Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
чином, словотворчих засобiв та способiв загальнолiтературної мови.
Одним iз продуктивних способiв слово- та термінотворення в сучаснiй англiйськiй мовi є префіксація [79, с. 5; 83, с. 59]. У лiнгвiстичнiй лiтературi префiкс визначається як препозитивна загальна службова частина cepiї слiв, що виконує словотворчу функцiю в одному iз aктів деривацiї, змiнює свою смислову структуру в процесi мовного розвитку та бере участь у формуваннi цiлого ряду ономасiологiчних категорiй [14, с. 68; 84, с. 49; 119, с. 123].
У сучаснiй лiнгвiстицi дослiдженню префiксальної пiдсистеми придiлялась значна увага. Мовознавцi дослiджували головнi ознаки та специфiку префiксiв як засобiв словотворення [8; 64; 112; 117; 139; 140; 146; 158; 165; 167], особливостi префiксальної номінації [24; 87], структуру та семантику префiксальних дериватiв [59; 60; 69; 83; 97], використання префiксiв в термінотворені [6]. Важливе значення мають працi, присвяченi комплексному дослiдженню префiксальної системи англiйської мови [9; 14; 72; 82; 84; 85]. Проте, попри значнi надбання iснує ще низка проблем, якi потребують бiльш детального висвітлення, а саме визначення статусу деяких префiксальних морфем, відсутність єдиної класифікації префiксiв, встановлення ролi префiксiв як засобiв термiнотворення, вивчення їх у функцiональному аспектi тощо.
Довгий час у лінгвістичних студіях домінувала думка, що префiкси, на вiдмiну вiд суфiксiв, в англiйськiй мові виконують тiльки й виключно функцiї засобу перебудови лексичного значення слова [2, с. 32]. Вважалося, що префiкси не можуть змiнювати лексико-граматичну категорiю слiв, з якими вони поєднуються. І.В. Арнольд та Б.А. Iллiш допускають той факт, що префiкси можуть транспонувати одну частину мови в iншу, але на їхню думку, префiкси виступають в цiй функцiї дуже рiдко [119, с. 123; 229, с. 112]. Т.М. Бєляєва вважає що префiксальнi дiєслова типу to belittle, tо out-Herod утворюються за допомогою префiксально-конверсивного прийому, коли префiкс перебудовує семантику ТО, а одночасна конверсiя переводить її в iнший лексико-граматичний клас [9, с. 76]. Роботи Р.С. Гiнзбурга, Р.Г. Зятковської, Ю.О. Жлуктенка, О.Д. Мєшкова, Л.П. Пастушенко, В.І. Шкарупіна, К.В. Піоттух, П.М. Каращука доводять, що префікси, як і суфікси, можуть змінювати лексико-граматичну категорію слова, з яким вони поєднуються, тобто вони можуть виконувати транспонувальну функцію; однак, транспонувальна функція не є для них основною, оскільки більшість префіксів функціонує в нетранспонувальних моделях [14, с. 68; 33, с. 49; 45, с. 31; 72, с.96; 82, с. 16-17; 112, с. 42; 116, с. 16; 122, с. 192]. У префіксальній системі сучасної англійської мови О.Д. Мєшков виділяє 19, О.Н. Бортнічук 20, а В.І. Шкарупін близько 25 транспонувальних префіксальних моделей. Ми також вважаємо, що префікси можуть змінювати лексико-граматичну категорію слова, з яким вони поєднуються: у результаті нашого дослідження було виявлено як нетранспонувальні, так й транспонувальну префіксальні моделі дієслів.
Невирішеною залишається проблема семантичної класифікації префіксів, яка обумовлена тим, що один і той же префікс, в залежності від дистрибуції, може виражати різні і в багатьох випадках далеко не синонімічні значення. Префікси можуть не просто приєднуватися до значення інших морфем, а закреслювати своє значення у результаті взаємодії з іншими морфемами та створювати додаткові прирощені значення, втрачаючи своє власне номінативне значення [73]. Що стосується дієслівних префіксів сучасної англійської мови, то їх семантичний ефект можна назвати адвербіальним, оскільки вони визначають та пояснюють ідею, яку несе в собі слово. Як Зазначає Т.В.Максимова, дієслівні префікси мають дейктичний характер: вони співвідносять дію, виражену дієсловом, з певною точкою відліку, уточнюючи її В часовому, локальному, кількісно-оцінювальному та інших відношеннях [69, c.7].
Досить часто до складу префіксальних морфем зараховують різні за характером одиниці, що пояснюється тим, що префікси розвиваються, головним чином, із часток прислівникового та прийменникового характеру, зберігаючи в цілому більшу, порівняно з суфіксами, семантичну і морфологічну самостійність [84, с. 41]. Це породжує проблему визначення статусу деяких префіксальних морфем у сучасній англійській мові.
Розбіжності у визначенні статусу деяких префіксів потребують виявлення головних ознак префікса, а саме: 1) префікс є препозитивною афіксальною морфемою, яка постійно відтворюється в мові; 2) як словотворчий формант, префікс звичайно більш автономний у фонетичному, морфологічному та семантичному відношенні, ніж суфікс; 3) префікс вносить у значення мотивуючої основи ту чи іншу модифікацію і стає компонентом значення основи похідного. Йому належить головна роль у формуванні нового значення похідної одиниці у порівнянні з твірною; 4) префікс характеризується контекстуальною варіативністю, оскільки може утворювати похідні деривати зі значенням, яке відхиляється від його стрижневого значення; 5) префікси, виконують як нетранспонувальну, так і транспонувальну функції, змінюючи лексико-граматичну належність ТО, з якою поєднуються, проте, транспонувальна функція не є для них основною [64, с. 300-312; 84, с. 52].
Як було сказано вище, у сучасній англійській мові префіксація найбільш характерна для системи дієслова, з яким повязаний майбутній розвиток мови, оскільки він, очевидно, буде характеризуватися подальшим поглибленням процесу проникнення дієслівної основи в різні ланки лексико-семантичної системи словотворення [80, с. 65]. Сучасні лексикографічні джерела термінологічної лексики свідчать про те, що пр?/p>