Системний аналiз
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
дiляються iСФрархiчнi рiвнi групи елементiв, що знаходяться на однаковiй вiдстанi вiд головного елемента . Ромбовидна приводить до множинноСЧ пiдпорядкованостi, належностi елементiв нижнього рiвня.
РД два типи iСФрархiчних структур: деревоподiбна та ромбовидна. Деревоподiбна СФ найпростiшою для реалiзацiСЧ та аналiзу. В майже всiх випадках в нiй видiляються iСФрархiчнiрiвнi групи елементiв, що знаходяться на однаковiй вiдстанi вiд головного елемента . Структури цього типу СФ надзвичайно поширеними (iСФрархiя проектування складноСЧ програмноСЧ системи, iСФрархiя цiлей у складнiй органiзацiйнiй системi).
Ромбовидна приводить до множинноСЧ пiдпорядкованостi, належностi елементiв нижнього рiвня. Приклади участь одного технiчного елемента в роботi бiльш нiж одного вузла, блока використання одних i тих самих даних або результатiв вимiрювань в рiзних завданнях.
Будь-яка iСФрархiя звужуСФ можливостi та гнучкiсть системи. Елементи нижнього рiвня обмежуються домiнуванням верхнього. Однак введення iСФрархiСЧ рiзко спрощуСФ створення та функцiонування системи.
1.2Аналiтичний пiдхiд в науковому пiзнаннi та практицi
При аналiтичному пiдходi до дослiдження систем цiльовий аспект СЧСЧ функцiонування практично не розглядаСФться. Модель системи будуСФться на rpyнтi вивчення окремих пiдсистем та елементiв з наступним формулюванням локальних цiлей, що вiдображають окремi сторони процесу моделювання.
Використовуючи аналiтичний пiдхiд, дослiдник вивчаСФ систему "зсередини", маючи обмежений горизонт, тобто в станi осягнути лише одну або в кращому разi декiлька компонентiв системи зi звязками мiж ними. Успiх та значення аналiтичного методу полягаСФ не лише в тому, що складне подiляСФться на все меншi складовi частини, а в тому, що зСФднавши цi частини вiдповiдним чином, знову утворюСФться СФдине цiле.
Аналiтичний метод маСФ величезне значення в науцi i на практицi. Розклад функцiй в ряди, розбиття неоднорiдних областей на однорiднi з наступним "зшиванням розвязкiв" - в математицi; аналiзатори спектрiв, всiлякi фiльтри, дослiдження атомiв i елементарних частинок - в фiзицi; анатомiя та нозологiя - в медицинi; значна частина схемотехнiки, конвеСФрна технологiя виробництва - все це служить iлюстрацiСФю ефективностi аналiзу. Успiхи аналiтичного методу привели до того, що самi поняття "аналiз" та "наукове дослiдження" стали сприйматися як синонiми.
Аналiтичний метод дозволяСФ досягнути найвищих результатiв за умови, що цiле вдаСФться роздiлити на незалежнi одна вiд одноСЧ частини, оскiльки в цьому випадку СЧх окремий розгляд дозволяСФ скласти правильне уявлення про СЧх вкладення в загальний ефект. РЖдеалом, остаточною метою аналiтичного методу СФ встановлення причинно-наслiдкових звязкiв мiж явищами.
У випадку складних систем виключення на перший погляд "непотрiбних" чи "нецiкавих" взаСФмодiй може суттСФво порушити адекватнiсть моделi i СФ в багатьох випадках принципово неможливим. Отже, не лише аналiтичний метод неможливий без синтезу, тобто агрегування частин в структуру, але й синтетичний метод неможливий без аналiзу, бо необхiдна дезагрегацiя цiлого для пояснення функцiй частин. Аналiз i синтез доповнюють, але не замiнюють один одного. Системне мислення сумiщаСФ обидва цi методи на основi розгляду призначення складноСЧ системи.
Основною операцiСФю аналiзу СФ декомпозицiя - подiл цiлого на частини. Задача розпадаСФться на пiд задачi, система - на пiдсистеми, мета - на пiдцiлi. При необхiдностi цей процес повторюСФться, що призводить до побудови iСФрархiчних деревоподiбних структур - дерев декомпозицiСЧ. Звичайно, обСФкт аналiзу СФ складним, слабо структурованим, погано визначеним, а тому операцiю декомпозицiСЧ здiйснюСФ системний дослiдник (СД-експерт), i отриманi рiзними СД-ками результати будуть рiзними. Якiсть дерев декомпозицiСЧ залежатиме як вiд квалiфiкацiСЧ СД-ка, так i вiд застосованоСЧ методики декомпозицiСЧ. Операцiя декомпозицiСЧ СФ не чим iншим, як спiвставлення обСФкта аналiзу з деякою моделлю, видiлення того, що вiдповiдаСФ елементам моделi, тобто питання повноти декомпозицiСЧ СФ питанням завершеностi моделi. Однак i сама модель-основа може вiдображати реальний обСФкт з рiзним ступенем деталiзацiСЧ.
Основою для декомпозицiСЧ може служити лише конкретна, змiстовна модель системи, що розглядаСФться. Отже, в результатi декомпозицiСЧ виникаСФ певна деревоподiбна структура, що повинна забезпечувати виконання двох суперечливих вимог кiлькiсного характеру: повноти та простоти. Принцип простоти вимагаСФ зменшення розмiрiв дерева. Отже, аналiз, як спосiб подолання складностi, дозволяСФ повнiстю звести складне до простого лише у випадку складностi через непоiнформованiсть. В дiйсностi новим знанням СФ не лише виявлення чи конкретизацiя того, що ми не знаСФмо, але й вiдповiдним чином опрацьованi фрагменти старих знань, щонабувають новоСЧ якостi.
Агрегування. Види агрегатiв в системному дослiдженнi
Агрегування це операцiя обСФднання декiлькох елементiв в СФдине цiле, протилежна до декомпозицiСЧ. ОбСФднати елементи , що взаСФмодiють мiж собою, набувають не лише зовнiшньоСЧ, але й внутрiшньоСЧ цiлiсностi, СФдностi. Зовнiшня цiлiснiсть вiдображаСФться моделлю тАЮчорноСЧ скринькитАЭ, а внутрiшня повязана зi структурою системи , i виявляСФться втому, що властивостi системи СФ бiльшими, нiж сума властивостей обСФднаних елементiв.
Агрегатами, типовими для системного аналiзу, СФ конфiгуратор, агрегати-оператори т