Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
зауважити, що проблема співвідношення морфемного членування та словотворчої похiдностi має розглядатися лише на синхронiчному piвнi сучасної англiйської мови. Icторичне вивчення слова не має нiякого вiдношення до його статусу згiдно з нормами та правилами сучасної мови [155, с. 977].
У лінгвiстичнiй лiтературi немає чiтко визначених критеріїв розмежування похiдних та непохiдних, але членованих основ. У нашому дослiдженнi критерiями видiлення основ дiєслiв дефектно та умовно членованої структури в окрему групу стали такі їx ознаки [25; 59; 128]:
1) нездатнiсть вихiдноії основи дiєслова з префiксом функцiонувати самостiйно або зустрiчатися у складi iнших одиниць з одним i тим же значенням: tо detuct утримувати, вираховувати, tо conduct проводuтu; tо engage наймати (робimнuкiв); to forfeit втрачати право; tо redress вiдшкодовуватu, tо dress одягатися (пор.: tо overprice призначати завищену цiну, tо price оцінювати; local місцевий, tо locate розмiщуваmи; tо regulate регулюваmu, regular регулярний);
2) неможливiсть словотворчих формантiв маркувати словотворчий процес у структурному та семантичному вiдношеннях, тобто відсутність у афiксiв чiткої семантики або структурного видiлення: tо depart виїжджати, to import iмпopmyвaтu, tо bесоmе ставати, tо understand розуміти, tо mistake помилятися, tо restrict обмежувати (пор.: tо disorder вносиmu безлад, to overproduce виробляти в надмірний кількостi, to repledge повторно закладаmu);
3) нездатнiсть афiкса виконувати словотворчi функції на сучасному етапi розвитку англiйської мови: to sиrrender оточувати, tо increase збільшувати, tо withdraw знiмаmu з рахунку, tо forgive пробачаmu (борг), to arrange органiзовувати, to arise виникати, to emend вносити поправки, to explain пояснювати.
Дослiдження словотворчої системи може здiйснюватися рiзними шляхами. 3 одного боку, можна описувати словотворчу систему вiд похiдної до твірної основи слова, коли основним обєктом дослідження виступає ПО, її структурнo-семантичні особливостi та словотворча модель, яка їй відповідає. При такому пiдходi вивчення словотворчих одиниць вiдбувається шляхом словотворчого аналiзу [42; 48; 72; 82; 115; 139; 148].
3 iншого боку, словотворча система може дослiджуватись у напрямку вiд ТО до спiввiдносних з нею за структурою та семантикою ПО слiв. Цей напрямок передбачає розкриття механiзмiв породження вторинних одиниць, виявлення та описання правил, моделей та факторiв, що впливають на словотворчi потенції ТО центральної одиницi, котра розглядається з позиції словотворчого синтезу [7; 10; 18; 42; 51; 56; 66; 73; 113]. Словотворча потенція визначається як категорiя мовної абстракції, що вiдображає можливiсть основи породжувати нові семантично i структурно залежнi вiд неї слова [9, с. 7]. Виявлення словотворчих потенцiй основ слiв та термінів дає можливiсть поглибити знання про мову як про системне явище, яке полягає у взаємодiії мовних piвнів.
Дослiдження специфiки взаємозвязкiв словотвiрної структури i семантики у опозицїї ТО-ПО передбачає вивчення формально та лексично спорiднених з ними слів. Найбiльш перспективним обєднанням ПО слiв є словотворче гнiздо [11; 21; 23; 44; 71; 101; 188]. Вивчення словотворчих гнiзд дозволяє представити систему словотвору як цілісне утворення зі своєю внутрішньою організацією, правилам і функцiонування та взаємовідносинами з iншими мовними пiдсистемами. Словотворче гнiздо є сукупнiстю СЛ, якi мають одне й теж вихiдне слово [66, c. 31]. СЛ визначається як ряд однокореневих слiв рiзних aктів деривацiії, якi перебувають у стосунках послiдовної похiдностi на горизонтальнiй вісі розгортання словотворчого гнізда [52, с. 175]. СЛ демонструють ступеневий характер деривацiйних стосунків, який полягає у pyci вiд вершини, як правило, непохiдного, немотивованого слова нульового акту деривацiії до похiдних та мотивованих. Вивчення СЛ як одного iз способiв формування словотворчого гнiзда сприяє репрезентацiії структури та виявленню семантики однокореневих слiв та термінів [23; 32; 41; 57; 101]. Проте, відношення між словами, що знаходяться у словотворчому гнізді, можна розглядати не лише по горизонталi, по лiнії словотворчих ланцюжкiв, але й по вертикалi, по лiнії словотворчих парадигм [21; 71; 111; 123]. На жаль, на даний час немає єдиного визначення словотворчої парадигми. Найбiльш прийнятним вважається розуміння її як сукупності однокореневих похідних, що вiдповiдають одному й тому ж деривацiйному такту [41; 52]. Типологiя словотворчих гнізд, ланцюжків та парадигм є вираженням парадигматичних, синтагматичних та iєрархiчних вiдносин. Однак, у сучаснiй англiйськiй мовi не вci їх аспекти достатньо висвітлено.
Аналiз лiтератури з термiнотворення свiдчить про те, що його основними тенденцiями є зростання термiнологiчного фонду словотворення, прагнення до, гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, повязаних ТО, посилення в певних ситуаціях взаємообумовленостi продуктивності словотворчої моделі, тому у нашому дослідженні ПО префiксальних дiєслiв у функції економiчних термінів вивчаються у комплексi з формально i лексично спорiдненими з ними ТО та ПО шляхом розгортання СЛ, що дає можливість уточнювати структуру і семантику кожного окремого терміна.
1.4 Префiксацiя як спосiб слово- та термiнотворення
Передумови формування, розвиток та специфiка функцiонування економiчної термiнолексики обумовили її тенденцiю до використання в термінотворенні, головним