Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
Вступ
В останнi роки в водосховищах Днiпровського каскаду спостерiгаСФться зниження запасiв основних промислових видiв риб, таких як лящ, плiтка, судак, короп. Це викликано значним антропогенним навантаженням на популяцiСЧ цiнних промислових видiв риб: Промислове та любительське рибальства, процвiтаюче браконьСФрство, забруднення промисловими стоками рiзного походження. В результатi замулення таких водосховищ як Каховське, поступово витрачаються значущi нерестовi площi, що знижуСФ ефективнiсть природного вiдтворення водних живих ресурсiв.
Каховське водосховище одне з найбiльших на Днiпрi, що замикаСФ каскад i розташовано на самому пiвднi рiчки. При проектуваннi Каховського водосховища площею 215 тис. га вiдповiдно опрацювань iнституту гiдробiологiСЧ АН УССР планувалось щорiчно отримувати 10 тис. тон риби, в тому числi до 80% цiнних видiв риб судака, ляща, сазана, сома, щуки.
Пiсля перекриття Днiпра в 1955 роцi Каховською греблею в перiод заповнення водосховища i залиття великих площ заплав утворились сприятливi умови для нересту, що забезпечило збiльшення СЧх вилову до обсягiв планових показникiв в 1972 роцi. Частка в уловах цiнних риб досягла 50%.
Тому рацiональне використання бiоресурсiв Каховського водосховища неможливо без знання основних характеристик та особливостей екосистем, для чого необхiдно постiйне вивчення iхтiофауни водоймища. На пiдставi даних, отриманих при зборi й обробцi iхтiологiчного матерiалу можна судити про запаси промислових видiв риб, умовах вiдтворення риб на акваторiСЧ Каховського водоймища, давати оцiнку бiологiчного стану нерестових популяцiй, визначити строки весняно-лiтньоСЧ заборони. На пiдставi цього здiйснювати правильнi корегування промислу. Особливо це стосуСФться ляща, як одного з вагомих обСФктiв рибного промислу.
Метою даноСЧ роботи було дослiдити розмiрно-вiковий та статевого склад популяцiСЧ ляща як обСФкта промислового рибальства в Каховському водосховищi.
Перед нами стояли такi завдання:
- Визначити розмiрний склад популяцiСЧ ляща;
- Визначити вiковий склад популяцiСЧ ляща Каховського водосховища;
- Дослiдити статевий склад популяцiСЧ та плодючiсть ляща Каховського водосховища;
Ця робота актуальна у звязку з тим, що рацiональне використання бiоресурсiв Каховського водосховища неможливе без знання основних характеристик та особливостей екосистем, для чого необхiдно постiйне вивчення iхтiофауни водоймища.
На пiдставi даних, отриманих при зборi й обробцi iхтiологiчного матерiалу можна судити про запаси промислових видiв риб, умовах вiдтворення риб на акваторiСЧ Каховського водоймища.
За результатами дослiдження можуть бути розробленi бiологiчнi обТСрунтування використання промисловоСЧ iхтiофаунi Каховського водосховища.
1. Огляд науковоСЧ лiтератури
1.1 Характеристика ляща
Лящ (Abramis brama) вiдноситься до роду абрамiс (Abramis), ряду коропообразнi (Cyprinipormes).
Тiло ляща помiрно видовжене, високе, досить стиснуте з бокiв. У бiчному профiлi, особливо у дорослих особин, помiтно рiзке пiдвищення тiла одразу за потилицею. У самцiв i самок забарвлення однакове переважно срiблясто-сiре на боках з потемнiнням на спинi й посвiтлiнням на черевi. Плавцi темнуватi.
Рогiвка ока сiро-золотиста. Кольоровi вiдтiнки тiла змiнюються з вiком: вiд свiтло-сiрого з срiблястiстю у молодi до бурувато-темного з золотисто-жовтуватим вiдливом у дорослих особин. При цьому з вiком риб у них проступаСФ рожевуватий колiр на черевi i пiд горлом, особливо навеснi. Плавцi iз сiрих з чорнуватими кiнцями стають цiлком темними. Рогiвка ока iз золотистоСЧ стаСФ коричнюватою [1,2].
Прiсноводна, iнодi солонуватоводна, рiчкова i озерна, напiвпрохiдна i туводна, придонна, мало реофiльна фiтофiльна зграйна мирна риба. Живе у рiчкових басейнах, переважно в середнiх i нижнiх частинах рiк з повiльною течiСФю, не поширюючись у невеликi рiки гiрського типу з швидкою течiСФю i холодною водою. ТяжiСФ до прiсних, повiльно текучих вод, зустрiчаСФться в опрiснених дiлянках морiв (Балтiйського, Чорного i Азовського). Далеко в море не виходить. Солонiсть вод, в яких зустрiчаСФться лящ, становить за хлором не вище 2,53 г./л, або до 56тА°[2].
Забарвлення змiнюСФться залежно вiд якостi води й кольору ТСрунту. У торфяних озерах i ставках лящ темнiший, майже бурого кольору, у рiках i водоймах з пiщаним дном свiтлiший, з золотистим вiдливом [3,4]. На середнiй течiСЧ Днiпра вiдмiчаСФться варiацiя кольору тiла ляща залежно вiд того, до якоСЧ групи вiн належить: лящ-вербовик маСФ жовтуватий колiр, лящ-дубовик темно-срiблястий, лящ-плоскирник свiтло-срiблястий. У ляща, що нереститься ранньою весною, забарвлення свiтлiше, нiж у ляща, що нереститься пiзньою весною. Статевий диморфiзм виражений слабо[5].
Вiдомий у РДвропi на схiд вiд ПiренеСЧв i на пiвнiч вiд Альп, рiчкових басейнах i опрiснених дiлянках Пiвнiчного, Балтiйського, Бiлого, Егейського, Чорного, Азовського, Каспiйського морiв, РЖрландiСЧ, АнглiСЧ, пониззi Рони. У ШвейцарiСЧ зустрiчаСФться тiльки в басейнi Рейну, у ФiнляндiСЧ всюди в басейнi Балтiйського моря, у Фiнськiй затоцi всюди, але переважно у схiднiй опрiсненiй частинi. Звичайний у прiсних водах басейну Бiлого моря в Топозерi, Керетьозерi, Сегозерi, Чарандському озерi, у Пiвнiчнiй Двiнi вiд Кубенського озера (у великiй кiлькостi) до Архангельська, в рiках Кулой, Мезень i Печора. На пiвднi вiдомий у пониззi Струми, Пенея, пониззi Рiонi (оз. Палеостомi). Ца схiд