Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
проявляється в термінотвореннi: термiни намагаються обрости похідними, утворюючи термiнологiчне гнiздо [143, с. 166]. Системний характер термінів є однією з умов правильно побудованої, упорядкованої термiнологiї.
Дискусiйним є питання лексико-граматичного статусу терміна. Деякi науковці вважають термінами лише іменники, оскільки вони мають номiнативний характер [27, с. 13; 80, с. 48; 90]. Сучаснi дослiдження доводять, що термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови: прикметники, дієслова, прислівники, які потрапили в розпорядження певної термiнологiчної системи i отримали в межах даної системи однозначний термiнологiчний змiст [31; 47; 51; 106; 130; 140; 150; 171; 148; 248]. Набiр понять, що термiнуються, значно ширший, нiж семантичнi можливостi iменника як засобу вираження цих важливих понять. Продуктивнiсть прикметникiв (часто вiддiєслiвних), дiєприкметникiв та дiєслiв в термiнологiї визначається дiєю однiєї з тенденцiй, характерних для термiнологiчного словотворення тенденції до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, якi повязанi загальною ТО.
Отже, терміном може бути будь-яка повнозначна частина мови, яка несе певну термінологічну інформацію, виступає показником системних вiдносин та входить в словотворче гніздо, звязане загальним термінологічним значенням. Слiдом за представниками дескриптивного (функцiонального) пiдходу термін визначається нами як одиниця спецiального найменування певної галузi науки, технiки, мистецтва, створена штучно чи взята з природної мови, яка виражає поняття, що співвідноситься з iншими найменуваннями в цiй галузi та утворює разом з ними термінологічну систему [27, с. 54; 29, с. l1; 101, с. 88; 129, с. l0; 217, с. 68; 267]. Специфiка терміна полягає у його iнформативностi, високому рівні мотивованостi та узагальнення, у особливому призначеннi та функцiях називання, позначення спецiальних понять, функцiях знакової систематизацiї та наукової комунікації, гносеологічний та евристичнiй функцiях [28: 56; 90; 166]. Будь-який термін співвідноситься з термiносистемою, яка є iнститутом певної соціальної групи.
1.2 Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка
Економічна терміносистема є сукупністю односкладових та багатоскладових термінів, якi співвідносяться з понятiйною системою економiчної галузi діяльності, знаходяться у взаємозвязку та взаємодії один з одним, піддаються свідомому урегулюванню та упорядкуванню [89, с. 16; 104, с. 16].
У лінгвістичному дослідженні економічної термосистеми можна видiлити два основних перiоди [68, с. 2; 129, с. 68]. Перший період починається перед Першою свiтовою вiйною i завершується 30-ми роками ХХ столiття. Biн представлений трьома основними напрямками: а) iсторичний напрямок (Meciнг, Джордан, Фер, Шiрмер, Дiтц); б) економічна германістика (Г.Зiбеншейн); в) структурно-функцiональна економiчна лінгвістика (Цада, Копєкiй, Ванцура). Обєктом дослідження на даному етапі слугувала англiйська мова. Другий період розпочався пiсля Другої світової вiйни i триває по цей день. Biн характеризується розширенням спектру мов, які підлягали вивченню.
Сьогоднi все бiльше зростає iнтepec до вивчення сучасної англiйської економічної терміносистеми, яка поповнилася найбiльшою кількістю неологiзмiв за oстанні десятилiття [38, с. 411]. У центрi уваги дослiдникiв знаходяться проблеми визначення лексико-семантичних особливостей англiйської економiчної термiнолексики [31; 55; 104], виявлення шляхів та засобiв її творення [13; 15; 26; 36; 47], дослiдження англiйської економiчної термiнолексики в дискурсi [20; 45; 132], вивчення мовних процесiв окремих економiчних сфер дiяльностi: мови маркетингу, реклами, фiнансiв тощо [27; 68]. Особливо важливими є роботи, присвяченi комплексному вивченню англiйської субмови економiки [40; 70; 105].
Сучасна англiйська економічна терміносистема це система в pyсі, що пiдпорядковується загальному закону кількісного росту та якiсних змiн, поступовостi та скачка. Економiчна термiнолексика належить до суспiльноознавчої термiнологiї, яка є найбiльш чутливою до змiн в суспiльствi [81. с. 66]. Вона є продуктом iсторичного розвитку, що обєктивно вiдображає вci стани соцiально-економiчних змiн, вiд первiсних до соціалістичних виробничих вiдносин, тому дослiдження сучасної субмови економiки не може бути відокремлене від історичних змін і культурно інтернаціональних світів, де мова відіграє домiнантну роль [108, с. 67].
Знання екстралінгвістичних факторiв є досить важливим для розуміння природи економiчного тepмiнa. До того ж, важко, виходячи з семантичних процесiв розвитку загальнолiтературної лексики, знайти пояснення особливих форм протiкання цих процесiв в термiнологiї i особливо тим явищам, якi характерні лише термінології й викликані не іманентними мовними причинами, а особливим звязком термінів з теорією та наукою [29, с. 7]. Екстралінгвістичною передумовою видiлення англiйської субмови полiтичної економії стало вчення меркантилiстiв, iдеї яких отримали розповсюдження в ХV ст. в Англiї, Францiї, Iталiї та iнших кpaїнax i досягли розквiту в ХVII ст. У цей перiод зявилася велика кількість інтернаціональних економiчних термінів та вперше став використовуватися синтаксичний спосiб словотворення для
передачі економічних понять [70, с. 16]. Найбільш поширеним шляхом поповнення було запозичення, особливо з латині. Формування системи економiчних понять вiдноситься до мануфактурного етапу розвитку капіталізму та появи нового напрямку класичної полiтичної економії, який зародився в Англії в кiнцi XVII ст. та у Франції на поча