Сутність, принципи і роль страхування
Методическое пособие - Банковское дело
Другие методички по предмету Банковское дело
° діяльністю синдикатів і приймає нових членів. Ця форма характерна для Англії і Німеччини.
За формою власності страховики можуть бути державними і приватними.
За характером роботи страховики поділяються на три групи: 1) такі, що страхують життя; 2) здійснюють інші види страхування; 3) надають виключно перестрахувальні послуги.
5.2 Порядок створення страхової компанії, діяльність та ліквідація
Порядок створення нових або реорганізація існуючих страхових компаній в Україні регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій, рух цінних паперів та ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхового профілю діяльності.
Страхові організації переважно створюються в два етапи. На першому відбувається утворення компанії як юридичної особи, її реєстрація в місцевих органах влади і реєстрація першого випуску акцій.
На другому етапі відбувається експертиза бізнес-плану та правил страхування, на підставі чого компанія реєструється як страховик й отримує ліцензію на право здійснення страхової діяльності.
Успішна діяльність страхової компанії здійснюється за наявності таких необхідних факторів: основних і оборотних коштів, фінансових, трудових та інформаційних ресурсів.
Їх сукупність, раціональне використання визначають потенціал компанії.
Вирішальним фактором діяльності страхових компаній є розмір грошових фондів і наявність кваліфікованого персоналу.
Фінансові ресурси, що забезпечують надійність виконання зобовязань страхової компанії, складаються зі сплаченого статутного фонду і системи страхових резервів, які, в свою чергу, є результатом продажу страхових послуг (страхових продуктів) на ринку.
Ліквідація, реорганізація та санація страховика. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг має право призначити проведення примусової санації страховика у разі:
¦ невиконання ним зобовязань перед страхувальниками протягом трьох місяців;
¦ недосягнення ним визначеного законом розміру статутного фонду;
¦ настання інших випадків, визначених чинним законодавством України. Примусова санація передбачає:
¦ проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обовязкової аудиторської перевірки;
¦ визначення Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг управляючої особи, без згоди якої не може здійснюватися фінансове, господарське і кадрове управління страховиком;
¦ встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобовязань без дозволу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;
¦ встановлення обовязкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками;
¦ прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Реорганізація страховика за рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України передбачає:
- реорганізацію у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників;
- обєднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобовязань за умови погодження на це власників страховиків;
- залучення до числа учасників страховика інших страховиків (у тому числі іноземних страховиків) за умови проведення ними всіх розрахунків за зобовязаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав.
При ліквідації страховика у разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобовязань перед страхувальниками, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України приймає рішення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховиків (перестрахувальників).
Ліквідація страховика, що має зобовязання перед страхувальниками, у разі визнання його банкрутом здійснюється у порядку, визначеному Законом.
5.3 Організаційна структура страхової компанії
Під структурою компанії розуміють насамперед звязки, що існують між різними частинами організації для досягнення її мети.
Організаційна структура відображається в таких формах, як розподіл праці, створення спеціалізованих підрозділів, ієрархія посад, внутрішні організаційні процедури.
Структура управління компанією може будуватись за такими принципами.
Принцип лінійного підпорядкування. Це означає, що вищестоящі керівники наділяються правом давати розпорядження нижчестоящим співробітникам з усіх питань, що випливають з їхньої діяльності. Такий порядок, коли нижчестоящим структурам доводиться вирішувати справи виключно через верхи, забезпечує відповідний рівень контролю за діями структурних підрозділів компанії. Проте, в разі додержання лише функції лінійного підпорядкування центральний апарат, і особливо керівництво, перевантажується розглядом порівняно дрібних питань, Внаслідок цього управління втрачає оперативність, найбільш кваліфіковані працівники відволікаються від опрацювання перспективних, глобальних проблем розвитку компанії.
Принцип функціонального підпорядкування. Право давати розпорядження надається щодо виконання конкретних функцій, незалежно від того, хто їх виконує. Наприклад, головний бухгалтер може дати в?/p>