Системний аналiз
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
ьноСЧ ситуа-цiСЧ, котрi можуть проявитися у процесi втiлення рiшення. Отримана модель до-слiджуСФться для визначення того, наскiльки результат застосування будь-якого альтернативного варiанту близький до бажаного, як спiввiдносяться затрати ре-сурсiв i часу у кожному з варiантiв, наскiльки альтернативнi моделi чутливi до рiзних небажаних внутрiшнiх впливiв.
За визначенням Аллена Ентховена: тАЮСистемний аналiз це нiщо iнше, як освiчений здоровий глузд, якому слугують аналiтичнi методи. Ми застосову-СФмо системний пiдхiд до проблеми, намагаючись максимально широко дослiди-ти поставлену задачу, визначити СЧСЧ рацiональнiсть i своСФчаснiсть, а далi забезпе-чити того, хто вiдповiдаСФ за прийняття рiшення, такою iнформацiСФю, яка най-краще допоможе йому вибрати найефективнiший шлях вирiшення задачiтАЭ.
Присутнiсть субСФктивних елементiв (знання, досвiд, iнтуСЧцiя, оцiнка пере-ваг) звязана з обСФктивними причинами, котрi випливають з обмеженоСЧ можли-востi застосування точних кiлькiсних методiв до всiх аспектiв складних про-блем.
Перед усiм, основним i найбiльш цiнним результатом системного аналiзу визнаСФться не кiлькiсна визначенiсть рiшення проблеми, а покращення СЧСЧ ро-зумiння i виявлення сутi рiзних шляхiв рiшення. Це розумiння i альтернатив-нi рiшення проблеми виробляються спецiалiстами i експертами та надаються вiдповiдальним людям для СЧх конструктивного обговорення.
Системний аналiз включаСФ методологiю дослiдження, видiлення його етапiв i обТСрунтований вибiр методики виконання кожного з етапiв у конкретних умовах. Особливу увагу у таких роботах придiляСФться визначенню мети i моделi системи i СЧх формалiзованому представленню.
Задачi дослiдження системи можна роздiлити на задачi аналiзу i задачi синтезу.
Задачi аналiзу полягають у дослiдженнi особливостей i поведiнки систем в залежностi вiд СЧх структур, значень параметрiв i характеристик зовнiшнього середовища.
Задачi синтезу полягають у виборi структури i таких значень внутрiшнiх параметрiв систем, щоб при заданих характеристиках зовнiшнього середовища та iнших обмеженнях, отримати заданi властивостi систем.
1.1Принципи системного пiдходу та типи структур
-Принцип остаточноСЧ глобальноСЧ мети: означаСФ, що в системi все повинно бути спрямоване на досягнення призначення , пiдпорядковане глобальнiй метi. Будь-якi змiни, удосконалення та управлiння повиннi оцiнюватися виходячи з того, що чи сприяють вони досягненню мети.
-Принцип СФдностi: сумiсний розгляд системи i як цiлого , i як сукупностi компонент (елементiв, пiдсистем, систему утворюваних вiдношень.
-Принцип звязаностi: довiльна компонента системи розглядаСФться сумiсно з СЧСЧ звязками з оточенням.
-Принцип модульностi: вказуСФ на можливiсть розгляду замiсть частини системи сукупностi входiв та виходiв цiСФСЧ частини, тобто дозволяСФ абстрагуватися вiд зайвоСЧ деталiзацiСЧ за умови збереження можливостi адекватного описання системи.
-Принцип iСФрархiСЧ: акцентуСФ увагу на корисностi вiдшукання або створення в системi iСФрархiчного характеру звязкiв мiж СЧСЧ елементами , цiлями, модулями. У випадку вiдсутностi iСФрархiСЧ дослiдник повинен вирiшити , в якому порядку вiн буде розглядати складовi системи та напрямок конкретизацiСЧ своСЧх уявлень.
-Принцип функцiональностi: стверджуСФ, що довiльна структура тiсно повязана з функцiями системи та СЧСЧ складових , i створювати структуру необхiдно пiсля зрозумiння функцiй системи
-Принцип розвитку: повинен закладатися при побудовi штучних систем як здатнiсть до вдосконалення, розвитку системи за умови збереження якiсних особливостей. Структура системи та СЧСЧ функцiСЧ повиннi розглядатися сумiсно з прiоритетом функцiй над структурою.
-Принцип децентралiзацiСЧ: орiСФнтуСФ на розумний компромiс мiж повною централiзацiСФю та наданням здатностi реагувати на певнi дiСЧ частинам системи. Система з повною централiзацiСФю буде негнучкою, нездатною до пристосування. Досягнення спiльноСЧ мети в сильно децентралiзованiй системi може забезпечитися лише стiйким механiзмом регулювання, що не дозволяСФ сильно вiдхилятися вiд поведiнки, що веде до досягнення спiльноСЧ мети.
-Принцип невизначеностi: стверджуСФ, що в багатьох випадках працюють з системою, про не яку не все вiдомо, чи не все зрозумiло в СЧСЧ поведiнцi. Це
може бути система з невiдомою структурою, непередбачуваним перебiгом деяких процесiв , зi значними вiдмовами.
Структура це множина частин або форм , що знаходяться у взаСФмодiСЧ та специфiчному порядку , необхiдному для реалiзацiСЧ функцiй. Структура системи це стiйка упорядкованiсть у просторi i в часi СЧСЧ елементiв i звязкiв. "астивiстю структури СФ можливiсть iснування протягом певного часу за допомогою звязуючого пристосування для збереження елементiв та СЧх вiдношень приблизно в одному i тому ж порядку, реагуючи при цьому на дiСЧ середовища. Типи структур: мережу, кiстякову, iСФрархiчну; тi, що включають рiзнi комбiнацiСЧ взаСФмозвязкiв елементiв.Мережна модель може використовуватися як для описання фактичних структурних звязкiв мiж елементами системи, або ж абстрактним функцiональним представленням взаСФмодiй мiж пiдсистемами. РЖСФрархiя це структура з пiдпорядкованiстю , тобто з нерiвноправними звязками дiСЧ в одному напрямку виявляють набагато бiльший вплив, анiж в оберненому. РД два типи iСФрархiчних структур: деревоподiбна та ромбовидна. Деревоподiбна СФ найпростiшою для реалiзацiСЧ та аналiзу. В майже всiх випадках в нiй ви