Сутність, принципи і роль страхування
Методическое пособие - Банковское дело
Другие методички по предмету Банковское дело
µння собівартості послуги, яку надає страховик, проводиться щодо всієї страхової сукупності;
- необхідне виділення спеціальних резервів, які знаходяться у розпорядженні страховика, і визначення оптимальних розмірів цих резервів;
- прогнозування кількості договорів страхування і експертна оцінка їх величини;
- дослідження норми позикового відсотка і тенденцій його зміни в конкретному годинному інтервалі;
- наявність повного або часткового збитку, повязаного із страховим випадком, який передбачає потребу вимірювати величину його ділення в часі і просторі за допомогою спеціальних таблиць;
- дотримання принципу еквівалентності, тобто встановлення адекватної рівноваги між платежами страхувальника, вираженими через страхову суму, і страховим забезпеченням, наданим страховим суспільством, завдяки отриманим страховим платежам;
- виділення групи ризики в рамках даної страхової сукупності.
Основні завдання актуарних розрахунків:
- дослідження і угрупування ризиків в рамках страхової сукупності, тобто виконання вимог наукової класифікації ризиків з метою створення гомогенної підсукупності в рамках загальної страхової сукупності;
- обчислення математичної вірогідності настання страхового випадку, визначення частоти і рівня тяжкості наслідків спричинення збитку, як в окремих ризикових групах, так і в цілому по страховій сукупності;
- математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення справи страховиком і прогнозування тенденцій їх розвитку;
- математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, пропозиція конкретних методів і джерел їх формування.
Таким чином, актуарні розрахунки являють собою систему математичних закономірностей і статистичних прийомів, що дозволяють встановити обґрунтовані витрати і витрати, повязані зі страхуванням того або іншого обєкта, визначити собівартість і ціну страхової послуги.
Змістовий модуль IІ. Організаційно-фінансові основи страхування
Тема 4. Страховий ринок
4.1 Загальна характеристика страхового ринку
Страховий ринок являє собою особливе соціально-економічне середовище (економічний простір, сферу грошових відносин), де обєктом купівлі-продажу є специфічний товар - страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї, діє механізм розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів страховиків і страхувальників.
Обовязковими умовами функціонування страхового ринку є наявність:
обєктів страхування, що мають споживчу вартість;
потреби у страхових продуктах, послугах;
субєктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших субєктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;
можливість прийняття рішення про участь у страховій угоді.
До основних функцій страхового ринку можна віднести:
- організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;
- акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;
- забезпечення „зустрічі" страхувальника та страховика.
На сучасному страховому ринку будь-якої країни діє система обєктивних та субєктивних законів економічного розвитку. До основних обєктивних законів відносяться:
- закон попиту та пропозиції, який забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві та формує адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів організації страхового захисту;
- закон вартості, який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку;
- закон конкуренції, забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури.
Сучасний страховий ринок за територіальною ознакою поділяється на:
- місцевий (регіональний) задовольняє страхові інтереси регіону;
- національний (внутрішній) задовольняє інтереси, які переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави);
- світовий (зовнішній) задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господарства.
В залежності від місця споживання страхових послуг деякі вчені та практики виділяють страхові ринки:
- внутрішній місцевий ринок, де є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками;
- зовнішній той ринок, який перебуває у межах певної держави, охоплює декілька внутрішніх ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, котрі діють як у межах держави, так і за кордоном;
- міжнародний - той ринок, який охоплює декілька зовнішніх ринків і до структури якого належать транснаціональні страхові компанії, котрі діють як у межах окремих держав, так і на світовому ринку.
Крім того, страховий ринок можна поділити за видами (галузями) страхування:
- особистого страхування ринок, на якому надаються послуги в галузі особистого страхування;
- майнового страхування ринок, на якому надаються послуги в галузі майнового страхування;
- страхування відповідальності ринок, на якому надаються послуги в галузі страхування відповідальності;
- страхування економічних (підприємницьких) ризиків ринок, на якому надаються послуги в галузі страхування економічних (підприємницьки