Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
(Читинська область).
Курорти з сiрководневими водами: Балдоне (Латвiйська РСР) Любiнь-Великй (УкраСЧнська РСР), Пятигорськ (Ставропольський край) СергiСФвськi мiнеральнi води (Куйбишевська область), СочiМацеста (Краснодарський край), Сарахани (Азербайджанська РСР).
Радоновi води СФ на курортах Арзнi (Вiрменська РСР), Пятигорськ {Ставропольський край), Хмiльник (УкраСЧнська РСР), Цхалтубо (Грузинська РСР).
На курортах Пiвденного берега Криму лiкуватися потрiбно з вересня по травень. Хворим на первинну артерiальну гiпотензiю перебувати влiтку на цих курортах не рекомендуСФться.
Великою популярнiстю користуються приморськi клiматичнi курорти Прибалтики [45].
2.9 ПРОФРЖЛАКТИКА ГРЖПОТЕНЗРЖЙНИХ СТАНРЖВ
Найкращою профiлактикою гiпотензiйних станiв СФ здоровий спосiб життя. Однак при спадковостi, що передав схильнiсть людини до тiСФСЧ чи iншоСЧ хвороби, потрiбно проводити конкретнi заходи, щоб запобiгти СЧСЧ розвитковi. Слiд ураховувати форму гiпотензiйного стану. Адже, з одного боку, iснуСФ самостiйне захворювання, з другого спостерiгаються вториннi артерiальнi гiпотензiСЧ, зумовленi iншим основним хворобливим процесом. При вториннiй гiпотензiСЧ всi заходи потрiбно спрямувати проти основноСЧ хвороби, яка спричинилася до СЧСЧ виникнення [21, 35].
Нейроциркуляторна гiпотензiя, будучи проявом загального неврозу, потребуСФ здiйснення спецiальних профiлактичних i лiкувальних заходiв. Найефективнiшими бувають оздоровчi заходи на раннiх стадiях захворювання.
При нейроциркуляторнiй гiпотензiСЧ профiлактичнi заходи передбачають пiдвищення стiйкостi органiзму в цiлому (загартовування, повiтрянi ванни, воднi процедури, фiзичну активнiсть i спорт, рацiональне харчування, лiквiдацiю вогнищ iнфекцiСЧ); усунення факторiв, якi негативно дiють на органiзм (професiйноСЧ шкiдливостi, шуму, курiння, алкоголю тощо).
Слiд наголосити, що при гiпотензiйних станах, як i при рядi iнших хвороб, добрi наслiдки даСФ працетерапiя. Спостереження показують, що найдовше живе той, хто багато й добре працюСФ протягом усього життя. Перенапруження РЖ перевтома нервовоСЧ системи настають не вiд самоСЧ працi, а вiд неправильноСЧ СЧСЧ органiзацiСЧ. Улюблену працю людина виконуСФ легко, без напруження, тому вона тривалий час не викликаСФ втоми [12, 35, 41].
Щоб зберегти здоровя, слiд чергувати працю з вiдпочинком. Але вiдпочинок не обовязково повинен бути станом повного спокою й нерухомостi. Доцiльнiше прогулятися, подивитися кiнофiльм, почитати книжку, половити рибу, пограти в шахи тощо. Чергування фiзичних i розумових навантажень особливо корисне для нервовоСЧ системи. Тiльки тодi, коли людина дуже втомиться, вiдпочинок може бути пасивним, нерухомим.
Режим. Дуже важливо, щоб сон був досить тривалим i глибоким. Чутливий сон з безлiччю сновидiнь, навiть досить тривалий, не приносить належноСЧ бадьоростi й свiжостi: людина встаСФ вранцi розбитою, iнодi в неСЧ болить голова. Нормальний сон забезпечуСФ клiтинам центральноСЧ нервовоСЧ системи повноцiнний вiдпочинок i тим самим запобiгаСФ перевтомi. Найкращим для сну СФ час вiд 11-СЧ години вечора до 7-СЧ години ранку. Потрiбно вечеряти не пiзнiше як за 3 год до сну, а за 11,5 год припинити напружену розумову працю. Перед сном корисно прогулятися на свiжому повiтрi, усунути звук, шум, свiтло та iншi подразники [1, 37, 42].
Потреба в снi навiть у здорових людей рiзна. У середньому ця норма становить близько 8 год. Систематичне недосипання порушуСФ роботу нервовоСЧ системи, пiдвищуСФ втомлюванiсть.
Спати потрiбно в добре провiтренiй кiмнатi, температура повiтря в спальнi повинна бути на 2З С нижча, нiж у примiщеннях для денного перебування людей, тобто не вища за 1718 С.
Нiчна бiлизна маСФ бути вiльною, не утруднювати кровообiгу в рiзних частинах тiла. Не рекомендують накриватися ковдрою з головою, спати обличчям донизу: це утруднюСФ нормальне дихання i надходження кисню в органiзм. Корисно лягати спати завжди в той самий чаiе допоможе скорiше заснути.
При розладi сну приймають снотворнi засоби. Але вживати СЧх можна лише з дозволу лiкаря. Такi лiки рекомендують використовувати лише в крайньому випадку i на певний строк, тому не треба боятися звикання до них. Щодо цього справедливий давнiй вислiв лiкарiв: Краще спати iз снотворним, нiж не спати зовсiм.
Фiзичне тренування. Правильно кажуть, що рух може замiнити тисячi лiкiв, а тисяча лiкiв не замiнить руху. Заняття фiзкультурою i спортом набувають виняткового значення, бо дiя фiзичного тренування спрямована передусiм на судинну систему. Навiть якщо людина дуже зайнята, вона може знайти 1520 хв для ранковоСЧ гiмнастики.
Ходьба СФ цiлющим засобом для немолодих людей, якi розпочинають тренування.
Вважають, що людина середнього вiку, яка проходить за день 1012 км, виконуСФ середню норму фiзичного навантаження. Давно помiчений позитивний вплив ходьби, прогулянок на продуктивнiсть розумовоСЧ працi.
Для людей середнього вiку кориснi регулярнi прогулянки за мiсто на значнi дистанцiСЧ, збiр грибiв, ягiд, туристськi походи.
Останнiм часом дуже поширений такий вид фiзичного тренування, як бiг. У деяких випадках бiг даСФ добрi наслiдки: у людини зявляСФться вiдчуття бадьоростi, полiпшуються сон та апетит, зменшуСФться маса тiла. Але такий метод фiзичних навантажень не унiверсальний, та й бiгати можна не всiм. Тому обовязково слiд порадитися з лiкарем i перебувати пiд його наглядом [10, 24, 37].
Досвiд показуСФ, що систематичне перебування на свiжому повiтрi, прогуля