Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ючи промисел) та флюктуацiй, як зазначив РД.В.Боруцький (1961), одним з основних факторiв, який визначаСФ темп росту та кiлькiсть промислових риб, СФ забезпеченiсть поживою. Величина популяцiй виду тим бiльша, чим бiльшi кормовi ресурси, якi можуть бути використанi видом.
Починаючи з 1958р. умови для розмноження риб в Каховському водоймищi рiзко погiршилося. Скоротилася площа заростей вищоСЧ водноСЧ рослинностi, в основному закiнчилися процеси мiнералiзацiСЧ затопленоСЧ лучноСЧ рослинностi. Правда, рiвень води в 1958р. був надзвичайно великий (0,75 1,0м вище рiвня попереднiх рокiв), в результатi чого зявилися новi затопленi площi, що сприяло кращому нерестовi риб. Але разом з тим рiзкий пiдйом рiвня води, що вiдбувався в перiод нересту (травень-червень), негативно вiдбивався на нормальнiй iнкубацiСЧ вiдкладеноСЧ iкри.
Каховське водоймище, як i багато iнших, з третього року свого iснування характеризуСФться недостатнiстю нерестових площ для фiтофiльних риб та несприятливими умовами нересту через коливання рiвня води. У звязку з цим треба було провести ряд мелiоративних заходiв, спрямованих на вiдтворення рибних запасiв. Позитивне значення для формування iхтiофауни водоймища мали роботи УкраСЧнського iнституту рибного господарства.
Найбiльшу потенцiальну рибопродуктивнiсть одержано для 1957р. 793,4 кг/га. Вона СФ характерною для удобрюваних ставкiв. Це цiлком зрозумiло, бо в першi два роки ефект добрива вiд розкладання затопленоСЧ рослинностi та вилугування грунтiв у Каховському водоймищi був надзвичайно великий. У наступнi два роки (19581959) потенцiальна рибопродуктивнiсть значно зменшилася: у 1958р. вона становила 559,5 кг/га, а в 1959р. 301,3 кг/га. А промисловий лов риби у Каховському водоймищi почався в 1960р. [4].
З утворенням Каховського водоймища почали вiдбуватися змiни в заростаннi водоймищ нижньоСЧ течiСЧ Днiпра. Заростання Каховського водоймища вiдбувалося в два етапи. Перший етап формування рослинностi водоймища зайняв перiод вiд початку затоплення до утворення водних заростей водоймища, i другий етап перiод розвитку заростей водноСЧ рослинностi в утвореному водоймищi.
Для першого етапу перiоду формування характернi наступнi явища: вiдмирання наземноСЧ рослинностi в результатi затоплення, вегетацiя ранiше iснуючоСЧ водноСЧ рослинностi в умовах пiдвищення рiвня в звязку з пiдтопленням, заселення водоймища водною рослиннiстю.
Вiдмирання наземноСЧ рослинностi. Затоплення було негативним фактором в життi наземних рослин. Протяжнiсть половоддя та висота полоСЧ води в низинах рiк призвели до вiдбору незначноСЧ кiлькостi видiв, причому рiзнi види реагували на затоплення неоднаково, що призвело до формування рiзноманiтних рослинних угрупувань на рiзноманiтних рiвнях. При формуваннi водоймища рiзноманiтнi рослиннi угрупування та окремi види вiдмирали в рiзнi термiни. Деревовидна та чагарникова рослиннiсть не переносять тривалого затоплення, цим i пояснюСФться безлiсся лукiв. Найбiльш стiйкi деякi види верб (Salix alba L., S. Amygdalina L), але i вони при затопленнi водоймища вiдмерли у першi два роки. Рослиннiсть високих та середнiх лукiв, яка складалася з короткопойменних рослин, загинула в перший же вегетацiйний сезон.
Як показали спостереження в поймi в перiод половоддя, пiдвищення рiвня затримуСФ розвиток водноСЧ рослинностi. СпостереженняД.О.Свиренко [8] на озерi Ленiна в перiод затоплення показали, що водна рослиннiсть вiдмерла в перший же рiк пiдтоплення, хоч частина СЧСЧ вегетатувала в перший рiк i загинула тiльки на другий рiк затоплення.
Спостереження, проведенi на рядi побудованих водоймищ (Магнiтогорське, РЖваньковське, Шошенське, Рибiнське та iн.), в тому числi i на Каховському, озерi Ленiна, показали, що заселення мiлководних дiлянок водною рослиннiстю вiдбувалося дуже швидко. Водна рослиннiсть зявилася вже в перше лiто пiсля наповнення водоймища, особливо iнтенсивно заростали впадаючi в нього мiлководнi затоки та балки. Та i на основному плесi водоймища, в його мiлководних дiлянках, особливо бiля островiв, водяна рослиннiсть зявилася вже в перший рiк. В складi рослинностi головну роль грали зануренi рослини i серед них в першу чергу звичайнi для Днiпра види: рдести (пронизанолистний, гребiнчатий, рiзнолистний, кучерявий, блискучий), роголистник занурений, уруть колосиста, гречка зеленоводна та iншi.
Напiвзануренi воднi рослини в перший рiк зявилися на багатьох дiлянках водоймища, але в його заростаннi вони вiдiграли меншу роль. З напiвзанурених зявилися сусак зонтиковидний, очерет озерний, тростник, кiлька видiв рогози, стрiлолист звичайний та iншi [5].
Головним фактором, який визначаСФ розповсюдження вищоСЧ водноСЧ рослинностi в водоймищах уповiльненого стоку, СФ глибина. На основi вивчення заростання великого числа озер i водоймищ Г.РЖ. Долгов [4] приймаСФ максимальну глибину зони заростання в водоймищах в 2м. Заростання за межами вказаних кордонiв, на глибину 34м, носить випадковий характер, розповсюджуючись лише клинами та невеликими дiлянками.
На основi даних по заростанню Каховського водоймища встановлено, що головну роль тут зiграли пiдводiн рослини, звичайнi для Днiпра: рдести, роголистники, уруть, пiдводнi форми стрiлолиста i сусака, а також напiвзануренi рослини. Рослини з плаваючим листям розвинулися в деяких мiiях як залишки iснуючоСЧ водноСЧ рослинностi.
Побудова КаховськоСЧ греблi рiзко зменшила витрати Днiпра i сумарний стiк нижче греблi. В середнiй по водностi рiк стiк нижче греблi падаСФ в квiтнi, в тра