Типи ділових конфліктів та причини їх виникнення
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
я субєктів до конфліктної ситуації. Якщо не можна змінити світ, то хоча б змініть ставлення до нього, говорить народне прислівя.
Незавжди вигідно переривати плин конфлікту, коли конфліктна ситуація зберігається, а взаємодія опонентів тільки на час припиняється. Це відбувається тоді, коли можливість маніпуляції обєктом обмежується для всіх опонентів. Такий конфлікт не можна вважати розвязаним, тому що він може виникнути в будь-який момент із новою силою:
1) невирішений конфлікт породжує нові конфліктні ситуації з новими опонентами;
2) в опонентів виникає і зміцнюється почуття ворожості, вони перетворюються в противників.
Запобігаючи негативним наслідкам конфліктів, дуже важливо враховувати тип темпераменту конфліктуючих: холерик відрізняється підвищеною збудливістю; меланхолік довго памятає і переживає образу; флегматик важко доступний для переконання; сангвінік легко заспокоюється, але йому також буває важко стримати свої почуття.
Іноді краще знайти посередника, що виконає функцію арбітра. Ним може бути незалежна авторитетна людина, фахівець-психолог, конфліктолог.
Фахівцями розроблено чимало рекомендацій, що стосуються різних аспектів поведінки людей у конфліктних ситуаціях, вибору відповідних стратегій поведінки і засобів розвязання конфлікту, а також управління ним.
Розглянемо насамперед поведінку людини в конфліктній ситуації з погляду її відповідності психологічним стандартам. В основу даної моделі поведінки покладені ідеї Е. Мелібруди, Б.Зігерт, П. Ланг та інших авторів. Суть її полягає в наступному. Вважається, що конструктивне розвязання конфлікту залежить від таких чинників:
- адекватності сприйняття конфлікту, тобто досить точної, не перекрученої особистими пристрастями оцінки вчинків, намірів як противника, так і власних;
- відкритості й ефективності спілкування, готовності до всебічного обговорення проблем, коли учасники чесно висловлюють своє розуміння того, що відбувається і обговорюють шляхи виходу з конфліктної ситуації,
- створення атмосфери взаємної довіри і співробітництва.
Керівнику також корисно знати, які риси характеру, особливості поведінки людини характерні для конфліктної особистості. Узагальнюючи дослідження психологів, можна сказати, що до таких якостей можуть бути віднесені такі:
- неадекватна самооцінка своїх можливостей і здібностей, яка може бути як завищеною, так і заниженою. І в тому, і іншому разі вона може суперечити адекватній оцінці оточення і ґрунт для виникнення конфлікту готовий;
- прагнення домінувати будь-що там, де це можливо і неможливо;
- консерватизм мислення, поглядів, переконань, небажання перебороти застарілі традиції;
- зайва принциповість і прямолінійність у висловленнях і судженнях, прагнення будь-що сказати правду в очі;
- певний набір емоційних якостей особистості: тривожність, агресивність, упертість, дратівливість.
Керівник стикається з необхідністю розвязання конфліктів не тільки в діловій формі, а й в індивідуально-емоційній сфері. Для їх розвязання застосовуються інші методи, оскільки в них, як правило, важко виокремити обєкт розбіжностей, відсутнє зіткнення інтересів. Як поводитися керівнику з конфліктною особистістю?
Існує єдиний засіб підібрати ключик. Треба спробувати побачити в цій людині друга, виявити кращі риси (якості) її особистості, оскільки вже не можна змінити ні систему її поглядів і цінностей, ні її психологічні особливості й особливості нервової системи. Якщо ж керівник не зможе підібрати до неї ключ, то залишається єдиний шлях перевести таку людину в розряд стихійних дій.
Таким чином, у конфліктній ситуації чи в спілкуванні з важкою людиною варто використовувати такий підхід, що найбільшою мірою відповідав би конкретним обставинам і за якого можна почувати себе найбільш комфортно. Найкращими порадниками у виборі оптимального підходу до розвязання конфлікту є життєвий досвід і бажання не ускладнювати ситуацію, не доводити людину до стресу. Можна, наприклад: домогтися компромісу, пристосуватися до потреб іншої людини (особливо партнера чи близької людини); наполегливо домагатися здійснення своїх інтересів в іншому аспекті; ухилитися від обговорення конфліктного питання, якщо воно не дуже важливе для вас; використовувати стиль співробітництва для задоволення найважливіших інтересів обох сторін. Тому кращим способом розвязання конфліктної ситуації є свідомий вибір оптимальної стратегії поведінки.
Згадаємо, що відбувається під час виникнення конфлікту. Що відбувається, якщо конфлікт розвязується неправильно чи придушується? Наслідками цього може бути: відхід, тривога, сумяття, безпорадність, самітність, гнів, низька продуктивність праці, ескалація, розвал, поляризація, стрес, хвороба, втома тощо.
Якщо ж конфлікт розвязується правильно, то все йде гладко, відчувається спокій, кипуча енергія, відкритість, ефективність, відчуття сили, радість спілкування, відчуття успіху, світу, міцного здоровя тощо.
Тобто, конфлікти можуть бути позитивними чи негативними, конструктивними чи деструктивними залежно від того, як ми їх розвязуємо. Наші сварки й розбіжності частина життя і уникнути їх неможливо. Однак життя може стати менш тяжким, якщо навчитися передбачати можливий конфлікт і підходити конструктивно до його розвязання.
Розвязання конфлікту багато в чому залежить від рівня нашої уваги, тому що він випереджається більш-менш оч