - 60 км) прогиб поступово звужуСФться в пiвденно-схiдному напрямку до 25 - 30 км. В прогибi видiляються двi зони: внутрiшня геосiнклiнальна i зовнiшня приплатформенна. Внутрiшня прикарпатська частина прогиба напротязi неогена заповнювалася продуктами руйнування безупинно воздимавшейся Карпатськоi гiрськоi краiни, а в зовнiшнiй приплатформеннiй частинi накопичувався уламковий матерiал, що зносився з Украiнського щиту. Зовнiшня i внутрiшня зони подiленi регiональним надвигом, що виник вздовж лiнii разлома.

Зовнiшня зона, починаючи з середнього мiоцена, втягуСФться в прогибання i заповнюСФться верхнСФмiоценовими вiдкладеннями. В ii межах розвинутi численнi куполоподiбнi складки, з якими повязанi газовi родовища (Дашава, Олар, i iн.). В рельСФфi складкам вiдповiдають iзольованi височини.

Внутрiшня зона прогиба, що вiддiлена вiд зовнiшньоi зони Садковичсько-Садзавським поздовжнiм розломом, почала формуватися водночас з пiдняттям Карпат i тому маСФ риси геосiнклiнальноi структури.

Передкарпатська пiднесена рiвнина iнтенсивно роздiлена правими притоками р. Днiстер, звязаними найчастiше з зонами поперечних тектонiчних порушень. Тому для рiвнини характерно чергування пiднесених мiжрiч з широкими терасовими долинами, якi роздiляють iх.

В мiiях поперечних пiднесень вiдзначаСФться зменшення потужностi порiд, збiльшуСФться кiлькiсть грубого уламкового матерiалу, вiдзначаСФться формування брахiантиклiнальних складок. На дiльницях занурення структурних елементiв Передкарпатського прогибу вiдмiчаСФться збiльшення потужностi опадiв.

В межах Карпатського складчатого гiрського спорудження видiляСФться ряд структурно-фацальних зон: Скибова, Кросненська, Дуклянська, Магурська, Чорногорська, Свидовецька, Буркутська, Рахiвська, Мармарошська, Пенiнська. В геологiчнiй побудовi зон беруть участь шари мелового i палеогенового флiша, а в Чiвчинських горах i Рахiвському масивi (Мармарошська i Рахiвська зони) з-пiд флiша виступають кристалiчнi сланцi i мармури протерозоя. Флiш представлено перешаруванням пiiаникiв, аргiллитiв, алевролитiв, що грають неоднакову роль в побудовi рiзноманiтних структурно-фацiальных елементiв. До складу нижньомелового флiша входять конгломерати, вапняки i мергелi.

Зовнiшня смуга Украiнських Карпат представлена лускато-моноклiнальними середньогiр"ями i низькогiр"ями та вiдповiдаСФ, як правило, Скибковiй зонi. Ширина зони бiля 40 км. В ii складi видiляють Бескиди, Горгани i Покутсько-Буковинськi Карпати. Кордон з Передкарпатським прогибом тектонiчний i карпатськi флiшевi породи у виглядi луски насунутi на внутрiшню зону прогиба. Складенi складки верхньомеловими i па