Сутнiсть i значення витребування предметiв i документiв як самостiйного способу збирання доказiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
льноi шкоди, тiлесних пошкоджень та iн.);
матерiали рiзного роду перевiрок. До них можуть вiдноситися матерiали про адмiнiстративнi правопорушення, акти (ревiзiй, контрольних закупiвель) [6, с. 30]. Не дивлячись на те, що документи зi слiдами пiдчисток мають ознаки речових доказiв i максимально наближають нас до поняття предмети, яким користуСФться законодавець у ст. 78 КПК Украiни Речовi докази, зазначенi юристи не вбачають в правi на витребування дозвiл долучати до провадження предмети та речi [8, с. 76].
За думкою Б. Коваленко, законодавець надав посадовим особам право на витребування не лише готових документiв, але i матерiалiв дослiджень, якi проводяться спецiалiстами за завданням органу розслiдування або прокурора [9, с. 14]. З позицii В.В. Степанова, витребування матерiалiв при попереднiй перевiрцi полягаСФ у отримання зразкiв для порiвняльного дослiдження, яке не повинно носити примусового характеру [6, с. 98].
А.М. Ларiн вважаСФ, що вимога про предявлення неприйнятна для отримання предметiв i документiв, якi можуть мати значення речових доказiв, а також iнших документiв, незамiнних за своiми iндивiдуальними ознаками [2, с. 65].
Одним зi способiв перевiрки заяв i повiдомлень про злочини у ст. 202 Витребування матерiалiв проекту КПК Украiни передбачено витребування матерiалiв, якi мають значення для попередньоi перевiрки заяв, повiдомлень чи iншоi iнформацii про злочини. До вказаного прийому слiд звертатися, коли особа, яка провадить дiзнання, слiдчий чи прокурор мають достатнi данi про те, що цi матерiали знаходяться в певноi особи або на пiдприСФмствi, в установi, органiзацii. З назви статтi не зрозумiло про якi саме матерiали йде мова? Вiдповiдь на це питання мiститься у частинi другiй зазначеноi статтi, де вказано, що службовi та фiзичнi особи не вправi вiдмовлятися предявляти чи видавати документи, предмети, iншi матерiали, що витребуються особою, яка здiйснюСФ дiзнання, слiдчим, прокурором, крiм випадкiв, коли таке iхнСФ право передбачено законом. Таким чином, автори проекту КПК Украiни припускають можливiсть витребування не лише документiв, що допускаСФться дiючим КПК Украiни, а й предметiв та iнших матерiалiв. Фiксувати факт передачi витребуваних матерiалiв запропоновано протоколом. Виходячи зi змiсту протоколу, складання якого передбачено частиною третьою даноi статтi, у якому повиннi мiститися вiдомостi про iндивiдуальнi ознаки, мiiе знаходження, стан, обСФм, розмiр, вагу матерiалiв, приходимо до висновку, що шляхом протоколювання слiд документувати передачу лише предметiв або iнших матерiалiв. Питання про фiксацiю передачi витребуваних документiв, зокрема, якi мають ознаки речових доказiв, залишилось поза увагою. Окрiм цього слiд зазначити, що у данiй статтi нiчого не вказано про випадки, коли особи, до яких було звернено вимогу про необхiднiсть надання певних матерiалiв, не виконують покладений на них обовязок [4].
З урахуванням викладеного вдаСФться буде доцiльним доповнити ст. 97 КПК Украiни, яка передбачаСФ право прокурора, слiдчого, а також орган дiзнання у разi необхiдностi перевiрити заяву або повiдомлення про злочин до порушення кримiнальноi справи на витребування необхiдних документiв, наданням вказаним особам права витребувати не лише документи, а й певнi предмети. Вказанi доповнення нададуть практичним працiвникам можливiсть у випадках, коли обставини справи, а також характеристики матерiалiв i осiб, у яких вони витребуються, не повязанi з подоланням iх протидii, дозволять замiсть слiдчоi дii - виiмки або обшуку, проведення яких можливо лише пiсля порушення кримiнальноi справи, отримати необхiднi предмети або документи шляхом проведення такоi процесуальноi дii, як витребування.
У ст. 86 КПК РФ Збирання доказiв зазначено, що збирання доказiв здiйснюСФться у ходi кримiнального судочинства дiзнавачем, слiдчим, прокурором i судом шляхом провадження слiдчих та iнших процесуальних дiй [5]. Зi слiдчими дiями складнощiв не виникаСФ, тому що вони детально регламентованi кримiнально-процесуальним законом, а що вiднесено до процесуальних дiй, за допомогою яких можливо збирати докази, не зрозумiло.
Витребування предметiв i документiв маСФ деяку схожiсть з такою слiдчою дiСФю, як виiмка. Витребування предметiв i документiв та виiмка застосовуються у разi потреби вилучення обСФктiв матерiального свiту, якi мають значення для справи з володiння пiдприСФмств, установ, органiзацiй i громадян. С.О. Шейфер видiляСФ двi основнi вiдмiнностi мiж цими дiями. По-перше, при витребуваннi слiдчий не сприймаСФ звязку обСФкту з навколишнiм середовищем, яке нерiдко маСФ важливе доказове значення. По-друге, при витребуваннi обСФкту вiн потрапляСФ у поле зору слiдчого пiсля закiнчення певного часу, необхiдного для доставки, тодi як при виiмцi предмета i документа цей тимчасовий iнтервал вiдсутнiй [6, с. 69].
Поряд з цим iснуСФ ще одна вiдмiннiсть мiж цими дiями, яка заключаСФться у наступному - зробити виiмку можна лише обСФкта, який знаходиться у розпорядженнi пiдприСФмства, органiзацii, установи, посадовоi особи або громадянина, а витребування може передбачати вимогу складання певних документiв (довiдки, характеристики i т.д.) i подання iх органу, який провадить розслiдування, прокуроровi або суду.
Вирiшуючи питання, провести виiмку певного обСФкту (предмета або документа) чи вимагати його предявлення, слiдчий повинен зясувати: якого характеру цей обСФкт; в чому його значення для справи; в яких умовах вiн зберiгаСФться; з якими гарантiями