Системний аналiз
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
як i iншi способи дослiдження. Наприклад, чиста iнтуiцiя. При використаннi чистоСЧ iнтуiцiСЧ в протилежнiсть iнтуСЧцiСЧ, яка застосовуСФться в системному аналiзi, не вживають жодних зусиль, щоб виявити структуру проблеми або встановити причинно-наслiдковi звязки отримати рiшення. РЖнтуСЧтивний процес полягаСФ в тому, щоб дiзнатися про все, що можна, про проблему, вжитися в неСЧ i пiдсвiдомо знайти рiшення Обмеженiсть системного аналiзу обумовлена:
- Неминучою неповнотою аналiзу;
- Наближеннiстю мiри ефективностi;
- Вiдсутнiстю способiв точного передбачення майбутнього.
Деякi фактори соцiально-полiтичного характеру повиннi грати важливу роль при розробцi i виборi альтернатив. Проте в даний час не iснуСФ навiть наближених способiв вимiряти цi чинники, i доводиться СЧх враховувати iнтуСЧтивно.
Недолiки системного аналiзу полягають в наступному. Багато факторiв, що мають фундаментальне значення, не пiддаються кiлькiснiй обробцi та можуть бути упущенi з розгляду або навмисне залишенi для подальшого розгляду, а потiм забутi. РЖнодi СЧм може надаватися неправильна вага в самому аналiзi або в рiшеннi, заснованому на такому аналiзi.
РЖнша причина в тому, що дослiдження може зовнiшньо виглядати до такоСЧ мiри науковим i кiлькiсно точним, що йому може бути приписана абсолютно невиправдана обгрунтованiсть, незважаючи на те що вона включаСФ багато субСФктивних суджень. РЖншими словами, ми можемо бути так зачарованi привабливiстю i точнiстю чисел, що переглянемо спрощення, зробленi для досягнення цiСФСЧ точностi, упустимо аналiз якiсних факторiв i перебiльшимо важливiсть абстрактних обчислень в процесi вирiшення. Але без аналiзу ми зiштовхуСФмося з ще бiльшою небезпекою втратою полiпшень тих чи iнших мiркувань i неправильного зважування окремих факторiв.
Ще одним недолiком системного аналiзу СФ те, що вiн перебуваСФ на початковiй стадiСЧ свого розвитку , його методологiю ще нiяк не можна назвати укорiненною, а практична застосовнiсть i ефективнiсть багато в чому залежать вiд досконалостi економiчних, математичних, логiчних методiв i рiвня конкретних знань про найскладнiшi полiтичнi процеси, вiд можливостей отримання вiдповiдноСЧ iнформацiСЧ про них.
Навiть при чiткiй логiчно-структурноСЧ основi дослiдження i застосування формальних методiв оцiнки альтернатив i пошуку найкращих рiшень величезну роль на всiх його стадiях продовжують грати субСФктивнi судження та iнтуСЧцiя експертiв та осiб, вiдповiдальних за прийняття рiшень. Тому системний аналiз практично нiколи повнiстю не досягаСФ таких стандартiв наукового дослiдження, як обСФктивнiсть, точнiсть i вiдтворення результатiв.
У чому полягаСФ основне значення системного аналiзу?
В якостi основного i найцiннiшого результату системного аналiзу визнаСФться не кiлькiсне певне рiшення проблеми, а збiльшення ступеня СЧСЧ розумiння i можливих шляхiв вирiшення у фахiвцiв i експертiв, що беруть участь в дослiдженнi проблеми, i, що особливо важливо, у вiдповiдальних осiб, яким надаСФться набiр добре опрацьованих i оцiнених альтернатив.
Кориснiсть нових методiв аналiзу та управлiння i в першу чергу системного аналiзу полягаСФ в наступному:
1) у бiльшому розумiннi i проникненнi в суть проблеми: практичнi зусилля виявити взаСФмозвязки та кiлькiснi цiнностi допоможуть виявити прихованi точки зору за тими чи iншими рiшеннями;
2) у бiльшоСЧ точностi: бiльш чiтке формулювання цiлей, завдань ... знизить, хоча i не усуне, неминуче неяснi боку багатопланових цiлей;
3) бiльшою порiвнянностi: аналiз (полiтика) може бути здiйснено таким чином, що плани для однiСФСЧ краСЧни чи району можуть бути з користю увязанi i пореоцiненi з планами i полiтикою щодо iнших районiв; при цьому можна виявити загальнi елементи;
4) у корисностi бiльшою, ефективностi: розробка нових методiв повинна призвести до розподiлу грошових ресурсiв ... бiльш впорядкованим чином i повинна надати допомогу в перевiрцi цiнностi iнтуСЧтивних суджень.
Висновки
Процес глобалiзацiСЧ, iнтеграцiСЧ та диференцiацiСЧ сучасноСЧ земноСЧ цивiлiзацiСЧ спричинили ряд суттСФвих змiн у розвитку людства. Цi змiни зачепили й таку сферу соцiальноСЧ дiйсностi, як полiтичнi системи, що викликало потребу СЧх реформування, основою якого маСФ бути науковий аналiз полiтичноСЧ дiйсностi. При проведеннi такого роду дослiдження особлива увага повинна придiлятися системному пiдходу.
За своСФю природою системний аналiз СФ мiждиiиплiнарною, загально-науковою наукою, яка виступаСФ засобом формування цiлiсного свiтогляду, оскiльки СФ методом дослiдження обСФкта як цiлого (тобто сукупностi елементiв, що пребувають у взаСФмодiСЧ та породжують цiлiснi властивостi).
На сьогоднiшнiй день системний аналiз широко використовуСФться у рiзних галузях знань, що даСФ пiдставу говорити про його унiверсальнiсть. Ефективнiсть його застосування повязана з вiдносно закiнченим процесом формування його як цiлiсноСЧ методологiСЧ (зокрема, розробки його понятiйно-категорiального апарату).
Список використаноСЧ лiтератури:
- Сагатовский В.Н. Системная деятельность и ее философское осмысление // Системные исследования. М., 1980-1981.
- Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М., 1973.
- Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. М., 1978.
- Афанасьев В.Г. Системность и общество. М, 1980.
- Теория систем и вычислительные методы. К., 1987.
- Кузьмин В.П. Принцип системности в теор