Сутнiсть i значення витребування предметiв i документiв як самостiйного способу збирання доказiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
довими особами та громадянами. Таке визначення вона робить на основi етимологiчного аналiзу поняття витребування, яке витiкаСФ з iменника вимога, що означаСФ просити в категоричнiй формi, будучи переконаним у своСФму правi, що це прохання буде виконано [1, с. 174].
Н.А. КузнСФцова пiд витребуванням розумiСФ владне повноваження слiдчого, органу дiзнання, прокурора та суду про надання iм вiдповiдних предметiв i документiв, яке кореспондуСФ обовязок пiдприСФмству, установi, органiзацii, iх посадовим особам i громадянам надати такi предмети та документи [11, с. 66].
Щоб зясувати сутнiсть вказаного способу збирання доказiв, звернемося до етимологii слова витребування.
Вимагати - означаСФ просити в категоричнiй формi, будучи впевненим у своСФму правi на те, щоб це прохання було виконано [6, с. 659], пропонувати в категоричнiй формi зробити щось [3, с. 100], ставити перед ким-небудь якусь вимогу, зобовязати до чого-небудь, змушувати робити саме так [4, с. 365].
У ходi проведеного нами анкетування було встановлено, що 58% опитаних слiдчих ОВС, 82% оперативних працiвникiв та 64% спiвробiтникiв прокуратури вiддають перевагу владному характеру цiСФi дii i вважають, що витребувати - це владно вимагати.
Розглядаючи дане питання, необхiдно зазначити, що окрiм загального дозволу на право посадових осiб та органiв, якi уповноваженi проводити розслiдування витребувати предмети i документи, якi можуть встановити необхiднi у справi фактичнi данi, у кримiнально-процесуальному законi нiчого не вказано. Простота i незавершенiсть процесуальноi регламентацii вказаного прийому збирання доказiв, як уявляСФться, маСФ своi причини. За допомогою вказаного прийому, слiдчий отримуСФ, головним чином, документи, якi надходять вiд пiдприСФмств, установ i органiзацiй. У виробничiй або громадськiй дiяльностi зазвичай застосовуСФться особливий порядок складання документiв, який виступаСФ у якостi гарантii правильного висвiтлення фактiв, якi мiстяться у документi. Тому виявляються зайвими деякi заходи, попереджаючи викривлення iнформацii, а також можливiсть знищення необхiдних матерiалiв, передбаченi нормами про обшук, виiмку та iншi слiдчi дii. Слiд також врахувати, що витребуванi документи, як правило, не володiють iндивiдуальнiстю, можуть бути продубльованi, у звязку з чим iх втрата не спричиняСФ такоi шкоди, як, наприклад, речового доказу [6, с. 68].
Але, не дивлячись на зазначену перевагу, iснують випадки, коли даний спосiб маСФ своi недолiки, серед яких можна видiлити наступнi.
По-перше, мiж витребуванням надати вказанi обСФкти та його виконанням проходить певний час (за винятком випадкiв, коли отримання iх проводиться за мiiем iх перебування), що у невiдкладних випадках може виявитися недопустимим. Не добропорядний володiлець може скористатися таким iнтервалом, щоб заховати, знищити, змiнити або пiдмiнити необхiдний обСФкт. Окрiм цього, i добропорядний володiлець через необережнiсть або неосвiченiсть може пошкодити потенцiйнi докази. Так, виконуючи вимогу слiдчого про надання товарних накладних, працiвник бухгалтерii, щоб не розшивати наряд, вiдрiзав iх ножицями, причому вiдрiзав ту частину документу, на якiй були дати. У результатi чого бухгалтер-експерт не змiг зробити висновок. У другому випадку - у справi про зТСвалтування - слiдчий запропонував потерпiлiй надати бiлизну, яка була на нiй у момент вчинення злочину. Потерпiла посоромилась нести брудну бiлизну i випрала ii. Пiсля чого слiди, якi розраховував виявити слiдчий на бiлизнi, не збереглися.
По-друге, суттСФве значення для справи доволi часто можуть мати не лише i навiть не стiльки ознаки самого обСФкта, скiльки його природне середовище - мiiе, умови та iншi обставини зберiгання. Цi обставини слiдчий безпосередньо враховуСФ, коли сам на мiii вилучаСФ предмет або документ.
По-третСФ, вимога про надання матерiальних обСФктiв не повязана з достатнiми гарантiями, коли це стосуСФться обСФктiв, якi становлять для iх володiльцiв значну матерiальну, дiлову або моральну цiннiсть [3, с. 32]. Тому до простого витребування обСФкта доцiльно вдаватися, за наявностi наступних умов: а) точно вiдомо, що в певноi особи зберiгаСФться предмет або документ, який цiкавить слiдство (суд) або СФ пiдстави вважати, що пiдприСФмство, установа, органiзацiя i посадова особа або громадянин мають у своСФму розпорядженнi необхiдну iнформацiю, яка допоможе встановити необхiднi у справi обставини; б) обстановка, в якiй вiн зберiгаСФться, не маСФ доказового значення або вона мале таке значення ранiше, але початковий звязок обСФкта з обстановкою вже порушено перебiгом подii; в) вiдсутнi пiдстави до побоювання, що в перiод мiж направленням вимоги i доставкою предмета чи документа останнi можуть бути навмисно або з необережностi перекрученi чи знищенi [9, с. 76]; г) вiдсутнi пiдстави вважати, що органу, який провадить розслiдування буде вiдмовлено у видачi витребуваних матерiалiв.
У випадках, коли СФ ризик укриття або викривлення необхiдних обСФктiв, коли iх вилучення повязано з вторгненням у житло i пошуком, коли вони володiють цiннiстю, незамiннiстю або особливою важливiстю для володiльця, необхiдно проводити обшук.
Деякi автори вважають, що витребувати можна лише письмовi документи, якi пiдроздiляються ними на групи:
безпосередньо повязанi зi злочинною подiСФю, наприклад документи зi слiдами пiдчисток, пiдробок;
документи, якi встановлюють обставини, про якi повiдомлялось у заявi або повiдомленнi (довiдки про спричинення матерiа