Geum.ru

Роль банківської системи у боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження

Курсовой проект - Банковское дело

Другие курсовые по предмету Банковское дело

?го ФМ і правоохоронних органів;

  • погоджувати з ДКФМ нормативні документи, що стосуються питань повязаних з виконанням вимог базового закону;
  • надавати ДКФМ інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань, окрім інформації щодо особистого життя [3].

    • Що ж стосується банківського сектору то наглядовим органом тут виступає НБУ, який, відповідно, і виконує наглядові та регулятивні функції покладені на нього, як на субєкта державного ФМ, згідно базового закону, а також Закону України Про Національний банк України [5], Про банки і банківську діяльність [4].

    У обовязки субєктів первинного ФМ входить:

    1. проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає ФМ відповідно до базового Закону, або відкриває рахунок, або за наявності підстав, що інформація щодо клієнта потребує уточнення;
    2. забезпечувaти виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають ФМ;
    3. надавати ДКФМ інформацію про фінансову операцію, що підлягає обовязковому ФМ, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;
    4. сприяти працівникам ДКФМ у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обовязковому ФМ;
    5. надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит ДКФМ, повязану з фінансовими операціями, що стали обєктом ФМ, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;
    6. сприяти субєктам держaвного ФМ з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають ФМ;
    7. вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається ДКФМ, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації);
    8. зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з базовим законом підлягає ФМ, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом пяти років після проведення такої фінансової операції [4].

    Розглядаючи систему протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, в банківській системі, банк може виступати як активною сутністю системи протидії легалізації доходів, так і пасивною. З точки зору кожного із вищезгаданих підходів у банка є свої специфічні завдання, а також обєкт і субєкт.

    Регулювання питань ФМ в Україні відбувається низкою нормативно-правових актів:

    1. Закон України Про боротьбу з тероризмом від 20.03.2003р. №638 [6].
    2. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом від 28.11.2002р. №249 [3].
    3. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12.07.2001р. №2664 [7].
    4. Закон України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000р. №2121-ІІІ [4].
    5. Сорок рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також спеціальні рекомендації, введені в дію загальною постановою Кабінету Міністрів України і Правління НБУ від 28.08.2001р. №1124 [15].
    6. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.05.2003р. №189, зі змінами та доповненнями [17].

    Окрім вищенаведених документів слід віднести ЗУ Про національний банк [5], в якому виписуються основні положення щодо здійснення Національним банком своїх обовязків по нагляду за банками.

    Відповідність національного законодавства Сорока рекомендаціям FATF є необхідною умовою для визнання України, як країни, що бореться з відмиванням грошей і фінансуванням терористичної діяльності.

    У Законі України Про банки і банківську діяльність безпосередньо ФМ торкається глава 10 Банківська таємниця та конфіденційність інформації та глава 11 Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [4]. Окремо слід відмітити статтю 71 Інспекційні перевірки банків, яка описує права та обовязки банків при перевірці їх співробітниками НБУ [4].

    Основним законом при боротьбі з відмиванням грошей у банківському секторі виступає Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що був прийнятий наприкінці 2002 року і став ключовим фактором при виключенні України із чорного списку FATF у 2003 році. У базовому законі окрім описаних основних положень у сфері боротьби з легалізацією доходів, що були отримані злочинним шляхом, описана система ФМ, що присутня в Україні, а також розписані фінансові операції, які підлягають обовязковому та внутрішньому ФМ. Описуючи існуючу систему протидії відмиванню грошей у банківській сфері слід більш детально зупинитися саме на операціях, що підлягають під ФМ у банках.

    Базовий Закон описує операції, що підлягають обовязковому та внутрішньому ФМ, зокрема, до обовязкового ФМ відносять операції, що перевищують 80000 гривень, або еквівалент у іноземній валюті, та має наступні ознаки [3]:

    1. переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон. Що стосується другої частини даної ознаки, то слід відмітити, що Розпорядженн?/p>