Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Вµнзiя в пацiСФнта, може тiльки лiкар.
Нiяка самодiагностика в цьому разi неприпустима, бо гостра артерiальна гiпотензiя може бути одним iз симптомiв серйозного захворювання.
Хронiчна вторинна артерiальна гiпотензiя виникаСФ на фонi рiзних патологiчних станiв в органiзмi.
Тепер найбiльш актуальною СФ тема про гiпотензiйнi стани, повязанi з тривалим впливом iонiзуючого випромiнювання.
Внаслiдок екологiчних катаклiзмiв та порушення гiгiСФнiчних норм охорони працi на деяких металоплавильних пiдприСФмствах в обох випадках виникаСФ високий фон радiоактивного випромiнювання, що при сильному опромiнюваннi може викликати розвиток хронiчноСЧ променевоСЧ хвороби. Поряд з iншими симптомами, характерними для неСЧ, при тривалому впливi iонiзуючого випромiнювання в нервовiй системi поступово розвиваються раннi вiдхилення в регуляцiСЧ вегетативно-судинноСЧ iннервацiСЧ синдром нейроциркуляторноСЧ дистонiСЧ гiпотонiчного типу.
Пiзнiше виникаСФ виразна функцiональна недостатнiсть формуСФться астенiчний синдром.
Астенiя СФ характерним супутником цiСФСЧ хвороби. РозвиваСФться вона спроквола, з коливаннями в iнтенсивностi та помiтним погiршенням вiд тривалого впливу iонiзуючого випромiнювання.
У хворих наростаСФ вiдчуття втоми, розбитостi, порушуСФться сон, виникаСФ рiзка дратiвливiсть, нестриманiсть з пiдвищеною уразливiстю психiки. Усе це супроводжуСФться хронiчною артерiальною гiпотенцiСФю.
Хворi на первинну артерiальну гiпотензiю чутливi до змiн пори року, клiмату, погоди.
Як вiдомо, погода якоюсь мiрою впливаСФ на самопочуття бiльшостi й здорових людей: однi реагують на коливання атмосферного тиску, другi на змiни температури повiтря, третi на рiвень його вологостi, четвертi на так званi магнiтнi бурi.
Цiкаво, що селяни, якi живуть у природних умовах чистого повiтря, утричi менш чутливi до змiн погоди, нiж городяни. Така чутливiсть до змiн погоди називаСФться метеочутливiстю.
Основнi шляхи зниження метеочутливостi це загартовування органiзму, тривале перебування на свiжому повiтрi, рiзнi воднi процедури. На метеочутливiсть впливаСФ нестача вiтамiнiв.
Тому, весною, коли погода особливо нестiйка, вiтамiнна недостатнiсть дуже гостра, виникаСФ весняна стомлюванiсть: безпричинна млявiсть, швидка втома, втрата iнтересу до працi тощо.
Природно, у цих умовах потрiбна вiтамiнiзацiя СЧжi та додаткове споживання вiтамiнiв.
Люди iз зниженим артерiальним тиском весною також погано себе почувають.
Знижений артерiальний тиск часто супроводжуСФ неврози, вогнища хронiчноСЧ iнфекцiСЧ в станi загострення.
Цi особи (СЧх серед населення, за даними рiзних дослiджень, 1015%) належать до так званих людей-сов.
Вони надвечiр активiзуються, почувають себе краще, можуть засиджуватися до пiзньоСЧ ночi, у них зявляСФться працездатнiсть.
Ранком вони млявi, депресивнi, дратiвливi й соннi, часто пiдвищено чутливi до змiн погоди, краще переносять холод, нiж тепло.
До таких людей повною мiрою стосуються тi загальнi рекомендацiСЧ, про якi вже говорилося, але основне для них добре виспатися. Вони погано адаптуються до переходу на лiтнiй час.
У деяких закладах ШвецiСЧ особи, хворi на артерiальну гiпотензiю, розпочинають роботу на 12год пiзнiше i вiдповiдно пiзнiше СЧСЧ закiнчують. Продуктивнiсть працi при цьому помiтно вища.
Можливо, цей досвiд потрiбно враховувати при складаннi змiнних графiкiв роботи i в наших умовах.
Таким чином, поширенiсть артерiальноСЧ гiпотензiСЧ, тяжкiсть субСФктивних вiдчуттiв, обмеження працездатностi хворих потребують дальшого вивчення питань дiагностики й лiкування при цiй хворобi.
Досвiд свiдчить, що включення в комплекс терапевтичних заходiв занять фiзкультурою i спортом, фiзiотерапевтичних i гартувальних засобiв сприяють швидшому вiдновленню судинного тонусу i працездатностi хворих.
Для осiб, органiзм яких схильний до зниження артерiального тиску, велике значення маСФ влаштування побуту, створення оптимальних умов життя i працi. Здоровий спосiб життя найкраща профiлактика гiпотензiйних станiв.
3. ЗАДАЧРЖ, МЕТОДИ ТА ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
3.1 ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Дослiдження i обстеження хворих проводилося з 15.04.2004 по 29.05.2004 на базi ЦМЛ м. Рiвне у вiддiленнi кардiологiСЧ, в перiод лiкування хворих.
Час перебування хворих у вiддiленнi ЦМЛ м. Рiвне з 15.04. 2002р. по 28. 05. 2003 р.
Протягом цього перiоду переглянуто i опрацьовано 145 iсторiй хвороб за 2003 2004 рр. Для проведення дослiджень було вiдiбрано двадцять чоловiкiв 1961р. народження та СЧхнi iсторiСЧ.
Переважна кiлькiсть хворих маСФ виснажену нервову систему. За цей перiод часу потерпiлi були госпiталiзованi, СЧм були виставленнi конкретнi дiагнози, проведенi вiдповiднi консультацiСЧ та обстеження.
В задовiльному станi хворих виписували на амбулаторне лiкування пiд нагляд лiкарiв кардiологiв.
Бiльшiсть потерпiлих мешканцi мiста Рiвного.
Не виняток, що бiльша кiлькiсть потерпiлих вiдправиться на санаторно курортне лiкування.
3.2 ЗАДАЧИ ТА МЕТОДИ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Для досягнення мети дослiдження а саме:
1. Узагальнення теоретичних поглядiв сучасних вчених на первинну гiпотензiСЧ: причини виникнення, принципи та методи лiкування.
2. Наведення iснуючих методiв лiкування первинноСЧ гiпотензiСЧ.
3. Зясувати завдання, принципи, методики фiзичноСЧ реабiлiтацiСЧ хворих на первинну гiпотензiю.
4. Дати оцiнку ефективнос