Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
nbsp;
Причини виникнення первинноСЧ хронiчноСЧ гiпотензiСЧ до кiнця не зясованi. Вважають, що в СЧСЧ розвитку велику роль вiдiграють тривала напружена розумова праця, вiдповiдальна робота, особливо при систематичному порушеннi режиму працi й вiдпочинку, сiмейнi конфлiкти, поСФднання працi й навчання, гострi й хронiчнi психiчнi травми, а також неповноцiннiсть системи, що регулюСФ артерiальний тиск [10].
Ще рiзноманiтнiшi причини появи вторинноСЧ, або симптематичноСЧ, гiпотензiСЧ, тобто такоСЧ, що виникаСФ при деяких захворюваннях або хронiчних iнтоксикацiях: хронiчних хворобах травного каналу (виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалоСЧ кишки, хронiчному холециститi, гепатитi), хронiчних запальних гiнекологiчних захворюваннях, токсикозах вагiтних, хронiчних вогнищевих iнфекцiях, хворобах надниркових залоз, гострих iнфекцiях тощо. З професiйних чинникiв можна назвати такi, як праця в гарячих цехах, тривалий вплив малих доз iонiзуючоСЧ радiацiСЧ, вiбрацiСЧ, електромагнiтних полiв, радiочастот, хронiчнi iнтоксикацiСЧ (фтором, ртуттю, тетраетилсвинцем, бензолом, бензином, сiрководнем, чадним газом та iн.) [14, 23].
У тяжких випадках нейроциркуляторноСЧ дистонiСЧ гiпотензiйного типу, тобто розладу системи кровообiгу, зумовленого порушенням вищих рiвнiв нервовоСЧ регуляцiСЧ судинного тонусу, можна говорити про гiпотонiчну хворобу. РЖнакше кажучи, нейроциркуляторна гiпотензiя це наслiдок порушення рiвноваги процесiв збудження i гальмування вищих центрiв головного мозку [1].
До розвитку гiпотензiйних станiв часто спричиняСФться недостатнiсть функцiСЧ залоз внутрiшньоСЧ секрецiСЧ, зокрема надниркових залоз та гiпофiза. Вiдомо, що гормони мозкового шару надниркових залоз пiдвищують тонус судин та артерiальний тиск. Гiпофiзарна недостатнiсть при артерiальнiй гiпотензiСЧ часто поСФднуСФться з порушеннями функцiй iнших ендокринних залоз (щитовидноСЧ, статевих тощо). При артерiальнiй гiпотензiСЧ, як правило, порушена функцiя вегетативноСЧ нервовоСЧ системи, яка регулюСФ тонус судин. Якщо порушений нирковий кровообiг, нирки можуть видiляти депресорнi речовини, якi зумовлюють стiйку, тривалу артерiальну гiпотензiю [18, 27].
У походженнi артерiальноСЧ гiпотензiСЧ маСФ значення i спадковий фактор. Ранiше вважали, що артерiальна гiпотензiя характерна для осiб астенiчноСЧ будови тiла (худорлявих, високих) i рiдко спостерiгаСФться в людей гiперсте-нiчноСЧ будови тiла (невисоких, огрядних). Однак в останнi роки доведено, що гiпотензiя найчастiше буваСФ в осiб з нормальною будовою тiла, хоча може бути в людей як астенiчноСЧ, так i гiперстенiчноСЧ будови тiла [11].
Серед численних критерiСЧв оцiнки циркуляцiСЧ кровi найважливiшими СФ артерiальний тиск i частота пульсу. Артерiальний тиск забезпечуСФ вiльний рух кровi по судинах незалежно вiд гравiтацiСЧ та положення тiла, що сприяСФ нормальному живленню тканин органiзму [46].
Основнi фактори, якi визначають артерiальний тиск,це обСФм кровi, що виштовхуСФться серцем за 1 хв, та опiрнiсть периферичних судин. Хвилинний обСФм кровi залежить вiд ударного обСФму (кiлькостi кровi, яку виштовхуСФ серце пiд час одного скорочення) та частоти скорочень серця, а опiрнiсть периферичних судин переважно вiд дiаметра артерiй i тонусу стiнок судин. Зменшення хвилинного обСФму кровi, частоти й сили скорочень спричиняСФться до зниження артерiального тиску. У вiдповiдь на це збiльшуСФться ударний обСФм кровi, додатково викидаСФться в кровообiг залишкова кiлькiсть кровi, що СФ в серцi [41, 35, 28].
Малий обСФм залишковоСЧ кровi в серцi при артерiальнiй гiпотензiСЧ та недостатнСФ наповнення передсердя внаслiдок зниженого припливу венозноСЧ кровi до серця зумовлюють зниження артерiального тиску, оскiльки серце не забезпечуСФ достатнього ударного обСФму пiд час навантаження. Для пiдтримання ударного i хвилинного обСФму кровi на вiдповiдному рiвнi при пiдвищених вимогах органiзму велике значення мають заняття фiзкультурою i спортом [12].
РЖншим важливим чинником у пiдтриманнi артерiального тиску СФ опiрнiсть периферичних артерiальних розгалужень та еластичнiсть артерiй. Дiастолiчний тиск знижуСФться при зменшеннi опору периферичних судин унаслiдок зниження тонусу артерiол.
При захворюваннях мiокарда зменшуСФться його скорочувальна здатнiсть. РЖ щоб пiдтримати належний рiвень артерiального тиску, збiльшуСФться опiр периферичних судин. Таким чином, пiдвищення цього опору значною мiрою компенсуСФ ослаблену дiяльнiсть серця [31, 43].
Професор Н. С. Молчанов iз спiвробiтниками показали, що при первиннiй гiпотензiСЧ збiльшуСФться хвилинна циркуляцiя кровi та знижуСФться опiрнiсть периферичних судин, ступiнь якоСЧ перекриваСФ ступiнь хвилинного обСФму. Це призводить до того, що артерiальний тиск знижуСФться [13].
У багатьох хворих на первинну артерiальну гiпотензiю зменшена загальна кiлькiсть кровi, що циркулюСФ (К. Тихолов, 1983), унаслiдок перерозподiлу СЧСЧ в системi з низьким тиском у венах, легеневiй мережi судин, депо кровi. Гемодинамiка цiСФСЧ системи не визначаСФться артерiальним тиском, а залежить вiд СЧСЧ потужностi та обСФму. У системi з низьким тиском мiститься близько 8085 % загальноСЧ кiлькостi кровi, i тiльки 1520 % цього обСФму циркулюСФ. Легеневий кровообiг одна з найважливiших частин системи з низьким тиском. Цим резервуаром кровi може компенсуватися зниження артерiального тиску. Вiн також полегшуСФ роботу серця, затримуючи 1/3 загальноСЧ кiлькостi кровi. Венозну систему i депо кровi деякi автори називають периферичним серцем.