Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ебували в р. Днiпро в зонi затоплення iз iстотним впливом напiвпрохiдних форм Нижнього Днiпра та Днiпровсько-БузькоСЧ естуарноСЧ системи. До складу iхтiофауни в першi роки iснування водосховища входило 47 видiв, основними з яких були плоскирка, синець, лящ, чехоня, тюлька, верховодка, окунь. В останнi 10 рокiв в складi iхтiофауни Каховського водосховища зафiксовано 31 види риб, якi вiдносяться до 10 родин (оселедцевi, щуковi, короповi, вюновi, сомовi, колючковi, iглицевi, атериновi, окуневi, бичковi), з яких промислове значення мають бiля 20 видiв.
Одним з основних чинникiв антропогенного впливу на iхтiофауну Каховського водосховища СФ органiзацiя рибовидобувного промислу.
Максимальна промислова рибопродуктивнiсть водосховища 46,5 кг/га була досягнута у 1989р. (в основному за рахунок плiтки, тюльки та товстолобiв), надалi улови аборигенних видiв риб рiзко знизились и на початок поточного сторiччя рибопродуктивнiсть становила всього 9,4 кг/га. При цьому вiдбулась змiна видового складу промислових уловiв. Якщо у перiод 19911995 рр. питома вага заходiв з штучного вiдтворення iхтiофауни у формуваннi промисловоСЧ рибопродукцiСЧ досягала 50%, то в останнi десять рокiв основу ресурсноСЧ бази промислу складають аборигеннi види.
Загальний промисловий вилов риби на Каховському водосховищi, який за перiод 20012005 рр. мав тенденцiю до збiльшення: з 1,7 тис. т до 2,4 тис. т, у 2006р. дещо зменшився до 2136 т. В основному це вiдбулось за рахунок зниження улову тюльки, тодi як вилов основних частикових видiв залишаСФться стабiльним, або зростаСФ.
Сформована на сьогоднi ресурсна база промислу Каховського водосховища в певнiй мiрi не вiдповiдаСФ структурi промислових уловiв. Як зазначалось вище, це в значнiй мiрi повязане з органiзацiСФю промислу та конюнктурою ринку збуту виловленоСЧ риби.
Основним фактором позитивного впливу на зростання валового вилову, було збiльшення чисельностi та iхтiомаси срiблястого карася, негативного зменшення технiчноСЧ iнтенсивностi лову тюльки та скорочення запасiв плiтки.
Вилов iнших основних промислових видiв протягом останнiх 10 рокiв характеризуСФться значною стабiльнiстю. Рибопродуктивнiсть водосховища в 2008р. становила 11,3 кг/га, що вiдповiдаСФ рiвню середньоСЧ по каскаду.
2. Матерiали та методи дослiджень
2.1 Предмет та матерiали дослiджень
Предмет дослiдження розмiрно-вiковий та статевий склад популяцiСЧ ляща Каховського водосховища.
ОбСФкт дослiдження лящ Каховського водосховища.
Дипломна робота складаСФться iз матерiалiв власних дослiджень, матерiалiв Головного державного управлiння охорони, використання i вiдтворення водних живих ресурсiв та регулювання рибальства в Запорiзькiй областi.
Власнi дослiдження проводилися протягом весняного перiоду 2006 та 2009 рокiв на iхтiологiчних КСП (с. МалаСФкатеринiвка Запорiзького району ЗапорiзькоСЧ областi).
В ходi виконання дослiджень було проаналiзовано: iз промислових уловiв 2,4 тис. екземплярiв плiтки, iз уловiв контрольних сiток 4,988 тис. екземплярiв. Проведено повний бiологiчний аналiз 200 екземплярiв. Довжина риби визначалася iз точнiстю до 0,5см, маса до 1 г.
Огляд науковоСЧ лiтератури здiйснювався з використанням фондiв провiдних бiблiотек ЗапорiзькоСЧ областi та УкраСЧни: науковоСЧ бiблiотеки Запорiзького нацiонального Унiверситету, ЗапорiзькоСЧ обласноСЧ бiблiотеки iм. Горького, НацiональноСЧ бiблiотеки iм. Вернадського (м. КиСЧв), науковоСЧ бiблiотеки РЖнституту рибного господарства УкраСЧнськоСЧ аграрноСЧ академiСЧ наук.
2.2 Методи дослiдження
На контрольно-спостережних пунктах збiр проб здiйснювався стандартним набором ставних сiток з кроком вiчка а=30, 36, 40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120 мiлiметрiв, ставними неводами з кроком вiчка 40мм.
З уловiв контрольних сiток оброблялися усi особини ляща. Для повного бiологiчного аналiзу вiдбиралися по 10 екземплярiв риб кожного розмiрного класу. Розмiрний клас становив 1см. Розмiрний ряд особин ляща складався iз мiнiмального та максимального розмiру, якi було виявлено в знаряддях лову протягом перiоду дослiдження.
Проби для визначення плодючостi вiдбиралися у самок iз IV стадiСФю зрiлостi статевих продуктiв в весняний донерестовий перiод при скупченнях плiдникiв на мiiях нересту. РЖз передньоСЧ, середньоСЧ та задньоСЧ частини ястика вiдбиралася частка iкри, змiшувалась та вiдважувався 1 грам. Фiксування велося за стандартними методиками [27, 28].
Пiдрахування iкри велося пiд бiнокуляром МБС-1 з вимiрюванням дiаметру iкринки (збiльшення в 12 разiв).
Визначення видового складу молодi проводилося у вiдповiдностi до загальноприйнятих методик [29].
Визначення морфологiчних вiдмiнностей мiж самцями та самками велося за загально прийнятими методиками [30, 31, 32, 33, 34, 35,].
Для визначення вiку риб використовувались стандартнi методики: пiдрахування вiкових кiлець на лусковiй пластинцi [36, 37].
З метою визначення стану любительського рибальства дослiдження проводили вiдповiдно до Методичних вказiвок з вивчення впливу любительського рибальства на стан рибних запасiв внутрiшнiх водойм, розробленими Науково-дослiдним iнститутом озерного i рiчкового господарства модифiкованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технiчних можливостей [38]. Для визначення видiв риб використовувалися загальновiдомi визначники [32, 33, 34, 35, 39, 40].
Для визначення кiлькостi рибалок, обсягу i якiсного складу уловiв любителiв використовувалось анкет