Створення вагонів нового покоління. Візок для високошвидкісного руху
Курсовой проект - Транспорт, логистика
Другие курсовые по предмету Транспорт, логистика
?и розрахунку на міцність за цим режимом не допустити виникнення залишкових деформацій (ушкоджень) вузла або деталі. В експлуатації першому режиму розрахунку відповідає осаджування та рушання великовагового поїзда з місця, зіткнення вагонів при маневрах, в тому ж числі при розпуску вагонів з сортирувальної гірки, екстрене гальмування в поїздах при малих швидкостях руху.
За третім розрахунковим режимом розглядається відносно часте можливе поєднання помірних за величиною навантажень, характерне для нормальної роботи вагона в поїзді, що рухається. Основна вимога при розрахунку за цим режимом не допустити руйнування вузла або деталі від утоми. В експлуатації третій режим відповідає випадку руху вагона в складі поїзда по прямим і кривим ділянкам колії та стрілочним переводам з допустимою швидкістю, аж до конструкційної, при періодичних службових регулювальні гальмування, періодичних помірних ривках і поштовхах, штатній роботі вузлів вагона.
У відповідності з рекомендаціями „Норм...” розрахунок виконуємо методом конечних елементів. Розрахункова модель над ресорної балки візка була виконана в програмному забезпеченні КОМПАС-3D. Розрахунок виконано в програмному забезпеченні COSMOS\Works v6.0, що реалізує метод конечних елементів на ЕОМ.
При створенні сітки конечних елементів були використані обємні конечні елементи. При створенні моделі із розрахункової схеми були виключені елементи, що незначно впливають на міцність конструкції, такі, як кронштейни і т. п.
Розрахункова модель над ресорної балки приведена на рисунках 5.1, 5.2, 5.3.
Рисунок 5.1 Розрахункова модель надресорної балки: вид збоку
Рисунок 5.2 Розрахункова модель надресорної балки: вид зверху
Рисунок 5.3 Розрахункова модель надресорної балки
5.1.1 I розрахунковий режим
При першому розрахунковому режимі розглядаються три варіанти поєднання навантажень:
а) на надресорну балку діють сила ваги кузова вагона брутто, вертикальна добавка від дії повздовжньої сили інерції кузова;
б) на надресорну балку діють сила ваги вагона брутто, 50% вертикальної добавки від повздовжньої сили інерції кузова, поперечна складова повздовжньої квазістатичної сили, сила інерції колісної пари;
в) на надресорну балку діють сила ваги вагона брутто, 50% вертикальної добавки повздовжньої сили інерції, сили взаємодії підпятника з кузовом вагона, що виникає при гальмуванні завантаженого вагона вагоноуповільнювачем при проходженні гірки.
Перше поєднання навантажень.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
, (5.1)
кН.
Вертикальна добавка від повздовжньої сили інерції кузова визначається за формулою:
, (5.2)
де повздовжня квазістатична сила, МН;
- відстань від центра ваги кузова до осі автозчепу, м.
кН
Допустимі напруження при даному сполученні навантажень приймаються рівним границі текучості матеріалу:
МПа, (5.3)
де границя текучості для сталі 09Г2Д.
Схема прикладення навантажень при першому їх поєднанні приведена на рисунку 5.4.
Рисунок 5.4 Розрахункова схема за першим поєднанням навантажень
Друге поєднання навантажень.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
кН.
50% верти4кальної добавки від повздовжньої сили інерції кузова складають:
кН.
Поперечна складова повздовжньої квазістатичної сили:
, (5.4)
де повздовжня квазістатична сила, МН;
- можливе бокове переміщення шворневого перерізу кузова вагона за рахунок зазорів колісної пари в рель совій колії, зазорів в буксових направляючих, пятниках і пружних деформацій ресор, при розрахунках вантажних вагонів приймають мм;
радіус розрахункової кривої, м.
кН.
Допустимі напруження при даному сполученні навантажень приймаються рівними:
(5.5)
МПа
Схема прикладення навантажень при другому їх поєднанні приведена на рисунку 5.5.
Рисунок 5.5 Розрахункова схема за другим поєднанням навантажень
Третє поєднання навантажень.
Сила ваги кузова вагона брутто, що діє на надресорну балку, дорівнює:
кН.
50% вертикальної добавки від повздовжньої сили інерції кузова складають:
кН.
Силу взаємодії підпятника з кузовом вагона, що виникає при гальмуванні завантаженого вагона вагоноуповільнювачем при проходженні гірки, приймаємо з розрахунку:
, (5.6)
де - сила створювана вагоноуповільнювачем, що приходиться на одну колісну пару, кН.
кН.
Схема прикладення навантажень при третьому їх поєднанні при-ведена на рисунку 5.6.
Рисунок 5.6 Розрахункова схема за третім поєднанням навантажень
5.1.2 Третій розрахунковий режим
При третьому розрахунковому режимі на надресорну балку візка діють наступні навантаження:
- сила ваги кузова вагона брутто;
- сила інерції візка;
- вертикальне динамічне навантаження;
- відцентрова сила, що виникає при русі вагона в кривій;
- вертикальна складова від дії відцентрової сили.
Сила ваги кузова:
кН.
Вертикальне динамічне навантаження:
(5.7)
Для шворневих вузлів вагона (надресорної балки) коефіцієнт вертикальної динаміки визначається з врахуванням впливу перевалювання кузова за формулою:
&nb