Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ПЛАН
Вступ
1. Огляд лiтератури по темi
1.1 Причини виникнення первинноСЧ артерiальноСЧ гiпотензiСЧ
1.2 Лiкування хворих з гiпотензивними станами
1.3 Лiкувальне харчування при первиннiй гiпотензiСЧ
2. ЛФК при первиннiй гiпотензiСЧ
2.1 Фiзiотерапiя при гiпотензивних станах
2.2 Загартовування при гiпотензiСЧ
2.3 Сауна при гiпотензiСЧ
2.4 Лiкувальний масаж
2.5 Механотерапiя та працетерапiя при гiпотензивних станах
2.6 Психотерапiя при первиннiй гiпотезi
2.7 Фiтотерапiя при первиннiй гiпотензiСЧ
2.8 Санаторно-курортне лiкування
2.9 Профiлактика гiпотензивних станiв
2.10 Резюме
3. Задачi, методи й органiзацiя дослiдження
3.1 Органiзацiя дослiдження
3.2 Завдання та методи дослiдження
4. Результати дослiдження та СЧх обговорення
4.1 Причини виникнення первинноСЧ гiпотензiСЧ
4.2 Засоби та методи фiзичноСЧ реабiлiтацiСЧ хворих на первинну гiпотензiю
Висновки
Список лiтератури
Додатки
ВСТУП
Майже в кожнiй сiмСЧ вмiють вимiрювати артерiальний тиск. Очевидно, дехто не раз фiксував низькi його цифри, самопочуття ж при цьому залишалося цiлком задовiльним або ж виникали слабкiсть, головний бiль, запаморочення. Що це? Хвороба чи фiзiологiчний стан органiзму? Якi критерiСЧ визначення норми i патологiСЧ?
У нормi нижня межа артерiального тиску в осiб до 25-рiчного вiку становить 100/60 мм рт. ст. (13,3/8 кПа), у людей 2540 рокiв105/60 мм рт. ст. (14/8 кПа). Для старших вiкових груп норму визначено менш чiтко. Так, нижня межа максимального тиску в осiб 6080-рiчного вiку iндивiдуально варiюСФ мiж 110 i 120 мм рт. ст. (14,7 i 16 кПа).
Слiд памятати, що у деяких людей знижений артерiальний тиск СФ не проявом захворювання, а СЧхнiм нормальним станом.
У класифiкацiСЧ, запропонованiй Н. С. Молчановим (1971) i доповненiй РД. В. Гембiцьким (1980), видiлено такi форми, як фiзiологiчна артерiальна гiпотензiя (iндивiдуальний варiант норми, гiпотензiя пiдвищеноСЧ спортивноСЧ тренованостi, жителiв високогiря, тропiкiв тощо) i патологiчна артерiальна гiпотензiя (нейроциркуляторна, або первинна, i симптоматична, або вторинна, тощо).
Первинна (патологiчна) артерiальна гiпотензiя самостiйне захворювання. Зниження артерiального тиску при цьому зумовлене порушенням функцiСЧ апарату, що регулюСФ систему кровообiгу.
Вторинна (симптоматична) артерiальна гiпотензiя спостерiгаСФться при рiзних гiпотензiйних патологiчних процесах. Низький артерiальний тиск у таких випадках один iз симптомiв захворювання. У мiру одужування хворих артерiальний тиск нормалiзуСФться.
Артерiальна гiпотензiя дуже поширений стан i за частотою не поступаСФться артерiальнiй гiпертензiСЧ. Однак нерiдко хворих не реСФструють, не беруть на облiк, а багато людей з низьким рiвнем артерiального тиску не вважають себе хворими i не звертаються за допомогою до лiкарiв. Тим часом артерiальна гiпотензiя дуже позначаСФться на працездатностi хворих, погiршуСФ перебiг iнших хвороб.
Гiпотонiчна хвороба найчастiше розвиваСФться у людей молодого вiку. Вiдомо, що такi хворi тяжко переносять хiрургiчнi операцiСЧ. Артерiальна гiпотензiя погiршуСФ перебiг пневмонiСЧ, iнфаркту мiокарда, гострих iнфекцiй, у жiнок несприятливо позначаСФться на вагiтностi й родах.
ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ артерiальна гiпотензiя у спортсменiв. Ранiше СЧСЧ вважали спортивною гiпотензiСФю, показником достатньоСЧ натренованостi. У деяких спортсменiв може виникнути i патологiчна артерiальна гiпотензiя внаслiдок перетренувань. Цю артерiальну гiпотензiю вважають перехiдною. Якщо перетренування повторюються багато разiв, то вона переходить у первинну артерiальну гiпотензiю.
Останнiм часом досягнуто певних успiхiв у лiкуваннi хворих, особливо при гострiй артерiальнiй гiпотензiСЧ. Однак дедалi частiше залишаються нерозвязаними й спiрнi питання щодо поширеностi гiпотензiйних станiв, СЧхнього виникнення.
Епiдемiологiчнi дослiдження показали, що артерiальна гiпотензiя спостерiгаСФться у 3 4 % населення.
СубСФктивнi вiдчуття, характернi для хворих з хронiчною артерiальною гiпотензiСФю, значно знижують працездатнiсть СЧх аж до повноСЧ iнвалiдностi. Результати дослiджень, проведених РЖнститутом охорони здоровя в м. Щлi (ФРН, 1982), показали, що артерiальну гiпотензiю за втратою робочих днiв можна порiвняти з такими тяжкими захворюваннями, як iшемiчна хвороба серця, виразка шлунка i дванадцятипалоСЧ кишки, цукровий дiабет.
Гостра артерiальна гiпотензiя небезпечна для здоровя й життя хворих i потребуСФ негайного лiкування.
Особливi форми артерiальноСЧ гiпотензiСЧ, що виникають пiсля лiкування гiпотензивними, нейролептичними засобами, антидепресантами, називають ятрогенними. Вони зумовленi необережними висловлюваннями або дiями лiкаря пiд час лiкування хворого, що несприятливо впливають на його психiку.
Мета дослiдження: використання реабiлiтацiйних заходiв у хворих на первинну гiпотензiю
Завдання дослiдження:
1. Узагальнити теоретичнi погляди сучасних вчених на первинну гiпотензiСЧ: причини виникнення, принципи та методи лiкування.
2. Навести iснуючi методи лiкування первинноСЧ гiпотензiСЧ.
3. Зясувати завдання, принципи, методики фiзичноСЧ реабiлiтацiСЧ хворих на первинну гiпотензiю.
4. Дати оцiнку ефективностi застосування методiв фiзичноСЧ реабiлiтацiСЧ у хворих на первинну гiпотензiю.
1. ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ ПО ТЕМРЖ
1.1 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРВИННОРЗ АРТЕРРЖАЛЬНОРЗ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗ
&