Типи ділових конфліктів та причини їх виникнення

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

? недійові в даному разі. Тому важливо встановити законні потреби, приховувані за ширмою вимог.

Завжди повертайтесь до потреб. Може статися, що ви отримаєте від ваших опонентів відповідь, яка радикально відрізняється від отриманої раніше. Може, вам спаде на думку, як задовольнити їхні потреби, про які ви раніше і не підозрювали, а ваша карта може підказати вам нові й оригінальні рішення.

Як читати вашу карту:

  • шукайте нову інформацію і нове розуміння щось непомічене раніше. Карта допомагає вам побачити ситуацію очима іншої людини;
  • шукайте спільну точку опори спільні потреби чи інтереси;
  • шукайте спільний погляд і підтримуйте спільні цінності чи ідеї, які поділяють усі учасники;
  • сполучайте різні цінності і перспективи;
  • шукайте приховані устремління кожної сторони;
  • шукайте найважчі ділянки, що вимагають невідкладної уваги;
  • шукайте і стимулюйте передумови виграшу для всіх;
  • шукайте основу для взаємного виграшу всіх сторін.

Процес картографії конфлікту має такі переваги:

  1. він обмежує дискусію певними формальними рамками, що допомагає звичайно уникнути надмірного прояву емоцій;
  2. він створює груповий процес, під час якого можливо спільне обговорення проблеми;
  3. він дає людям можливість сказати, що їм потрібно;
  4. він створює атмосферу емпатії і визнає думку людей, які вважали раніше, що їх не розуміють;
  5. він дає змогу вам ясніше побачити як власну точку зору, так і точку зору інших;
  6. він систематизує погляди кожної сторони на проблему;
  7. він наштовхує на нові напрями у виборі рішень.

9. Вироблення альтернатив.

Створення карти конфлікту дає можливість побачити його в загальному плані. Наступний логічний крок вироблення нових альтернатив для прийняття більш конструктивних рішень. Вітайте якомога більшу кількість нових варіантів рішень. У цьому суть творчого процесу.

Вироблення рішень передбачає виграші для всіх сторін.

Вироблення альтернатив проходить три стадії: 1)розроблення; 2)вибір; 3)перетворення в життя обраної альтернативи.

1)Для розроблення альтернатив необхідно:

  • визначити проблему з погляду потреб;
  • розкрити закладені в них можливості;
  • спільно виробити рішення, яке б задовольняло кожного (люди більш схильні дотримувати рішень, у яких вони самі беруть участь);
  • буди практичними: використовувати активне сприйняття та оптимальне самоствердження; забезпечувати необхідну інформацію; звертати увагу на структури і процедури;
  • збирати неупереджені пропозиції, використовувати мозкову атаку: не дискутувати, не виправдовувати, не відкидати;
  • валюта переговорів: що малоцінно для мене і дорого для них. І навпаки.

Якщо ви дасте їм щось (не повязане з великими витратами для вас), вони у відповідь дадуть подібне (що не настільки дороге для них, але важливе для вас). Це може бути: час, обслуговування, визнання тощо.

Мета полягає в тому, щоб дізнатися про потреби всіх сторін і зуміти підсолодити остаточний результат для себе і для інших відносно дешевими інгридієнтами. Нерідко це може бути серія взаємних поступок (чейнж). Ви повинні самі виявити ініціативу для подібного обміну і чітко виразити її. Але якщо ви надто наполягатимете, у вашого партнера може створитися враження, начебто ви підкуповуєте його і змушуєте йти на щось (Ти миєш посуд, а я даю тобі гроші на морозиво).

Іноді ви не можете вирішити всю проблему, але можете зробити це частинами, розбивши проблему на складові.

Виробляючи альтернативи для вирішення важкої ситуації, корисно обміркувати заздалегідь, яка з них буде найкращою для вас у тому разі, якщо ви не зможете дійти згоди.

Якщо ви маєте справу з людиною, яка не йде на поступки і не слухає ваших доводів, ви можете описати їй наслідки провалу переговорів для неї. Не погрожуйте, а розкажіть. До цих заходів звертайтесь тільки після того, як вибрали всі інші можливості.

2) Оцінюючи, які з пропозицій відповідають вашим потребам і які ні, можна використовувати такі критерії.

  1. Чи здійсненна пропозиція? Наскільки здійсненна? Коли її можна запровадити в життя?
  2. Чи достатня вона? Чи вирішує вона проблему? Чи достатньою мірою задовольняє вона потреби всіх сторін?
  3. Чи справедлива вона? На чому ґрунтується висновок про
    її справедливість? Знайдіть, якщо можливо, якусь обєктивну міру і зберіть усю необхідну інформацію про можливі варіанти рішень.
  4. Рішення може ґрунтуватися на принципі рівності. Як міру можна розглянути гроші, час, супутні блага чи навантаження.
  5. Рішення може ґрунтуватися на прецедентах.
  6. Рішення може ґрунтуватися на економії витрат коштів чи часу, до яких веде прийняття даної пропозиції.
  7. Ваша правова позиція може виявитися важливою. Що про це говорить закон?
  8. Етичні міркування важко виміряти, однак вони також можуть стати важливим критерієм справедливості.

3) Багато прекрасних планів було зведено нанівець через відсутність заходів для втілення їх у життя.

Формально чи неформально треба намітити конкретні шляхи перетворення рішення в життя.

 

Хто?У чому полягають заходи?Коли?Хто запровадить у життя і що?Терміни перевірки.До якого терміну завдання
мають бути виконані?

10. Переговори. Протягом усього життя ми ведемо переговори, обмінюємося зобовязаннями та обіцянками.

Звичайно мета переговорів полягає не в тому, щоб перемогти проти?/p>