Украина 1917 года /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
УТВОРЕННЯ УРАIНСЬКОI НАРОДНОI РЕСПУБЛIКИ, ДЕРЖАВНИЙ ЛАД I ПРАВО.
У нiч з 24 на 25 жовтня 1917 року в Петроградi перемогло збройне повстання очолюване бiльшовиками.
Подii у Петроградi вiтала пробiльшовицьки настроСФна частина трудящих Украiни, однак переважна бiльшiсть ii народних мас пiдтримувала полiтику партiй, якi входили до складу Центральноi Ради, - партiй соцiальних реформ i нацiонального вiдродження. Тому перехiд в Украiнi влади до Рад бiльшовикам вдалося здiйснити лише в пролiтарському Донбасi. В бiльшостi ж районiв Украiни подii розвивалися iнакше. Особливо напружене становище склалося у КиСФвi.
Одержавши повiдомлення про повалення Тимчасового уряду, керивництво Центральноi Ради прийняло резолюцiю, в якiй засуджувалось збройне повстання у Петроградi. Не маючи пiдстав захищати Тимчасовий уряд, украiнськi партii все ж таки висловилися проти переходу влади до Рад робiтничих i солдатських депутатiв, бо вони не представляли всiСФi революцiйноi демократii.
Центральна Рада вважала, що в такiй ситуацii можливий СФдиний вихiд, щоб вона стала дiйсною, фактичною, крайовою владою, - це утворення Ураiнськоi Народноi Республiки. 7 листопада 1917 року був оголошений текст III Унiверсалу Центральноi Ради.
Вiднинi Украiна стаСФ Украiнською Народною РеспублiкоютАж - говорилося в Унiверсалi. Ми твердо станемо на нашiй землi, щоби силами нашими помогти всiй Росii, щоб вся Республiка Росiйська стала федерацiСФю равних i вiльних народiв.
Михайло Грушевський нагалошував: на тому, що подiбна широка автономiя обьективно дае початок ii перетворенню у повну державу. РЖ вже через два мiсяцi пiсля проголошення УНР на весь голос заявила, що вона СФ повною державою : 22 сiчня IV Унiверсал Центральноi Ради сповiстив, що вiднинi УНР стаСФ самостiйною, не вiд кого незалежною державою. Зрозумiло були i iнши чиновнiки (конфлiкт з Раднаркомом, проблеми мiжнородного визнання), що зумовили рiшучий поворот до повноi незалежностi, однак з точки зору еволюцii чистих державних форм, цей шлях СФ закономiрним.
З цього часу досить активно вiдбуваСФться процес формирування i удосконалення державного ладуУНР.
Органiзацiя центральноi влади. Особливе мiiе в структурi вищiх органiв УНР займала Центральна Рада. У III Унiверсалi мiстиця конструкцiя, згiдно з якою Центральна Рада поставлена Украiнським народом разом з братнiми народами УкраiнитАж берегти права, здобутi боротьбою, а в IV Унiверсалi сказано Ми Украiнська Центральна Рада, представниця робочого народу селян, робiтникiв i солдатiв.
У декларацiях Генерального Секретарiату вживаються правовi означення Центральноi Ради: законодавчий орган, представницький орган, нарештi, революцiонний демократичний парламент.
Проте, незважоючи на всi ознаки парламенту, Центральна Рада мала свою певну специфiку. По-перше, вiд самого початку в основоположних документах Центральноi Ради постiйно декларувалася, що вона СФ тимчасовим органом, який маСФ припинить свою дiяльнiсть, пiсля скликання Всеукраiнських Установчих зборiв. По-друге, Центрально Рада формувалася не шляхом загальних виборiв, а на основi делегування до ii складу представникiв рiзних демократичних, громдянських органiзацiй.
Прагнучи у питаннях державного будiвництва спиратися на всi соцiальни верства населення Украiни, Центральна Рада намагалася розширити свою соцiальну базу. Саме з цiСФю метою на початок грудня 1917 року був спланований I Всеукраiнський зiзд Рад робiтничих, селянських та солдатських депутутаiв. За нормами представництва депутати зiзду мали представляти усi Украiнськи землi.
Своi намiри щодо цього зiзду малu i бiльшовики Украiни. Вони намагалися шляхом переобрання складу Центральноi Ради перетворити ii на зразок росiйського ЦВК.
Всеросiйський зiзд Рад робiтничих, селянських та солдатських депутатiв розпочав свою роботу 4 грудня 1917 року у КиСФвi. На нього прибуло понад 2000 депутатiв, переважно селян, серед яких большивiки складали трохи бiльше ста чоловiк. Зрозумiло, що при такому спiввiдношенi сил зiзд висловив повну довiру i пiдтримку Центральнiй Радi та Секритарiату. В резолюцii зiзду, зокрема, говорилося: З проголошенням третього Унiверсалу Центральна Рада стала на шлях широких соцiальних i полiтичних реформ i приступила до скликання Украiнськиx Установчих зборiв, яким СФдино Центральна Рада може передати усю повноту влади в УкраiнiтАж Зiзд вважаСФ переобрання Центральноi Ради несвоСФчасним i недоцiльним.
Бiльшовики були змушенi залишити зiзд i переiхати до Харькова, де провели свiй окремий зiзд.
Незважаючи на всi своi зусилля, лiдери Центральноi Ради не змогли швидко добитися повноцiнного територiального представництва, хоча це питання не сходило з порядку денного практично до останнiй хвилини iснування Центральноi Ради. Пiдсумок проблем представництва пiдбивався 20 березня 1917 року. На засiданнi Малоi Ради виступiв Михайло Грушевський. Вiн нагадав, щo склад Центральноi Ради поповнився новими органiзацiями украiнських мас, якi одна за одною виходили на полiтичну арену. Центральна Рада прагнула як найскорiше передати своСФ мiiе представництву утворенном на пiдставi виборчого права Украiнськоi землi.
Приймалися окремi акти, що визначали правовi засади дiяльностi Центральноi Ради. Зокрема, 25 листо