Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
нки у вихiднi днi за мiсто, катання на велосипедi влiтку, на лижах узимку, туризм, вiдпочинок у лiсi, на березi рiчки, озера усе це позитивно впливаСФ на органiзм людини, на СЧСЧ нервову систему. Малорухливi люди часто хворiють на серцево-судиннi хвороби. Вечiрня прогулянка чудова й доступна форма легкого щоденного тренування не тiльки для молодi, а й для лiтнiх людей.
Загартовування. Здоровий спосiб життя передбачаСФ систематичне загартовування органiзму. Воднi процедури (обтирання, обливання) змiцнюють i тонiзують нервову систему, тренують дiяльнiсть серця i судин, перешкоджаючи значним коливанням артерiального тиску.
Найпростiший спосiб загартовування повiтрянi ванни, якi можна приймати як у примiщеннi протягом усього року, так i на свiжому повiтрi в теплу пору року.
Особливо велике значення мають воднi процедури. Рекомендують спочатку протягом кiлькох днiв розтирати тiло сухим рушником, згодом вологим. Вiдразу ж пiсля вологого обтирання потрiбно енергiйно розтерти тiло сухим рушником. Починають обтиратися теплою водою (3536 С), температуру якоСЧ поступово знижують до бiльш прохолодноСЧ. Згодом переходять до обливання водою.
Улiтку воднi процедури краще проводити на свiжому повiтрi (уранцi, пiсля зарядки). Купатися у вiдкритих природних водоймах можна спочатку по 34 хв. Поступово тривалiсть процедури збiльшують до 1215 хв.
Режим харчування. Для профiлактики гiпотензiйних станiв особливе значення маСФ повноцiнне харчування, СЧжа маСФ бути рiзноманiтною, з достатнiм вмiстом вiтамiнiв. Промiжки мiж прийманням СЧжi не повиннi бути надто тривалими. Дуже шкiдливо СЧсти на ходу, кваплячись. Це вiдвертаСФ вiдповiднi нервовi центри вiд повного контролю за травленням, унаслiдок чого можуть виникнути рiзнi порушення цього процесу. Погано позначаСФться на здоровСЧ суха СЧжа, без гарячих страв. Якщо режим харчування порушуСФться протягом тривалого часу, то згодом виникаСФ загроза розвитку не тiльки хвороб травноСЧ системи, а й неврозiв з порушенням судинного тонусу.
Алкоголь i курiння. НемаСФ сумнiву, що важливою частиною здорового способу життя СФ утримання вiд спиртного й курiння.
Ушкоджуючи i розладнуючи дiяльнiсть центральноСЧ нервовоСЧ системи, алкоголь, по сутi, негативно впливаСФ на всi внутрiшнi органи. За образним висловом В. Симонова, людина, яка бурхливо отруюСФ свiй органiзм алкоголем, насамперед невiглас, який проспить процеiивiлiзацiСЧ. Переваги тверезого способу життя стають дедалi очевиднiшими. Недарма в Америцi нещодавно закрили 8 пiдприСФмств, на яких виробляли спиртнi напоСЧ, мотивуючи це тим, що американцi вже не пють стiльки спиртного, як колись. Велика антиалкогольна кампанiя провадиться i в нашiй краСЧнi.
Курiння визнане експертами ВсесвiтньоСЧ органiзацiСЧ охорони здоровя (ВООЗ) одним з факторiв ризику виникнення хвороб серця й судин. Нiкотин отруйно дiСФ на вегетативну нервову систему, порушуСФ кровопостачання стiнок судин РЖ порушуСФ СЧхню проникнiсть. У курцiв нерiдко спостерiгаються неправильнi, некоординованi судиннi реакцiСЧ внаслiдок змiн вегетативноСЧ регуляцiСЧ та змiн самих судин. З нiкотином в органiзм надходить багато отруйних речовин (окис вуглецю, амiак, сiрководень, синильна кислота, вуглекислота тощо).
Проведення вiдповiдних профiлактичних заходiв i дотримання рекомендацiй лiкаря можуть запобiгти зниженню артерiального тиску, а згодом i стiйко стабiлiзувати його.
Працевлаштування хворих з гiпотензiйними станами передбачаСФ виключення деяких професiйних шкiдливих впливiв на виробництвi. Скажiмо, не рекомендуСФться робота в гарячих цехах, на виробництвах, повязаних iз значним рiвнем вiбрацiСЧ, з полями високоСЧ i надвисокоСЧ частоти, iонiзуючим випромiнюванням, праця на висотi, бiля вогню [16, 23, 45].
2.10 РЕЗЮМЕ
Отже, можна сказати, що на сучасному етапi розвитку медичноСЧ науки визначено двi форми артерiальноСЧ гiпотензiСЧ: фiзiологiчну i патологiчну.
Первинна артерiальна гiпотензiя нерiдко буваСФ а цiлком здорових людей, переважно в молодих жiнок, якi не вiдчувають субСФктивно нiяких неприСФмних проявiв хвороби i навiть не уявляють, що в них низький артерiальний тиск.
У деяких добре натренованих спортсменiв також спостерiгаСФться первинна артерiальна гiпотензiя, тому бiльшiсть спецiалiстiв iз спортивноСЧ медицини розцiнюють СЧСЧ як одну з численних пристосовних реакцiй органiзму до фiзичних навантажень.
На особливу увагу заслуговуСФ патологiчна артерiальна гiпотензiя. На жаль, тривалий час вона не привертала належноСЧ уваги дослiдникiв i, цiлком природно, не була досить вивчена.
Патологiчну артерiальну гiпотензiю подiляють на гостру i хронiчну. Обидвi вони можуть бути як первинною, так i вторинною (симптоматичною).
Остання, як було показано вище, виникаСФ на фонi рiзних патологiчних станiв органiзму.
У деяких випадках гостра артерiальна гiпотензiя може розвиватись як тимчасова, неадекватна зовнiшньому подразненню, швидкоплинна й сильна реакцiя нервовоСЧ системи (особливо СЧСЧ вегетативного вiддiлу) з безпосередньою участю серцево-судинноСЧ системи (лабiльнiсть пульсу, зниження артерiального тиску тощо).
Щоб зняти цi реакцiСЧ, буваСФ достатньо вжити профiлактичних заходiв: регламентувати робочий день, змiнити умови працi й побуту тощо. Отже, такий стан тiльки умовно може вважатися хворобою, особи з такими ознаками практично здоровi.
Однак слiд памятати, що розвязати питання про те, фiзiологiчна чи патологiчна артерiальна гiпот