Роль банківської системи у боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження

Курсовой проект - Банковское дело

Другие курсовые по предмету Банковское дело

фірмі-посередникові, як правило, зареєстрованої в офшорній зоні. Різниця між реальною і фіктивною ціною залишається на рахунку цієї фірми як дохід.

  • Використання банківських рахунків іноземної або спільної фірми. Основна мета маніпулювання грішми у виді надання позичок, оплати акредитивів, виплати гонорару за консультації, читання лекцій, проведення платежів по фальшивих договорах або за фіктивні послуги.
  • Відмивання через казино і лотереї. для легалізації злочинних доходів використовується механізм декларування виграшу як засобу маскування незаконного походження таких коштів.
  • Установлення контролю над іноземними банками [38].
  • Використання зазначених методів інтеграції грошової маси істотно полегшується в звязку з існуванням закордонних банків, що не зацікавлені давати поліції відповідну інформацію про своїх клієнтів. Мова йде, головним чином, про офшорний банківський бізнес, що вважається в даний час одним із найбільш прибуткових.

     

    1.2 Типологія засобів відмивання грошей

     

    Аналіз останніх досліджень тенденцій у легалізації злочинних доходів, що проводилися Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Егмонтською групою органів фінансової розвідки та регіональними групами з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (APG, MONEVAL, CFATF, GAFISUD) дозволяє зробити висновок, що під терміном засоби відмивання грошей треба розуміти складну категорію, що в логічно-конструктивному плані складається з трьохмірної структури таких понять, як: а) послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; б) інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей; в) інституціональні структури, що експлуатуються для цілей відмивання грошей [34, c. 7].

    Розглянемо наведену типологію більш детально.

    Перший сегмент типології послуги, що експлуатуються для цілей відмивання грошей у структурованому вигляді поділяються на складові:

    1. банківські послуги on-line;
    2. електронні перекази;
    3. приватна банківська справа [34, c. 9].

    Банківські послуги on-line. Доступ до таких послуг через Інтернет може використовуватися злочинцями для відмивання грошей. Три основних характеристики Інтернету обумовлюють цей ризик: легкість доступу до послуг через Інтернет; відсутність фізичного контакту між клієнтом і установою банку; швидкість електронних операцій.

    Електронні перекази. Розвиток систем електронних переказів як на валовому так і роздрібному рівнях надає більше територіальне охоплення та ефективність у проведені переказів. Система SWIFT здійснює все більше банківських переказів, а в роздрібному банківському секторі послуги телефонного та електронного банкінгу дозволили клієнтам здійснювати фінансові операції без особистого контакту з працівниками фінансової установи.

    Попри всі переваги електронних переказів, існують слабкі місця, які є привабливими для використання їх у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму. По перше, це відмінності в законодавчому полі з питань протидії легалізації в різних країнах, а конкретно відмінність вимог до обовязкових реквізитів документів за електронними переказами.

    По друге, використання множинних переказів з метою створення складного або заплутаного фінансового сліду з метою уникнення виявлення.

    По третє, використання фальшивих документів ідентифікації особи, підставних осіб або компаній-оболонок для забезпечення чистих реквізитів при проведенні переказів.

    Для цілей протидії відмиванню грошей через використання електронних переказів необхідно: а) впровадити неухильне дотримання країною Спеціальної Рекомендації FATF VII Грошові Перекази; б)встановити граничну суму переказу для подання звітів національному органу фінансової розвідки; в) розробити чіткі критерії використання електронних переказів злочинцями. Такі критерії повинні використовуватись у програмному забезпеченні для автоматичного відслідковування операцій за ключовими словами.

    Приватна банківська справа. Під приватною банківською справою розуміється надання банками спеціальних послуг своєму або відомому чи високопоставленому клієнту. Послуги для таких клієнтів характеризуються більшою волею і конфіденційністю, ніж для звичайних клієнтів.

    Уразливим місцем зазначених відносин є можливість використання банку корумпованими високопоставленими особами для відмивання своїх доходів. Ці особи можуть також контролювати або мати власні фінансові установи для цих цілей [29, c. 37].

    Другий сегмент типології інструменти, що експлуатуються для цілей відмивання грошей. У структурному вигляді цей сектор, також, як і попередній, поділяється на три складові:

    1. готівка, телеграфні перекази та ін.;
    2. цінні папери та інші інструменти;
    3. кореспондентські банківські рахунки [34, c. 8].

    Готівка, телеграфні перекази, електронні гаманці, смарт-картки і WAP-технології. Хоча готівка це найбільш анонімний актив, злочинці через міри, що починаються в країнах у боротьбі з відмиванням грошей, намагаються вивезти їх в інші країни, з надією розмістити в іноземну фінансову систему. Тому контрабанда грошей стає більш популярною.

    При телеграфних перекладах і безготівкових платежах експертам важко виявити факти відмивання у всій масі проведених операцій. Звичайно вони спираються на інші, звязані з такою операцією фактори, такі як звіти про п