Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
внi, в червнi, i тiльки в серпнi зарегульований стiк дорiвнюСФ незарегульованому стоку в цiм мiii. З побудовою греблi рiзко зменшилися веснянi розливи на Днiпрi нижче греблi.
Як виявили спостереження по впливу половоддя на розвиток рослинностi в заплавi, половоддя чинить затримуючий вплив на хiд вегетацiСЧ. В один i той же рiк в залежностi вiд висоти води на рiзних водоймах однi i тi ж види ранiше починали вегетацiю, в яких рiвень i тривалiсть половоддя була меншою. Таким чином, зниження половоддя у звязку з побудовою Каховського водоймища зробило благотворну дiю на розвиток рослинностi. Збiльшення зростання водоймища рослиннiстю значно погiршуСФ його рибогосподарське значення [6].
Каховське водоймище, одне з найбiльших не лише в УкраСЧнi, а i в колишньому СРСР, маСФ велике значення в рибопромисловостi краСЧни. У найближчi роки завдяки цiлому ряду рибоводно-мелiоративних заходiв вилов риби в ньому повинен досягти до 100 тис. ц.
Проте у робiтникiв рибноСЧ промисловостi викликають тривогу випадки загибелi риби (сазана, ляща, судака та iн.), що мали мiiе у водоймищi. Так, у 1956р. загибель риби була помiчена на дiлянцi в 20км вiд с. Велика Знаменна до с. Ушколка по схiдному березi середньоСЧ дiлянки водоймища, вiд с. Гаврилiвка до с. Мигове по захiдному березi та в iнших мiiях. Риба гинула вiд замору вiдсутностi достатньоСЧ кiлькостi розчиненого у водi кисню.
В серпнi 1960р- в поверхневих шарах у звязку з цвiтiнням (при iнтенсивному фотосинтезу) в штильову погоду спостерiгалося перенасичення води киснем до 200% i бiльше. В придонних шарах у звязку з вживанням кисню на окислення органiчних речовин свiжозалитоСЧ землi, орних угiдь i рослинного покрову його вмiст знижувався. Так, у серпнi в поверхневих шарах вмiст кисню коливався вiд 5 до 12 мг/л (65135% насиченостi), а в придонних вiд 4 до 7 мг/л (4075%).
Найбiльш сприятливий кисневий режим спостерiгався в верхнiй дiлянцi водосховища (на колишнiх плавнях). В середнiй дiлянцi водосховища в придонних шарах вмiст кисню не перевищував 6065% насиченостi, а на дiлянцi бiля греблi 4550% (в поверхневих шарах коливалося вiд 80 до 105% насиченостi).
Восени 1956р. у звязку з iнтенсивною вiтровою дiяльнiстю, вмiст кисню став рiвномiрним по всiй товщi води i майже на всiх дiлянках водоймища досягав 7585% насиченостi [25, 26].
Кормова база риб Каховського водосховища протягом останнiх рокiв характеризувалась достатньо високими показниками.
Якiсний склад фiтопланктону водойми в лiтнiй перiод був представлений 58 таксонами, серед яких переважали зеленi (29 видiв) i дiатомовi водоростi (18 видiв).За чисельнiстю домiнували синьозеленi водоростi (основнi форми Microcystis, Anabaena, Aphanizоmenon). Середньорiчна бiомаса фiтопланктону в лiтнiй перiод може бiти оцiнена в 9,4 г/м3, основу якоСЧ складали синьо-зеленi, дiатомовi (Melosira granulata, M. islandica) та зеленi (протококовi) водоростi. Загальна продукцiя фiтопланктону за вегетацiйний сезон на дiлянцi, що вiдводиться для ведення СТРГ, може бути оцiнена 18800 кг/га, потенцiйний прирiст iхтiомаси риб-фiтофагiв 376 кг/га, що вiдповiдаСФ високому рiвню кормностi.
Загальна бiомаса зоопланктону Каховського водосховища в останнi роки вiдносно стабiльна i коливалась в межах 0,92,1 г/м3. Спостерiгалось характерне для водойм з закритою вершиною нарощування бiомаси вiд вершини до пониззя. На всiх дiлянках водосховища домiнували веслоногi рачки та велiгери дрейссени, складаючи, вiдповiдно 49 та 33% вiд загальноСЧ бiомаси. Серед веслоногих домiнуючими були Diaptomus gracilis, Diaptomus graculoides. Доля гiллястовусих у водоймi була значно менша (13%), найбiльше значення вони мали у вершинi водойми (19%). Серед гiллястовусих домiнуючими були такi види Bosmina longirostris, Bosmina coregoni, Chidorus sphaericus. Досить незначною була доля коловерток у водоймi, становлячи всього 5%, серед них найбiльш поширеними були такi види Asplanhna priodonta, Кeratella guadrata, Кeratella cochlearis. Середньорiчна бiомаса зоопланктону становить 1,33 г./м3, що вiдповiдаСФ середньому рiвню кормностi. Загальна продукцiя за вегетацiйний сезон становить 2048 кг/га, що забезпечуСФ потенцiйний прирiст iхтiомаси на рiвнi 85,4 кг/га.
Фауна дна верхньоСЧ частини Каховського водосховища характеризуСФться переважанням пело(рео) фiльних бiоценозiв, до складу яких входять олiгохети, полiхети, гаммариди, личинки комах, молюски. Домiнуючою групою органiзмiв серед мякого бентосу дiлянки водосховища, що розглядаСФться, були представники вищих ракоподiбних, серед яких домiнували представники родiв Pontogammarus, Dikerogammarus, Aselus. Серед комах основними формами були представники родин родини Chironomidae, Tipulidae. РЖншi групи мякого бентосу органiзмiв iз-за СЧх незначноСЧ кiлькостi та бiомаси значноСЧ ролi для живлення бентофагiв не вiдiграють. Середньовегетацiйна чисельнiсть мякого зообентосу Каховського водосховища становить 795 екз/м2, бiомаса 2,25 г./м2, що вiдповiдаСФ середньому рiвню кормностi. Для кормових молюскiв цi показники становили вiдповiдно 176 екз/м2, бiомаса 8,1 г/м2. Продукцiя кормового зообентосу становить 210 кг/га, потенцiйний прирiст iхтiомаси риб-бентофагiв 7,3 кг/га.
Вища водна рослиннiсть на водоймi розвинута в значнiй мiрi i представлена як прибережним поясом повiтряно-водноСЧ рослинностi (очерет, рогiз), так i мякою зануреною рослиннiстю (рдесники пронизанолистний, блискучий, гребiнчастий). Занурена рослиннiсть утворюСФ щiльнi поля. Ступiнь заростання може бути оцiнений як 80% площi водного дзеркала.
Первинний склад iхтiофауни Каховського водосховища сформувався за рахунок видiв, що пер