Титриметричний (об'СФмний) та комплексонометричний методи аналiзу
Информация - Химия
Другие материалы по предмету Химия
Тема: Титриметричний (обСФмний) та комплексонометричний методи аналiзу
Охорона працi пiд час виконання аналiзiв титриметричним методом
Титрометричний, або обСФмний метод аналiзу вiдрiзняСФться вiд вагового аналiзу за суттю i методикою роботи. У ваговому аналiзi вимiрюють масу продукту реакцii (кiлькiсть реактиву-осаджувача маСФ другорядне значення). В обСФмному аналiзi вимiрюють обСФм розчину реактиву вiдомоi концентрацii, що витрачено на взаСФмодiю з йоном, який визначають, i за рiвнянням реакцii обчислюють кiлькiсть речовини. В обСФмному аналiзi виготовлення робочих розчинiв i точне вимiрювання обСФму розчинiв маСФ основне значення. Розчин реактиву вiдомоi концентрацii називаСФться робочим, або титрованим розчином (титр виражаСФться числом грамiв речовини в 1 мл розчину).Титрування це процес добавляння робочого розчину до розчину речовини, яку визначають.
Титрують до досягнення точки еквiвалентностi, тобто моменту, коли кiлькiсть реактиву, яка СФ в обСФмi робочого розчину, стане еквiвалентною кiлькостi речовини, яку визначають. Точку еквiвалентностi встановлюють за допомогою речовин, здатних змiнювати свiй колiр пiсля введення робочого розчину в еквiвалентнiй кiлькостi. Такi речовини називають iндикаторами.
Практично неможливо пiдiбрати iндикатор, який показував би кiнець титрування в точцi еквiвалентностi. Тому момент титрування, коли iндикатор змiнюСФ своСФ забарвлення, називаСФться кiнцевою точкою титрування. Кiнцева точка титрування завжди вiдрiзняСФться вiд точки еквiвалентностi. Чим бiльше цi точки рiзняться мiж собою, тим бiльша помилка титрування. Необхiдно пiдбирати такий iндикатор i умови титрування, щоб кiнцева точка титрування була якнайближчою до точки еквiвалентностi. Особливостi обСФмного аналiзу порiвняно з ваговим такi:
В обСФмному аналiзi робочий розчин добавляють у точно еквiвалентнiй кiлькостi (у ваговому вводять надлишок реактиву-осаджувача).
В обСФмному аналiзi використовують не тiльки реакцii осадження (як це маСФ мiiе у ваговому аналiзi), а й реакцii окислення вiдновлення, комплексоутворення та iншi.
Нормальнiсть розчину це розчин в якому мiститься певна кiлькiсть грамiв еквiвалентiв розчиненоi речовини на 1 л.
Поняття про кривi титрування
Рiзка змiна рН середовища при титруваннi називаСФться скачком титрування. Розрiзняють три способи титрування:
Титрування сильноi кислоти лугом в точцi еквiвалентностi рН=7, iндикатори: метиловий оранжевий, метиловий червоний, фенолфталеiн.
Титрування слабкоi кислоти сильною основою - точцi еквiвалентностi рН>7 (лужне), iндикатор фенолфталеiн.
Титрування слабкоi основи сильною кислотою - точцi еквiвалентностi рН<7 (кисле, слабко-кисле), iндикатори: метиловий червоний, метиловий оранжевий.
Назва iндикатораРЖнтервал переходу рНКолiр при змiнi середовищаМетиловий оранжевий3,0 4,4Розово-червоний оранжево-жовтийКонго червоний3,0 5,2Синьо-фiолетовий - червонийМетиловий червоний4,4 6,2Червоний жовтийЛакмус5,0 8,0Червоний синiйНейтрально червоний6,8 8,0Червоний жовтийБромтимоловий6,0 7,6Жовтий - синiйФенолфталеiн8,2 10,0Безколiрний червоно-фiолетовийТимолфталеiн9,4 10,6Безколiрний - синiй
Реакцii, що використовуються в титриметричному аналiзi, вимоги до них
Залежно вiд типу хiмiчноi реакцii, що лежить в основi визначення, методи обСФмного аналiзу подiляють на:
метод нейтралiзацii або кислотно-основного титрування;
методи окиснення вiдновлення (перманганатометрiя, йодометрiя, броматометрiя, хроматометрiя);
методи осадження i комплексоутворення.
Хiмiчнi реакцii в обСФмному аналiзi мають вiдповiдати певним вимогам:
а)реакцii повиннi вiдбуватися стехiометрично, тобто згiдно з рiвнянням;
б)робочий розчин реактиву повинен реагувати тiльки з речовиною, яку визначають, тобто не повинно вiдбуватися побiчних реакцiй;
в)реакцii мiж робочим розчином i розчином речовини, яку визначають, мають вiдбуватися швидко.
Умови титрування: робоче мiiе повинно бути пiдготовлене i добре освiтлене; на основу штативу iз закрiпленою бюреткою розмiщуСФмо лист бiлого паперу; бюретку закрiплюють вертикально у штативi, титрують невеликими порцiями; кран бюретки вiдкривають лiвою рукою, колбу тримають правою i обертальними рухами повнiстю перемiшуСФмо вмiст колби; якщо робочий розчин безбарвний, то вiдлiк ведуть по нижньому менiску, а якщо забарвлений по верхнiм краям менiску; титрування проводять не менше пяти разiв, доки вiдхилення не перевищуватиме 0,1 мл.
Методи встановлення точки еквiвалентностi
Точка еквiвалентностi при титруваннi в якiй кiлькостi речовини даного титр анту хiмiчно еквiвалентна кiлькостi титрованоi речовини, називають точкою еквiвалентностi. Розрiзняють такi методи визначення точки еквiвалентностi:
Вiзуальнi за допомогою спецiальних iндикаторiв; за забарвленням самих реагуючих речовин, що змiнюють свiй колiр пiсля ТЕ.
Фiзико-хiмiчнi або iнструментальнi за допомогою потенцiометрiв чи iнших приладiв.
Загальнi способи титрування подiляються на:
Пряме титрування (найбiльш поширене) дослiджуваний розчин титрують робочим розчином до досягнення ТЕ (змiнюСФться колiр iндикатора).
ЗворотнСФ (обернене) титрування це спосiб, який передбачаСФ додавання надлишку робочого розчину з наступним титруванням цього залишку.
Непр