Украина 1917 года /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
а, затверджений Генеральним Секретарiатом 26 листопада, згiдно з яким вiльне козацтво ставило за мету забезпечення спокою в Украiнi.
З метою пiдтримання громадського порядку формувалися також мiлiцейськi структури. Вiльним козацтвом i мiлiцiСФю вiдало одне i те саме секретарство внутрiшнiх справ. На початку сiчня 1917 р. проблеми вiльного козацтва перейшли до компетенцii секретарства вiйськових справ.
Якщо ж спробувати дати узагальнюючу характеристику каральноi полiтики Центральноi Ради, то вона вiд самого початку була двозначною. Очевидним СФ факт, що Центральна Рада не залишила кривавого слiду в iсторii, навпаки, можна навести чимало прикладiв ii повноi безпорадностi. Так, навiть, напередоднi збройного конфлiкту з радянською РосiСФю у нею пiд боком активно i майже вiльно дiяли бiльшовицькi органiзацii, публiкувалися опозицiйнi видання. Серед них найзапеклiший опонент Центральноi Ради газета Пролетарская мысль. Разом з тим, вiдомими СФ й протилежнi факти, досить назвати лише розстрiл арсенальцiв у сiчнi 1918 року.
Втiм, ця раздвоСФнiсть була зумовлена загальною хворобою Центральноi Ради, яка впливала на ii дiяльнiсть, - насамперед органiзацiйною неспроможнiстю.
Весною 1918 року вже пiсля повернення до Киева, Центральноа Рада вдалася до останнiх спроб якось змiнити ситуацiю. Саме тому пропнувалося розширити повноваження губернських комiсарiв iм надавалося право видавати обовязковi повтанови по справах, якi торкаються порушення громадського порядку та спокою i державноi безпеки. Губернськi комiсари мали застосувати за порушення виданих ними обовязкових постанов штраф до 3000крб. або карати тюрмою строком до 3-х мiсяцiв.
Крiм того, 6 квiтня Центральна Рада ухвалила утворити Анкетно-слiдчу комiсiю для дослiду випадкiв анархii й неправомiрного поводження властей цивiльних i вiйськових, зясування полiтичних i соцiальних умов на мiiях. Анкетно-слiдча комiсiя утворювалася у складi 25 членiв Центраольноi Ради i мала виконувати такi функцii: дослiд неправомiрного поводження властей цивiльних i вiйськових на мiiях, вживання заходiв i видання розпоряджень щодо усунення i попередження цих явищ, зясування полiтичноi i соцiальноi ситуацii на мiiях, а також iншi завдання. Все це свiдчело про позитивну тенденцiю в полiтицi Центральноi Ради, яка прагнула боротьбу з анархiСФю поСФднати з боротьбою проти зловживань представникiв мiiевоi влади, а головне, мати якусь обСФктивну картину того, що вiдбуваСФться за межами столицi.
Судова система. 27 листопада Мала Рада затвердила запропонований Генеральним Секретарiатом законопроект, вiдповiдно до якого суд на Украiнi твориться iменем Украiнськоi Народноi Республiки. 12 грудня Секретарство судових справ внесло на розглд Центральноi Ради законопроект про утворення до скликання Установчих зборiв тимчасового Генерального Суду, i через 3 днi вiн був ухвалений Центральною Радою.
Генеральний Суд, - йшлося в статтi 1,- складаСФться з 3-х депаратментiв: цивiльного, карного i адмiнiстративного i виконуСФ по цiлiй територii Украiни всi функцii, належнi досi Правительствующему Сенатовi в справах судових i в справах нагляду над судовими установами i особами судового вiдомства. Члени Генерального Суду мали звання генеральних суддiв, а iх повноваження до затвердження Генерального Суду на основi конституцii визначалися дореволюцiйним росiйським законодавством, зокрема Учреждением судебных установлений. Цим же законодавством керувалися й суди першоi iнстанцii.
Проблем чинностi законодавства колишньоi Росiйськоi iмперii торкалися ще двi статтi зазначеного акта. Так, у ст.8 вказувалося, що Генеральний Суд в своiй чинностi пристосовуСФться до законiв, нормуючих чиннiсть Правит. Сенату, i порядкуСФ iх з нинiшнiм законом про утворення Генерального Суду i ухвалами законодавчого органу Украiни, а в ст.9 пiтверджувалося, що декрети Правит. Сенату в справах повсталих на територii Украiни i поданi йому до проголошення Генеральним Судом своСФi дiяльностi визначаються УНР за правосильнi i обовязковi для судових установ Украiни".
Генеральний Суд пiсля формування свого персонального складу мав розробити свiй докладний регламент i через секретарство судових спарв подати його на затвердження Центральною Радою. Взагалi це секретарство мало значний вплив на дiяльнiсть Генерального Суду.
У подвiйному пiдпорядкуваннi опинилася так звана прокураторiя. З одного боку вона дiяла при Генеральному Судi i називалася Прокураторiя Генерального Суду, а з другого ii регламент затверджувався секретарством судових справ, i воно ж надавало одному з прокурорiв звання старшого й доручало провiд над прокураторiСФю. На початку сiчня 1918 року Центральна Рада ухвалила спецiальний закон
Про упорядження прокураторського нагляду на Украiнi.
Важливий крок на шляху формування судовоi системи Центральна Рада зробила 30 грудня 1917 року. Вона спецiальним законм визнала неправомочнiсть киiвськоi, харкiвськоi й новочеркаськоi судових палат з 1 грудня 1917 року i одночасно ухвалила ще один закон Про заведення апеляцiйних судiв. Повноваження, обсяг дiлання й внутрiшня органiзацiя нових апеляцiйних судiв за деякими деталями майже не вiдрiзнялись в1д попереднiх судових палат.
Нарештi, необхiдно назвати й