Украина 1917 года /Укр./

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

закон Про умови обсадження i порядок обрання судiв Генерального i апеляцiйних судiв вiд 23 грудня 1917 року. Всi суддi обиралися Центральною Радою бiльшiстю в 3/5 голосiв.

Цiкаво, що наприкiнцi вибори суддiв проходили в обстановцi конкурентноi боротьби. Як свiдчать протоколи засiдання Центральноi Ради вiд 2 квiтня 1918 року, на ньому було обрано 5 Генеральних суддiв, при чому для голосування пропонувалося 17 кандидатур. Так само для обрання членами Киiвського апеляцiйного суду пропонувався 41 кандидат, за списком для голосування було внесено 30 кандидатiв, а обрано лише 10.

Наприкiнцi квiтня 1918 року Центральна Рада знову мала розглянути питання про Генеральний суд. Так, 18 квiтня Генеральне писарство винесло на ii розгляд проект закону Про змiну Артикулу РЖ Закон про Генеральний Суд, яким, зокрема, йому пропонувалося надати й функцii Головного Вiйськового Суду щодо справ, вирiшуваних на територii Украiни.

Законодавча дiяльнiсть Центральноi Ради. Проголошення УНР докорiнно змiнило орiСФнтири в обстановцi, коли молода держава опинилася вiч-на-вiч з проблемою невiдкладного законодавчого регулювання найважливiших проблем життя краiни.

25 листопада Центральна Рада ухвалила закон про порядок видання законiв, згiдно з яким до сформування Федеративноi Росiйськоi республiки i утворення ii конституцii виключне й неподiльне право видавати закони для УНР належить Центральнiй Радi, а право видавати розпорядження в обсягу урядування на основi законiв належить Генеральним Секретарям УНР. Разом з тим, цей закон не пiдтвердив дiю всiх законiв i постанов, якi мали чиннiсть на територii УНР до 27 жовтня (тобто росiйського законодавства) i не були скасованi Унiверсалами законами i постановами Центральноi Ради й Генерального Секретарiату. Водночас розпочався процес формування власноi правовоi системи.

В галузi державного будiвництва найбiльш вагомим з огляду на стратегiчнi завдання Центральноi Ради став закон Про вибори до Установчих зборiв Украiнськоi Народноi Республiки. Це був найбiльший за обсягом закон, прийнятий Центральною Радою, 183 статтi якого детально регламегтували порядок органiзацii й проведення виборiв.

Закон затверджувався в 2 етапи. Спочатку, ii листопада 1917 року Центральна Рада ухвалила його перший роздiл, що складався з 10 глав: Загальнi статтi (у нiй, зокрема, наводився перелiк виборчих округ), Про виборче право (вiдповiдно до статтi 3 право участi в виборах до Установчих зборiв УНР мають громадяни Росiйськоi республiки обох полiв, котрим до дня виборiв вийде 20 рокiв, позбавлялися ж виборчих прав засудженi правосильними судовими вироками, невиплатнi боржники, признанi правосильною судовою установою зловмисними банкротами, служащiй у в1йську, що самовiльно покинули вiйсько, а також члени роду, що царював в Росii), Про установи, котрi вiдають проведенням виборiв до Украiнських Установчих Зборiв (цi функцi належали головнiй, окружним, повiтовим i городським комiсiям по справах виборiв до Украiнських Установчих зборiв та дiльничним виборчим комiсiям (головнiй комiсii, яка обиралася Центральною Радою у складi 16 осiб, доручалося, зокрема, Загальне пильнування ходу виборiв i обмiрковування засобiв необхiдних для iх прискорення, а також вироблення i видання загальних iнструкцiй i постанов на доповнення чи розвиток цього закону та iнструкцiй про Його здiйснення), Про виборчi списки, Про кандидатськi списки, Про подавання i подрахунов виборчих карток, Про встановлення результату виборiв(в основу покладалася пропорцiйна система), Про порядок вступлення на мiiе членiв, якi виступають з Украiнських Установчих зборiв, Про забезпечення вiльностi i правильностi виборiв (цей закон прямо встановлював систему покарань за тi, чи iншi порушення наприклад, винуватий в самовiльнiм здiйманнi, розiрваннi, закриттi або змiненнi привселюдно виставлених виборчих вiдозв, оповiсток або спискiв, якi виходять вiд груп виборцiв, карався арештом на строк до 1-го мiсяця або штрафом до 100крб.), Про трати на вибори до Украiнських Установчих Зборiв.

16 листопада Центральна Рада затвердила 2-й роздiл закону про вибори до Украiнських Установчих зборiв, 3 глави якого визначали специфiчнi особливостi виборiв в армii, флотi i тилу. Законом було затверджено ще й Парвила про спiльну з цивiльним населенням участь в виборах частин армii i флоту та РЖнструкцiю для користування роздiлом 1-м Закону про вибори до Установчих зборiв УНР.

Вибори мали вiдбутися 27 грудня 1917 року, а Установчi збори вiдкритися 9 сiчня 1918 року. В деяких округах вибори справдi пройшли. Потiм вiйна вiдсунула вибори на другий план, i лише 11 кв1тня Мала Рада ухвалила провести iх 12 травня там, де вони невiдбулися.

Досить неоднозначно розвивалася дiяльнiсть Центральноi Ради в сферi, умовно кажучи, правового забезпечення економiчноi реформи. Тодiшня iдеологiя цих перетворень визначалася проголошеними Ш-м Унiверсалом гаслами упорядкування працi робiтництва, доброго упорядкування виробництва, рiвномiрного розподiлення продуктiв споживання. Вiдповiдно Центральна Рада мала виробити правовi пiдходи до реалiзацii своСФi концепцii соцiально орiСФнтованоi i керованоi економiки, однак вона не дося