Geum.ru

Роль банківської системи у боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження

Курсовой проект - Банковское дело

Другие курсовые по предмету Банковское дело

?номічного циклу і звести її до трьох структурно-послідовних дій: а) генерування кримінального доходу; б) легалізація кримінальних коштів; в) використання легалізованих кримінальних коштів.

Типологія засобів відмивання коштів а) послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; б) інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; в) інституціональні структури, що експлуатуються для цілей відмивання грошей.

 

 

2. Роль банків у боротьбі з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом

відмивання гроші злочинний банк

2.1 Аналіз діяльності банків з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

 

Розглядати систему протидії відмиванню грошей банками на Україні слід у розрізі нормативно-правових актів, що регулюють дане питання. Основними законами і підзаконними актами у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, є:

  1. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом (далі базовий закон) [3].
  2. Закон України Про банки і банківську діяльність [4].
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення [1].
  4. Кримінальний кодекс України [2].
  5. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.
  6. Укази Президента України:
  7. від 10.12.2001 №1199/2001 Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [12];
  8. від 22.07.2003 №740/2003 Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму [13].
  9. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі ФМ) та інші нормативно-правові акти з питань ведення ФМ Національного банку України (НБУ):
  10. Постанова Правління НБУ Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу від 14 травня 2003 року №189 [17];
  11. Постанова Правління НБУ Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці від 14 липня 2006 року №267 [18];
  12. Постанова Правління НБУ Про затвердження Положення про порядок накладення адміністративних штрафів від 29 грудня 2001 року №563 [19].
  13. Міжнародні стандарти і рекомендації:
  14. Сорок рекомендацій [21], а також спеціальні рекомендації групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF;
  15. Директиви Європейського парламенту та Ради;
  16. стандарти Базельського комітету [33].

Базовим Законом визначено структуру системи протидії відмиванню грошей в Україні, яка є дворівневою і складається: із державного рівня та первинного.

Відповідно до базового закону, сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надається субєктами фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України це обовязковий фінансовий моніторинг. Діяльність субєктів первинного фінансового моніторингу по виявленню відповідно до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансових операцій, що підлягають обовязковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути повязані з легалізацією (відмиванням) доходів є внутрішнім фінансовим моніторингом [3].

Субєктами держaвного ФМ є:

  1. центральні органи виконавчої влади та Національний банк України;
  2. спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань ФМ Державний комітет фінансового моніторингу (далі ДКФМ).

Субєктами первинного ФМ є:

  1. банки, страхові та інші фінансові установи;
  2. платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові фінансові установи;
  3. товарні, фондові та інші біржі;
  4. професійні учасники цінних паперів;
  5. інститути спільного інвестування;
  6. гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;
  7. підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;
  8. підприємства і обєднання звязку, інші не кредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів;
  9. інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції [3].

Субєкти державного ФМ: НБУ, Державна комісія з ЦП та фондового ринку та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, здійснюють функції нагляду та контролю за відповідними субєктами первинного ФМ. Субєкти первинного ФМ контролюють безпосередньо операції клієнтів і повідомляють про операції, які підозрюються у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Згідно статті 10 базового закону у обовязки субєктів державного фінансового моніторингу, за виключенням ДКФМ, входить:

  1. вимагати від субєктів первинного ФМ виконання завдань та обовязків передбаченим базовим законом;
  2. проводити перевірку стану організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення внутрішнього ФМ, вживати заходів передбаченим базовим законом;
  3. під час здійснення нагляду перевіряти дотримання норм законодавства, вживати заходів, передбаченим базовим законом;
  4. інформувати ДКФМ про виявлені випадки порушення законодавства субєктами первинного ФМ;
  5. забезпечувати зберігання інформації, одержаної від субєктів первинного та державн?/p>