Розмiрно-вiковий та статевий склад популяцii ляща
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
вiд Печори, зокрема в Сибiру, невiдомий. Аклiматизований у системi верхiвя р. РЖсеть на схiдному схилi Уралу i в окремих водоймах Сибiру, в Убинському озерi (басейн Обi), в РЖртишi (бiля Тобольська) i в оз. Балхаш [6].
1.2 Екологiя ляща
У рiчкових басейнах лящ тяжiСФ до заток, бiчних проток, проточних озер. Характерний лящ i для великих озер. Типово лящевi озера евтрофнi водойми з добре вираженою лiтораллю. В дельтi Дунаю лящ представлений у рiзних дiлянках, але в бiльшiй вiдноснiй кiлькостi у великих затоках (кутах) (46,12% загальноСЧ кiлькостi риб у контрольних виловах), в трохи меншiй кiлькостi на мiлинах передгирлових дiлянок дельти (41,3%) i в значно меншiй кiлькостi в протоках-гирлах (6,8%) i заплавах (5,7%). Зовсiм вiдсутнiй у невеликих протоках i затоках [7, 8, 9, 10, 11].
Лящ досить легко пристосовуСФться до умов зарегульованого рiчкового стоку i знаходить сприятливiшi умови для життя у рiчкових водоймищах. Добре приживаСФться й у неспускних ставах i навiть у спускних (до осенi) [12]. Типовi для ляща рiки вiдрiзняються твердо-пiщанистим, злегка замуленим або й глинистим дном. УникаСФ лящ мiiь з рiвним пiщаним дном або дуже замуленим i зарослим рослиннiстю. Якщо i буваСФ в них, то спорадично, при переходах з мiiя на мiiе. У характерних для ляща рiках дно утворюСФ ями на поворотах, пiд ярами, маСФ уступи, що захищаСФ ляща вiд течiСЧ i рiзноСЧ небезпеки.
Звичайним мiiем перебування ляща, особливо старшого вiку, СФ глибокi заводi пiд обривистим берегом з ущiльненим мулувато-пiщаним або глинистим дном з уступами, поглибленнями, глинистими грудками, корчами, завалами. Зрiдка знаходиться бiля камянистих або пiщаних мiлин. Досить охоче тримаСФться в ямах бiля мостiв, мiж палями. У невеликих рiках з глинистим або чорноземним берегом лящ, особливо його молодь, зустрiчаСФться у прибережнiй смузi, де течiя вимиваСФ з берега кормовi органiзми. У бiльшiй частинi озер i в ставках лящ тримаСФться вiдносно глибоких, дещо замулених, бiльш-менш вiддалених вiд берегiв i заростей дiлянок, iнодi бiля кромки заростей на чистому плесi. Молодшi особини ляща довжиною до 10см частiше тримаються прибережноСЧ смуги з негустими заростями, старшi особини бiльших розмiрiв вiдходять вiд цих мiiь i тримаються глибших дiлянок водойми (рiки, озера тощо). У пониззi Днiпра з лiтнiй перiод молодь ляща поширена по всiй заплавi.
Лящ дуже обережна, ляклива риба. Не дуже рухливий, вiн переважно знаходиться бiля дна в тихих i вiдносно глибоких мiiях. Перiодично виходить на мiлини, здебiльшого в тихi й похмурi днi, iнодi у спеку, особливо перед грозою, також ночами. ТяжiСФ до чистоСЧ свiжоСЧ води, особливо тоСЧ, що тече з лiсових джерел. Протягом доби лящ активний у свiтлий перiод, переважно вранцi до 11 години, частково й уночi, зокрема в серединi лiта.
Значних мiграцiй лящ не робить, хоча мiграцiйна поведiнка властива всiм популяцiям ляща. Вираженiсть мiграцiй у ляща визначаСФться належнiстю його популяцiй до певноСЧ екоформи: напiвпрохiдноСЧ або туводноСЧ. Туводнiй (в тому числi й озернiй) формi властивий осiлий спосiб життя, напiвпрохiднiй мiгруючий. Всi життСФвi цикли у туводноСЧ форми проходять в певнiй дiлянцi рiки, у напiвпрохiдноСЧ форми мiiя нагулу, зимiвлi й нересту бiльш-менш вiддаленi одне вiд одного. РЖснування двох форм вiдмiчено для рiзних рiк, у першу чергу для тих, якi мають досить велику естуарну частину (Днiстер, Пiвденний Буг, Днiпро, Дон, Волга тощо). Цi форми не роздiленi географiчно, i напiвпрохiдна форма часто досягаСФ мiiезнаходження туводноСЧ.
В результатi зарегулювання рiчкового стоку зникають необхiднi умови для напiвпрохiдноСЧ форми i виникають умови для iснування туводноСЧ. Зокрема, в Днiстровському лиманi при зарегулюваннi Днiстра вiдмiчена поступова замiна напiвпрохiдноСЧ форми туводною [13, 14, 15]. В районi Каховського водоймища до зарегулювання пониззя Днiпра стадо ляща було неоднорiдне. РЖснував напiвпрохiдний лящ, що мiгрував вiд гирла до Запорiжжя. Вiдмiчалось стадо i туводного ляща на запорiзькiй дiлянцi й аналогiчне стадо в дельтi Днiпра. Пiсля утворення Каховського водоймища в ньому сформувалось велике i бiологiчно рiзнорiдне стадо, складене напiвпрохiдною i туводною формами, причому в подальшi роки iснування водоймища остання стала домiнуючою [15, 16, 18,].
Таким чином, при характеристицi мiграцiй ляща мова може йти в основному лише про напiвпрохiдну форму виду. В рiках, зокрема в Днiпрi, у ляща вiдмiчаються два чiтко вираженi ходи з лиманiв: у березнi-квiтнi й у вереснi-груднi. В рiках плiдники ляща одразу пiсля нересту у заплавi з вище розташованих дiлянок бiльш-менш активно мiгрують униз за течiСФю на нагул в лиманну частину або в опрiснену дiлянку моря. Ця мiграцiя починаСФться на початку травня, стаСФ масовою наприкiнцi його в перших числах червня i закiнчуСФться в першiй половинi липня. Мiграцiя, або скочування, маСФ бiльше iндивiдуальний характер, нiж косячний, оскiльки плiдники закiнчують нерест неодночасно i, не затримуючись на нерестовищi, йдуть вниз за течiСФю [19, 20].
РЖз молодi ляща лише невелику частину личинок одразу пiсля викльову з iкри течiя виносить iз заплави рiки i зносить вниз. Звичайно молодь спочатку залишаСФться в мiiях нересту плiдникiв, тримаючись мiлководдя з помiрно розвинутою рослиннiстю потiм переходить в глибшi дiлянки рiки i пiд кiнець лiта током води, тобто способом пасивноСЧ мiграцiСЧ, частково активно, зноситься в естуарну частину рiчкового басейну або в опрiснену рiчковими водами дiлянку моря. Проте частина малькiв, не встигнув