Розкриття суті видів та форм цивільно-правової відповідальності
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
? можна зробити наступний висновок, що для нормального розвитку цивільного звороту має бути характерне те, аби його учасники належним чином виконували б зобовязання. У тих же випадках, коли зобовязання не виконане або виконане неналежним чином, говорять про порушення зобовязань. Слід зазначити, і те, що в законі повинні існувати суворі розмежування між поняттями санкція і відповідальність, ототожнення їх неприпустимо і не повинно бути. Санкція - це передбачена законом міра покарання на примусову силу якої і спирається держава, виносячи ухвалу. Відповідальність, будучи закріпленою в законі, перш за все є способом захисту в цивільному праві, тобто тим засобом, який захищає особу від невиконання або неналежного виконання зобовязання. Цей захист надається державою для врегулювання суспільних відносин [66,c.110].
РОЗДІЛ 2 ВИДИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
2.1 Субсидіарна, дольова, солідарна відповідальність
Залежно від конкретних обставин відповідальність за цивільним правом може бути різною. Це залежить від характеру правопорушення, субєктного складу цивільного правовідношення і ряду інших обставин.
У юридичній науці прийнято диференціювати цивільно-правову відповідальність на різні види. При цьому критерії розмежування можуть бути вибрані залежно від цілей такої диференціації.
Особливий характер відповідальності встановлений законом на випадок прострочення у виконанні зобовязання. [19, c.18]
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність, коли разом з боржником, в якого недостатньо засобів, на які може бути обернене стягнення, відповідальність несуть інші особи. Субсидіарна відповідальність має місце лише у випадках, передбачених законом.
Юридичний словник дає таке визначення субсидіарної відповідальності: Субсидіарна відповідальність - одна з видів відповідальності цивільної : додаткова відповідальність осіб, які як і боржник відповідають перед кредитором за належне виконання зобовязання у випадках, встановлених законом чи договором. Субсидіарну відповідальність несуть батьки (піклувальники) за шкоду, завдану неповнолітнім у віці від 15 до 18 років: у випадках, коли у неповнолітнього немає майна чи заробітку, достатніх для відшкодування завданої шкоди, стягнення може бути звернено на майно батьків або піклувальників. Однак, цей обовязок припиняється коли особа, що завдала шкоди досягає повноліття, а також, якщо до цього моменту в нього зявиться майно, достатнє для відшкодування шкоди [71, с.465].
Ст.619 регламенує субсидіарну відповідальність. У ч.1цієї статті вказано, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Субсидіарна (додаткова) відповідальність виникає у випадках, передбачених договором або законом. Суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника. Так, наприклад, відповідно до п. 3 ст.39 Закону України Про господарську діяльність , казене підприємство відповідає за своїми зобовязаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні , крім основних фондів. При недостатності у казеного підприємства таких коштів та майна відповідальність за його зобовязаннями несе власник [65, с.510].
Необхідною умовою вживання субсидіарної відповідальності є попереднє звернення з відповідною вимогою до основного боржника, який порушив зобовязання. Відмова основного боржника від задоволення цієї вимоги або нездобуття від нього відповіді дають підставу кредиторові предявити відповідну вимогу особі, на яку покладена субсидіарна відповідальність. Субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли в зобовязанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а інший - додатковим (субсидіарним). При цьому субсидіарний боржник несе відповідальність перед кредитором додатково до відповідальності основного боржника. Така субсидіарна відповідальність може бути передбачена законом, іншими правовими актами або умовами зобовязання. Відповідно до Цивільного кодексу України учасники повного товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність своїм майном по зобовязаннях товариства. За договором поручительства сторони можуть встановити, що поручитель несе субсидіарну відповідальність перед кредитором при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобовязання, забезпеченого поручительством [65, с.510]. У таких випадках кредитор, до предявлення вимог до субсидіарного боржника, повинен предявити вимогу до основного боржника. І лише в тому випадку, якщо кредитор не може задовольнити свою вимогу за рахунок основного боржника, він може звернутися з цією вимогою до субсидіарного боржника. Відповідно до цього право на предявлення вимоги до субсидіарного боржника виникає у кредитора за наявності однієї з наступних умов:
а) основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора;
б) кредитор не отримав від основного боржника в розумний термін відповідь на предявлену вимогу.
Вказаний порядок попереднього звернення кредитора до основного боржника вважається дотриманим, якщо кредитор предявив останньому письмову вимогу і дістав відмову боржника в його задоволенні або не отримав відповіді на свою вимогу в розумний термін.
Проте кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника навіть за н