Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ши скотитись, залишаСФться у дельтi рiки i вище розташованих СЧСЧ дiлянках на зимiвлю. Скочування молодi триваСФ з початку липня до кiнця серпня, iнодi до кiнця осенi. У Днiпровсько-Бузькому лиманi молодь нагулюСФться у прибережнiй зонi всюди i при досить рiзнiй солоностi води. Нагул триваСФ до настання статевого визрiвання з перервами на зимiвлi, якi проходять у передгирлових дiлянках.
ЗимуСФ лящ у глибоких дiлянках рiчкових гирл та прилягаючих естуарних дiлянках. У Таганрозькiй затоцi лящ зимував у пiвденно-захiднiй частинi i в гирлах Дону, в РДйському лиманi, зрiдка бiля кiс БiлосарайськоСЧ i КривоСЧ та бiля Таганрогу. Взимку при дуже низькiй температурi води лящ залягаСФ на ями, зовсiм втрачаСФ активнiсть, вкриваСФться досить товстим шаром слизу. У теплу зиму зберiгаСФ певну рухливiсть, особливо у вiдлигу i навiть потрапляСФ на гачок любителiв пiдльодного лову, що свiдчить про потребу його у СЧжi. За зиму лящ витрачаСФ певний запас енергетичних ресурсiв. Зокрема, кожен грам його живоСЧ маси за час зимiвлi втрачаСФ вiд 0,13 до 0,23 г., залежно вiд суворостi зими [21].
Пiслязимове поновлення активностi ляща вiдмiчаСФться з першими ознаками ранньовесняного потеплiння ще пiд кригою. Вже з кiнця лютого, особливо на пiвднi, лящ виходить iз зимувальних ям на мiлководнiшi дiлянки, живиться i, збиваючись у косяки, починаСФ перемiщуватись у розташованi вище дiлянки рiк. У пониззi Днiпра до спорудження КаховськоСЧ ГЕС хiд ляща з лиману в рiку починався майже завжди незабаром пiсля скресання криги, проте до середини квiтня тривав слабко, з перервами.
Спiввiдношення статей залежить вiд вiку риб: у молодших вiкових групах чисельно переважають самцi, у старших самки. Так, у пониззi Днiпра в 1976р. з переходом по вiкових групах вiд 5 до 11 рокiв вiдмiчалось зменшення вiдносноСЧ кiлькостi самцiв вiд 58,9 до 0% i збiльшення вiдносноСЧ кiлькостi самок вiд 41,1 до 100% [15, 22].
Абсолютна плодючiсть iз зростанням розмiрiв i вiку самок збiльшуСФться. Приблизно пiдраховано, що iз зростанням довжини тiла на 1см кiлькiсть ооцитiв збiльшуСФться на 10,2 тис. iкринок, а iз зростанням маси тiла на 100 г. на 9,5 тис. У девятирiчних самок плодючiсть впятеро бiльша, нiж у трирiчних. Кореляцiя мiж довжиною тiла i абсолютною плодючiстю досягала 74%. РЖз збiльшенням маси тiла вiд 400600 до 14001600г. абсолютна плодючiсть збiльшувалась вiд 46,1 до 236 тис. iкринок.
Мiiя нересту ляща звичайно знаходяться вище за течiСФю вiд мiiь зимiвлi й основного нагулу, у мiлководних дiлянках прибережних водойм, у лиманах, протоках, затоках, залитих дiлянках заплавноСЧ тераси, заплавних озерах. Тут грунт дна звичайно твердий, незамулений (пiщаний), з плямами помiрно розвинутоСЧ рослинностi. Зарегулювання рiчкового стоку позначаСФться на мiiях нересту. Так, у пониззi Днiстра в зарегульованих умовах i значного (штучно викликаного) коливання рiвня води лящ широко освоСЧв замiсть заплави новi нерестовi дiлянки i нерестовища на бiльшiй глибинi в Днiпровському лиманi, в його найопрiсненiших дiлянках. При цьому частина стада ляща (напiвпрохiдний) нереститься у дельтi Днiстра, а друга частина (туводний) на заплавi [23].
Пiсля зарегулювання стоку Днiпра у водоймищах його середньоСЧ течiСЧ субстратом для нересту ляща часто СФ залишки торiшньоСЧ рослинностi, затоплений чагарник, молодi паростки очерету, також обвiтрене корiння верби тощо. У Днiпровсько-Бузькому лиманi для ляща характерне вiдкладання iкри переважно на дно, на корiння вищоСЧ водноСЧ рослинностi [16].
Строки нересту залежать вiд гiдрометеорологiчних умов. Час нересту ляща зонально пристосований, що зумовлено початком весняного прогрiву водноСЧ товщi. У пiвденних районах нерест вiдбуваСФться ранiше з третьоСЧ декади квiтня до початку червня, у пiвнiчних пiзнiше, у травнi-червнi.
За сприятливих умов нерест проходить бурхливо. Нерестуючi. групи плавають бiля нерестовищ, окреслюючи коло i поступово звужуючи його з дiаметра 84м до мiнiмуму. Плiдники рухаються дуже активно, особливо самцi, iнодi вискакують над водою i з плескотом падають назад. Бурхливо нереститься лящ i на глибинi, хоч при цьому й менше помiтно. Пiд час нересту лящ iнтенсивно треться об субстрат, про що свiдчить загублена на субстратi луска.
При нерестi самка в супроводi кiлькох (зрiдка одного) самцiв снуСФ серед рослинностi. При потужних рухах тiла самки у неСЧ тонкою майже безперервною цiвкою витiкаСФ iкра, яку вона розсiюСФ на субстрат, а самцi тут же поливають СЧСЧ молоками. Самка вiдкладаСФ всю iкру за 12 год. В середньому одна самка вiдкладаСФ до 200 тис. iкринок. Самцi можуть в один сезон кiлька раз брати участь у нерестi.
У природних умовах самки ляща вiдкладають iкру нещiльно, поодиноко на досить широкому просторi (хоча загальна площа мiiя, засiяного iкрою, не перевищуСФ 0,011 га), в мiiях, де СФ рослиннiсть i глибина порiвняно невелика (до 2м). Тут, як правило, не буваСФ дефiциту кисню, iкра знаходиться в верхнiх шарах води, де вмiст кисню достатнiй. Крiм того, рослини при фотосинтезi вдень видiляють кисень, збагачуючи воду. Розсiяна кладка iкринок сприяСФ вiльнiшому доступу до них кисню.
У Каховському водоймищi молодь ляща довжиною до 10см живиться рослинним детритом (42,2% маси СЧжi) i нижчими (гiллястовусими) ракоподiбними (решта СЧжi). При досягненнi 510см молодь переходить на живлення придонними формами нижчих ракоподiбних (27,5%). в значнiй мiрi поСЧдаСФ детрит (до 41,4%), личинок хiрономiд (до 12,7%), у невеликiй кiлькостi синьозеленi водоростi тощо (4,8%). У риб завдовжки 1015см харчовий спектр майже не змiнюСФться, але зменшуСФться значення нижчи