Системний аналiз
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
План:
Вступ.
Роздiл1.Логiка системного аналiзу.
1.1 Принципи системного пiдходу та типи структур.
1.2 Аналiтичний пiдхiд в науковому пiзнаннi та практицi.
Роздiл2.Методологiя та моделювання системи.
Роздiл3.Класифiкацiя проблем з якими зiштовхуСФться системний аналiз
3.1 Недолiки та переваги СА.
Висновок.
Список використаноСЧ лiтератури.
Вступ
Актуальнiсть теми дослiдження.Системний аналiз виник у вiдповiдь на вимоги практики, що поставила перед людством необхiднiсть вивчати та проектувати складнi системи , управляти ними в умовах неповноСЧ iнформацiСЧ, обмеженостi ресурсiв, дефiцити часу. СА це особливий тип науково технiчного мистецтва, що виникаСФ в наслiдок органiчноСЧ СФдностi субСФктивного i обСФктивного , а тому досвiдчений дослiдник досягаСФ значних результатiв. Системний аналiз дозволяСФ розробити бiльш гнучку та ефективну теоретичну структуру, нiж той рiвень теоретичного аналiзу, який досяжний в рамках добре розвиненого рiвноважного пiдходу.Для успiшного застосування СА повинен базуватися на певному теоретичному фундаментi, а з iншого боку успiшнi приклади застосування СА повиннi служити прикладами для наслiдування. Перед усiм, основним i найбiльш цiнним результатом системного аналiзу визнаСФться не кiлькiсна визначенiсть рiшення проблеми, а покращення СЧСЧ ро-зумiння i виявлення сутi рiзних шляхiв рiшення. Це розумiння i альтернатив-нi рiшення проблеми виробляються спецiалiстами i експертами та надаються вiдповiдальним людям для СЧх конструктивного обговорення.
СА - це методологiя дослiдження таких властивостей та вiдношень в обСФктах, що важко спостерiгаються та важко розумiються , за допомогою представлення цих обСФктiв у виглядi цiлеспрямованих систем та вивчення властивостей цих систем та взаСФмних вiдношень як вiдношень мiж цiлями та засобами СЧх досягнення. Метою застосування СА до конкретноСЧ проблеми СФ пiдвищення ступеня обТСрунтованостi рiшення, що приймаСФться. Сила СА в тому, що вiн дозволяСФ розкласти складну проблему на компоненти аж до постановки конкретних задач. СА застосовуСФться для розвязання складних проблем, що повязанi з дiяльнiстю людей.
Мета та завдання роботи: Визначити сутнiсть,дослiдити методологiю,зрозумiти функцiонування системного аналiзу.
Роздiл 1.Логiка системного аналiзу
Системний аналiз - це взаСФмоповязаний логiко-математичний та комплексний розгляд всiх питань, що вiдносяться не тiльки до задуму, розробки,та експлуатацiСЧ але i до методiв керiвництва всiма цими етапами з урахуванням соцiальних, полiтичних , стратегiчних , психологiчних, правових, географiчних, демографiчних, вiйськових та iнших аспектiв.
Поняття "системний" використовуСФться тому, що дослiдження такого роду в своСЧй основi будуСФться на використаннi категорiСЧ системи.
З одного боку, системою називаСФться та фiзична реальнiсть, по вiдношенню до якоСЧ необхiдно прийняти рiшення (будь-якi природнi та штучнi обСФкти).
З iншого боку, в процесi системного аналiзу створюСФться абстрактна i концептуальна система, що описуСФться за допомогою символiв або iнших засобiв, що являСФ собою певний структурно-логiчний пристрiй, мета якого - служити iнструментом для розумiння, опису та якомога повнiшоСЧ оптiмiзацiСЧ поведiнки звязкiв та вiдносин елементiв реальноСЧ фiзичноСЧ системи. Такого роду абстрактноСЧ системою може бути математична, машинна або словесна модель або система моделей i т.д. У фiзичнiй та вiдповiдноСЧ СЧй абстрактноСЧ системах повинно бути встановлено взаСФмооднозначне спiввiдношення мiж елементами i СЧхнiми звязками. У цьому випадку виявляСФться можливим, не вдаючись до експериментiв на реальних фiзичних системах, оцiнити роду робочi гiпотези щодо доцiльностi тих чи iнших дiй, користуючись вiдповiдноСЧ абстрактноСЧ системою, i виробити найбiльш рекомендований.
Термiн аналiз використовуСФться для характеристики самоСЧ процедури проведення дослiдження, яка перебуваСФ в тому, щоб розбити проблему в цiлому на СЧСЧ складовi частини, бiльш доступнi для рiшення, використовувати найбiльш пiдходящi спецiальнi методи для вирiшення окремих пiдпроблем i, нарештi, обСФднати приватнi рiшення так, щоб було побудовано спiльне рiшення проблеми. Очевидно, що найбiльш ефективно аналiз може бути проведений лише на основi системного пiдходу, який передбачаСФ не тiльки органiчне поСФднання аналiтичного розчленування проблем на частини i дослiдження звязкiв i вiдносин мiж цими частинами, але також робить особливий наголос на розгляд цiлей i задач, загальних для всiх частин, i вiдповiдно до цього здiйснюСФться синтез спiльного рiшення з приватних рiшень. По сутi справи, в системному аналiзi методи аналiзу i синтеза взаСФмно переплiтаються, при здiйсненнi аналiтичноСЧ процедури постiйно звертаСФться увага на способи обСФднання окремих результатiв в СФдине цiле i вплив кожного з елементiв на iншi елементи системи.
Сьогоднi системний аналiз в цiлому тлумачиться так широко i невизначено, що практично не може бути реалiзований в конкретних дослiдженнях. РЖ мабуть, не випадково, що сьогоднi ще немаСФ можливостi пiдiбрати приклад досить великого завершеного системного дослiдження.
Торкаючись рiзних точок зору на термiн системний аналiз, фахiвцi видiляють два рiзних пiдходи.
Прихильники першого з них роблять наголос на математику, тобто на опис складноСЧ системи за допомогою форма