Системний аналiз
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
а агрегати-структури. Конфiгуратором будемо вважати агрегат, що складаСФться з якiсно рiзних мов описання системи, причому кiлькiсть цих мов СФ мiнiмально необхiдною для досягнення мети. Конфiгуратор СФ змiстовною моделлю найвищого рiвня. Як i будь-яка модель, конфiгуратор маСФ цiльовий характер i при змiнi мети може втратити властивостi конфiгуратора. Особливiстю агрегатiв-операторiв СФ зменшення розмiрностi, обСФднання частин в дещо цiле, окреме. Класифiкацiя СФ дуже важливим, багатобiчним, багатофункцiональним явищем, i з практичноСЧ точки зору важливими проблемами СФ як визначення класiв, так i визначення, до якого класу належить той чи iнший конкретний елемент. Важливим видом агрегування даних СФ статистичний аналiз. Особливе мiiе займають достатнi статистики, що дозволяють зменшити втрати до мiнiмуму в певному заданому смислi. Наочним прикладом статистичного агрегування СФ факторний аналiз, в якому декiлька змiнних приводяться до одного фактора. Агрегат-оператор дозволяСФ зменшити розмiрнiсть iнформацiСЧ, але при його застосуваннi слiд вважати на можливi наступнi негативнi особливостi:
1) втрата корисноСЧ iнформацiСЧ, оскiльки агрегування СФ незворотнiм перетворенням (за сумою неможливо повернутися до значень СЧСЧ складових);
2) агрегування це вибiр певноСЧ визначеноСЧ моделi системи , з чим повязанi непростi проблеми оцiнки адекватностi;
3) для деяких агрегатiв властива внутрiшня суперечнiсть.
Агрегати-структури. У процесi синтезу ми створюСФмо структуру майбутньоСЧ системи, що проектуСФться. В реальнiй, а не абстрактнiй системi, виникнуть, встановляться i почнуть функцiонувати не лише тi звязки, щозапроектованi, а й iншi, властивi природi обСФднаних в систему елементiв. Тому при проектуваннi системи важливо задати структури в СЧСЧ суттСФвих вiдношеннях. Процес розробки моделi на ТСрунтi системного пiдходу включаСФ в себе двi основнi складовi макропроектування та мiкропроектування. При макропроектуваннi формуСФться iнформацiя про реальну систему та зовнiшнСФ середовище, формулюються критерiСЧ якостi функцiонування системи, що вiдображають СЧСЧ мету, критерiСЧ оцiнки адекватностi моделi, критерiСЧ декомпозицiСЧ системи та будуСФться СЧСЧ модель. Шляхом мiкропроектування створюСФться iнформацiйне, математичне та програмне забезпечення. ЗдiйснюСФться вибiр технiчних засобiв реалiзацiСЧ моделi. Пiсля цього визначаються необхiднi витрати ресурсiв на моделювання. В основi моделювання знаходяться iнформацiйнi процеси: створення моделi ТСрунтуСФться на iнформацiСЧ про реальний обСФкт; в процесi моделювання отримуСФться нова iнформацiя про систему; отримана iнформацiя опрацьовуСФться та iнтерпретуСФться; в процесi експериментування на моделi вводиться керуюча iнформацiя.
Роздiл2.Методологiя та моделювання системи
Методологiя- це базовий початок СА. Вона включаСФ визначення понять, що використовуються, принципи системного пiдходу, а також постановку та загальну характеристику основних проблем органiзацiСЧ системних дослiджень.
Бiльшiсть засобiв проектування ТСрунтуСФться на парадигмi методологiя - метод - нотацiя - засiб. Методологiя визначаСФ основнi керуючi положення для оцiнювання та розроблення проекту,кроки проектування, СЧх послiдовнiсть, правила.
Засоби - це iнструментарiй для пiдтримання та посилення методiв. Цi iнструменти пiдтримують роботу користувачiв у процесi створення та редагування графiчного проекту в iнтерактивному режимi, вони сприяють органiзацiСЧ проекту у виглядi iСФрархiСЧ рiвнiв абстракцiСЧ, реалiзують перевiрки компонент на вiдповiднiсть.
Методологiя системного дослiдження орiСФнтована насамперед на дослiдження iснуючих систем та виявлення проблем i включаСФ до складу наступнi кроки.
Формування загальних уявлень про систему:
Виявлення призначення, мети, головних цiлей, функцiй властивостей системи. Формування основних предметних понять що використовуються в системi.
Виявлення основних складових (модулiв) системи та СЧх функцiй: розумiння СФдностi цих складових в межах системи. Виявлення основних процесiв у системi, СЧх значення, умов перебiгу, етапностi, стрибкiв, змiн стану та iнших особливостей у функцiонування системи, виокремлення основних керуючих факторiв. Виявлення основних елементiв оточення системи (не-системи), з якими повязана система, характеру звязкiв системи з елементами оточення. Виявлення невизначеностей та випадковостей у ситуацiях визначального впливу СЧх на систему. Цей крок виконуСФться у випадку, коли дiя невизначеностей та випадковостей у процесi функцiонування СФ значною. Пiсля виконання п. 5 загальнi уявлення про систему будуть сформованими.
Формування поглиблених уявлень про систему:
Виявлення розгалуженоСЧ структури, iСФрархiСЧ, формування уявлень про систему як про сукупнiсть модулiв, що повязанi входами-виходами. Виявлення всiх елементiв та звязкiв, важливих для цiлей розгляду, СЧх спiввiдношення до iСФрархiСЧ системи ранжирування елементiв та звязкiв за важливiстю. Врахування змiн та невизначеностей у системi. Дослiдження функцiй та процесiв у системi з метою управлiння ними. Формування управлiнь та процедур прийняття рiшень. Формування системи управлiння на ТСрунтi окремих керуючих дiй. Шляхом використання крокiв 6-9 реалiзуСФться поглиблене дослiдження системи.
Моделювання системи, як етап СЧСЧ дослiдження:
На цьому кроцi система розглядаСФться з точки зору зручного вiдображення СЧСЧ властивостей для створення опи