Реабiлiтацiйнi заходи у хворих на первинну гiпотензiю
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ля мобiлiзацiСЧ кровi, що мiститься в них, велике значення маСФ тонус вен. Якщо тонус вен ослаблений, особливо при варикозному розширеннi вен нижнiх кiнцiвок, то затримуСФться велика кiлькiсть кровi, змiнюСФться хвилинний СЧСЧ обСФм, спостерiгаСФться коливання артерiального тиску [20, 23].
У регуляцiСЧ тиску кровi важливу роль вiдiграСФ тонус скелетних мязiв. Вiн пiдтримуСФ на належному рiвнi венозний приплив до серця. Астенiки РЖз слабким мязовим тонусом бiльш схильнi до тяжчих ортостатичних порушень, нiж люди з нормальним тонiчним станом мязових волокон. Розширення капiлярiв у мязах тiла також затримуСФ в них значну кiлькiсть кровi й порушуСФ артерiальний тиск.
Нервовi регуляторнi механiзми артерiального тиску пресо- i геморецептори розташованi головним чином у дузi аорти й каротидному синусi. Сюди належать також вазомоторнi центри пiдкiрки й кори великого мозку. У нормi пiд час пiдвищення артерiального тиску посилюСФться тиск кровi на судинну стiнку дуги аорти, подразнюються барорецептори цiСФСЧ судинноСЧ дiлянки, iмпульси передаються у вазомоторнi центри вищих вiддiлiв нервовоСЧ системи, знижуСФться тонус судин i тиск нормалiзуСФться. При зниженнi артерiального тиску, навпаки, зменшуСФться кiлькiсть iмпульсiв у вищi центри, посилюСФться тонус артерiй i тиск пiдвищуСФться до вихiдного рiвня [20, 32].
Регуляцiя артерiального тиску здiйснюСФться i через електролiтно-водний баланс кровi. Геморецептори, розташованi в судинах, подразнюються при зменшеннi рiвня кисню i вуглекислого газу в кровi. Це збуджуСФ вазомоторний центр, що викликаСФ звуження або розширення кровоносних судин i пiдвищуСФ або знижуСФ артерiальний тиск.
РЖснують також iншi механiзми й рефлекси регуляцiСЧ артерiального тиску, якi у здорових осiб пiдтримують його на нормальному рiвнi. У хворих людей така регуляцiя неповноцiнна, що зумовлюСФ патологiчне коливання рiвня артерiального тиску [26].
1.2 ЛРЖКУВАННЯ ХВОРИХ З ГРЖПОТЕНЗРЖЙНИМИ СТАНАМИ
Лiкування хворих з хронiчними гiпотензiйними станами передбачаСФ одужання вiд основного захворювання (при вторинних артерiальних гiпотензiях) або комплексне лiкування первинноСЧ артерiальноСЧ гiпотензiСЧ. Крiм медикаментозних препаратiв, хворим призначають фiзiотерапевтичнi процедури, лiкувальне харчування, лiкувальну фiзкультуру, санаторно-курортне лiкування. Здебiльшого хворих на первинну гiпотензiю лiкують амбулаторне в полiклiнiках. Однак при сильному зниженнi артерiального тиску, гiпотонiчних кризах i значних субСФктивних проявах хворих госпiталiзують [15, 36].
Основнi принципи лiкування артерiальноСЧ гiпотензiСЧ: усунення фактора, що зумовлюСФ гiпотензiю; лiквiдацiя вогнищ первинних iнтоксикацiй; нормалiзацiя сну; дотримання рацiональноСЧ дiСФти, що включаСФ мiцний чай i каву; рацiональний режим працi й вiдпочинку; пiдвищення фiзичноСЧ активностi хворого (проведення ранковоСЧ гiмнастики, прогулянки, заняття лiкувальною фiзкультурою) [21].
Основою режиму хворого на артерiальну гiпотензiю е старанне дотримання нормального способу життя. Це насамперед повноцiнний сон протягом 8 год. Якщо хворий страждаСФ безсонням, лiкар призначаСФ йому медикаментознi засоби. Спосiб життя не буде здоровим без ранковоСЧ гiмнастики та водних процедур.
У багатьох хворих на артерiальну гiпотензiю спостерiгаються ранкова млявiсть, слабкiсть, дискомфорт. Щоденнi заняття гiмнастикою i воднi процедури майже повнiстю усувають цi хворобливi вiдчуття. Вiдпочинок хворого насамперед повинен бути активним. Пасивний, малорухливий вiдпочинок (напiвлежачи) призводить до втрати тонусу, тренованостi, порушення сну, появи розладiв невротичного характеру [22].
Переглянути розпорядок дня, перебудувати його, перейти на новий режим для хворого на артерiальну гiпотензiю це вже майже половина одужання [29].
1.3 ЛРЖКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ
Для хворих на первинну артерiальну гiпотензiю немаСФ якоСЧсь особливоСЧ дiСФти. Важливо, щоб харчування було не тiльки повноцiнним, а й рiзноманiтним. У добовому рацiонi повинно мiститися 100120 г бiлкiв, 8090 г жирiв i 400500 г вуглеводiв. Багатими на бiлки СФ мясо, риба, яйця, сир, молоко та iн. Вуглеводи ми одержуСФмо в основному з хлiбом, солодощами, рiзними виробами з борошна. Жирiв багато в продуктах тваринного походження. Для нормального перебiгу обмiнних процесiв в органiзмi треба постiйно споживати в невеликiй кiлькостi олiю (соняшникову, кукурудзяну, бавовникову, соСФву, лляну) [17].
РЗсти потрiбно не менш як 45 разiв на день. Рекомендують пити каву, какао, мiцний чай, особливо вранцi й серед дня. Цi напоСЧ стимулюють дiяльнiсть центральноСЧ нервовоСЧ системи, серця, дихального центру, посилюють вентиляцiю легень, усувають кисневе голодування тканин при гiпотензiйних станах [24].
Гiпотензiйнi стани характеризуються вiтамiнною недостатнiстю органiзму, насамперед вiтамiнiв групи В та особливо аскорбiновоСЧ кислоти. Основним джерелом аскорбiновоСЧ кислоти СФ смородина, яблука, лимони, апельсини, аТСрус, малина, горобина, болгарський перець, зелена цибуля, капуста, зелений горошок, хрiн, редька, картопля, шипшина, суницi, помiдори. Без вiтамiнiв групи В недостатньо засвоюються вуглеводи. На цi вiтамiни багатi овочi, фрукти, ягоди, зелень. Тiамiн (вiтамiн ВРЖ) i калiю пангамат (вiтамiн ВРЖ5) полiпшують обмiннi процеси, пiдвищують стiйкiсть органiзму до впливу шкiдливих факторiв навколишнього середовища. Крiм того, калiю пангамат посилюСФ дiяльнiсть кiрковоСЧ речовини надниркових залоз. Аскорбiнова кислот