Сутнiсть i значення витребування предметiв i документiв як самостiйного способу збирання доказiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ичних даних, якi свiдчать про наявнiсть у дiяннi ознак злочину, обставини вчиненого злочину, особу правопорушника i його виннiсть чи невиннiсть. Вiдповiдно до ст. ст. 426, 430, 431 КПК Украiни, до iх числа належать - особа, яка провадить дiзнання (дiзнавач), начальник органу дiзнання, прокурор i суддя.
По-друге, законодавцем передбаченi скороченi строки для збирання доказiв при досудовiй пiдготовцi матерiалiв у протокольнiй формi. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 426 КПК Украiни цей строк становить 10 днiв, а у виняткових випадках, цей строк може бути продовжено вiдповiдним прокурором, але не бiльше як до двадцяти днiв.
По-третСФ, особливiстю досудовоi пiдготовки матерiалiв у протокольнiй формi СФ те, що провадження здiйснюСФться, коли ще немаСФ кримiнальноi справи, тобто до ii порушення. Виходячи з цього, законодавцем встановлено особливий процесуальний режим дiяльностi зi збирання доказiв при досудовiй пiдготовцi матерiалiв у протокольнiй формi, зокрема, при ii здiйсненнi якiсно обмеженi можливостi застосування кримiнально-процесуального примусу i обмежена кiлькiсть способiв збирання доказiв, хоча й при протокольному провадженнi, вiдповiдно до вимог ст. 22 кримiнально-процесуального закону, повинно бути забезпечено всебiчне, повне й обСФктивне дослiдження обставин вчиненого злочину. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 426 КПК Украiни, джерелами, з яких органи дiзнання у справах про злочини, перелiченi в ст. 425 КПК Украiни, встановлюють обставини вчиненого злочину i отримують данi про правопорушника, СФ: заяви або повiдомлення, якi СФ приводом до початку протокольного провадження, пояснення правопорушника, очевидцiв та iнших осiб, протокол огляду мiiя подii, довiдки про наявнiсть або вiдсутнiсть судимостi у правопорушника, характеристики с мiiя роботи або навчання та iншi матерiали, якi мають значення для розгляду справи у судi.
Таким чином, способами одержання фактичних даних у протокольному провадженнi СФ: проведення огляду мiiя подii; одержання пояснень; витребування певних документiв; подання документiв i предметiв громадянами, пiдприСФмствами, установами та органiзацiями; проведення ревiзiй. Як бачимо, у способах одержання фактичних даних та у засобах доказування при протокольному досудовому провадженнi проявляються загальнi риси з доказуванням у стадii порушення кримiнальноi справи. Але мiж цими двома видами доказування СФ вiдмiнностi, зокрема, у предметi та межах доказування. Доказування в стадii порушення кримiнальноi справи спрямоване на встановлення не всiх обставин вчинення суспiльно небезпечного дiяння, а лише ознак злочину. Сукупнiсть фактичних даних при цьому маСФ бути такою, щоб можна було зробити хоча б приблизний висновок про наявнiсть цих обставин [4, с. 13]. Отже, предмет i межi доказування в стадii порушення кримiнальноi справи значно вужчi, нiж у протокольному досудовому провадженнi.
У всiх вивчених нами кримiнальних справах (92), досудова пiдготовка по яких здiйснювалась у протокольнiй формi, були пояснення особи, яка постраждала вiд злочину, очевидцiв та правопорушника. Окрiм цього, у справах були вимоги про наявнiсть (вiдсутнiсть) судимостi, характеристики, довiдки про склад сiмi, у справах по майнових злочинах - довiдки про спричинену матерiальну шкоду та iн. Зазначенi документи складались не iнакше, як на вимогу особи, яка здiйснювала досудову пiдготовку матерiалiв у протокольнiй формi.
Пiдсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що збирання доказiв як елемент кримiнально-процесуального доказування маСФ мiiе i при досудовому провадженнi у протокольнiй формi. До способiв збирання доказiв при протокольному провадженнi вiднесена одна слiдча дiя - огляд мiiя подii та процесуальнi дii, зокрема, одержання пояснень, подання документiв i предметiв громадянами, пiдприСФмствами, установами i органiзацiями, витребування зазначених матерiалiв i проведення ревiзii. Незважаючи на таку обмежену кiлькiсть процесуальних способiв збирання доказiв та iх джерел на особi, яка здiйснюСФ пiдготовку матерiалiв у протокольнiй формi, лежить обовязок встановити не лише пiдстави для порушення кримiнальноi справи, але й обставини вчиненого злочину, особу правопорушника i його виннiсть. При цьому слiд наголосити, що докази, здобутi пiд час досудового провадження у протокольнiй формi, зберiгають силу як й iншi документи i пiд час досудового розслiдування i судового розгляду, якщо вони зберегли властивостi належностi i допустимостi [5, с. 11]. доказовий оперативний кримiнальний iнформацiя
Таким чином, при досудовому провадженнi у протокольнiй формi, левова частина доказового матерiалу отримуСФться шляхом таких процесуальних дiй, як витребування певних предметiв та документiв, а також подання iх будь-якими особами. Процес доказування при протокольнiй формi маСФ забезпечити матерiалами, необхiдними для порушення кримiнальноi справи i складання обвинувального висновку, не тiльки прокурора, але i суд для призначення справи до розгляду в судовому засiданнi, а також для всебiчного, повного й обСФктивного розгляду i вирiшення справи. Для цього необхiдно встановити не тiльки законнiсть приводу для початку протокольного провадження i достатнi данi, якi вказують на наявнiсть ознак злочину, але й обставин вчиненого злочину, особу правопорушника i його виннiсть. Вищевикладене даСФ можливiсть стверджувати, що такi процесуальнi дii, як витребування i подання предметiв i документiв, якi можуть встановити необхiднi у справi данi, використовуються не лише на стадii поруш