Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
х ракоподiбних (Сореросiа i Сiасiосеrа), зростаСФ роль личинок хiрономiд та iнших комах, особливо СЧх iмагiнальних стадiй, а також детриту (до 53,5%). Молодь, довша вiд 15см, живиться також переважно донними та придонними органiзмами (13,3%), як домiшок у них трапляСФться пiсок (12,7%) [10, 21].
1.3 Фiзико-географiчна характеристика району дослiджень
Дослiдження проводились в верхнiй частинi Каховського водосховища одного з найбiльших штучно створених водних обСФктiв РДвропи, статус якого, як водойми комплексного призначення, передбачаСФ iнтенсивну рибогосподарську експлуатацiю.
На вiдмiну вiд iнших рiвнинних водосховищ УкраСЧни, Каховське водосховище вiдрiзняСФться вiдносно невеликою площею мiлководних дiлянок складаСФ бiля 5% площi водного дзеркала, а також високим рiвнем антропогенного впливу. Наявнiсть промвузлiв, водозаборiв (в тому числi великоСЧ потужностi), нижнСФ розташування в каскадi водосховищ Днiпра все це iстотно впливаСФ на екологiчну ситуацiю у водоймi та значною мiрою визначаСФ структурно-функцiональнi показники iхтiоценозiв.
Каховське водоймище утворилося в результатi зарегулювання нижньоСЧ течiСЧ Днiпра греблею ГЕС бiля м. Нова Каховка. Площа водойми становила 215 тис., га, протяжнiстю 230км, середня глибина 8,4м (максимальна 38м). Глибини менше 2м займають лише 5% СЧСЧ площi, вiд 2 до 5 18% i бiльше 5 77%.
По глибинам та характеру ложа водоймище подiляють на три дiлянки: верхнiй мiлководний та широкий, з глибинами 35м та шириною, досягаючою в районi затоплення Кiнських плавнiв 25км; середнiй вiд м. Марганець до сiл Балабино, Малi гирла, з глибиною 1012м та шириною 813км, i нижнiй найбiльш вузький (56км), з глибинами 1326м.
В залежностi вiд глибин та характеристик ложа водоймища iснують основнi мiiя розмноження промислових риб. Основнi мiiя розмноження промислових риб верхньоСЧ частини Каховського водоймища знаходяться в прибережнiй зонi його заток, мiлководних дiлянок i вздовж побережжя островiв. Загальна площа найбiльш значущих в цьому вiдношеннi заток складаСФ 288 га, мiлководних дiлянок 4 728 га та мiлководь прибережноСЧ лiнiСЧ островiв близько 380 га [24].
Значення всiх мiлководних дiлянок вершини водоймища для риби iз року в рiк знижуСФться, що обумовлено в основному забрудненням цих дiлянок стiчними промислово-побутовими водами м. Запорiжжя, руйнуванням та розливом берегiв, заростанням прибережноСЧ зони водною рослиннiстю, заболочуванням.
Пiсля спорудження КаховськоСЧ греблi i утворення водосховища умови життя даноСЧ фауни в нижнiй течiСЧ Днiпра рiзко зменшилися. В Каховському водоймищi в 1-й рiк його утворення виникли особливо сприятливi умови для масового розвитку багатьох безхребетних тварин: дном водосховища стала родюча долина Днiпра з величезною кiлькiстю рiзноманiтноСЧ рослинностi, що почала поступово загниватися, даючи цим самим корм i мiкроорганiзми для водних тварин.
Вiдносно невелика глибина (50м) на значних площах водосховища сприяла перемiшуванню води, аерацiСЧ природних пластiв i утворенню достатньо хорошого гiдрохiмiчного режиму, внаслiдок чого досягло доволi великого численного розвитку багатьох безхребетних тварин, в тому числi i зi складу фауни лиманно-морського комплексу (каспiйського типу) олигохети, дрейссени, мiзiди, гаммарiди, личинки тендипедид, поденок i iнших водних комах.
Донна фауна нижньоСЧ течiСЧ Днiпра вiд м. Запорiжжя до м. Нiкополя (вище пiдтопу Каховського водосховища) входить до складу чотирьох типiв бiоценозiв: псамморефильних, пелореофильних, лiтореофильних i фитореофельних; першi два являються пануючими. Бiомасу фауни пiщаних ТСрунтiв склали три групи тварин: олiгохети, молюски i личинки тендипедид. Максимальна чисельнiсть фауни пiщаного дна 2 280 екз/м, бiомаса 16,944 г./м2.
Спорудження КаховськоСЧ греблi i утворення водосховища дуже позначилося на змiнi якiсного складу i численного розвитку даноСЧ фауни. Замiсть господарюючих псамморефильних бiоценозiв нижньоСЧ течiСЧ Днiпра почали формуватися доволi багатi пеле (рео) фiльнi та фiто (рео) фiльнi бiоценози водосховища.
Спорудження КаховськоСЧ греблi вносить глибокi змiни в рибне господарство i рибну промисловiсть нижнього Днiпра як у вiдношеннi якiсного i кiлькiсного складу промислових уловiв, так i в органiзацiйних рибоводних та риболовних закладах.
Розташована менш нiж у 100км вiд гирла Днiпра, гребля зупиняСФ доступ до нерестовищ прохiдних риб: оселедцiв, осетра, бiлуги i севрюги, а також в значнiй мiрi й напiвпрохiдних риб: таранi, чехонi, ляща, судака й рибця (особливо перших двох). В цьому вiдношеннi вплив КаховськоСЧ греблi на i якiй мiрi не може ототожнюватися з впливом греблi Днiпрогесу, так як остання значно вiддалена вiд Днiпровсько-Бугського лиману, який СФ мiiем началу напiвпрохiдних риб, розташована вище основних нерестовищ перерахованих риб i не спричинила будь-якого помiтного впливу на СЧх запаси.
Каховська гребля обумовлюСФ перетворення значноСЧ частини нижнього.
Днiпра, на протязi 235км, в величезне водосховище, ширина якою мiiями досягаСФ 2023км, а площа водноСЧ поверхнi при нормальному пiдпiрному горизонтi на вiдмiтцi +15,0 становить 222000 га при обСФмi води 16,7м. В маловоднi роки рiчна витрата води водосховища виражаСФться в зниженнi рiвня води з вiдмiткою +15,0 до 10,5, що скорочуСФ площу водного дзеркала до 150000 га, а обСФм води до 6,5км3.
Рибна продуктивнiсть водойм визначаСФться багатьма факторами; основними з них СФ умови розмноження риб та стан кормових ресурсiв. Крiм форми господарства (включа