Радянський режим на захiдноукраСЧнських землях

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



Реферат

З iсторiСЧ державностi на землях УкраСЧни

На тему: Радянський режим на захiдноукраСЧнських землях

План

Вступ

Включення захiдноукраСЧнських земель до складу УРСР

Радянський режим на захiдноукраСЧнських землях напередоднi ВiтчизняноСЧ вiйни

ЗахiдноукраСЧнськi землi в умовах ВiтчизняноСЧ вiйни

Радянський режим та визвольний рух на захiдноукраСЧнських землях у складi УРСР в пiслявоСФнний перiод

Висновки

Вступ

З початку 20-х рокiв 146 тис. кв. км украСЧнських земель, на яких проживало 7 млн. УкраСЧнцiв опинилися за межами радянськоСЧ УкраСЧни, що мала певнi ознаки державностi. Кiлькiсно i якiсно захiдноукраСЧнськi землi та СЧх населення становили могутнiй потенцiал, не раз вiдiгравали значну роль в украСЧнськiй iсторiСЧ, розвитку нашого народу. УкраСЧнцi не могли змиритися з протиправним подiлом своСФСЧ нацiСЧ. Держави ж яким дiсталися новi землi не хотiли рахуватися з iнтересами украСЧнцiв. Пiсля ПершоСЧ свiтовоСЧ вiйни згiдно з Ризьким мирним договором 1921р. Волинь, Полiсся, Холмщина, Пiдляшшя та Галичина були включенi до Польщi. РЖншою краСЧною, котра в хаосi 1918-1919 рр. захопила частину украСЧнських земель була Румунiя, яка загарбала Буковину. Закарпаття було приСФднане до Чехословаччини згiдно з Трiанонським мирним договором. Становище украСЧнцiв у складi цих рiзних краСЧн було досить неоднакове. Якщо польська та румунська влада провадила щодо украСЧнського населення полiтику експлуатацiСЧ, колонiзацiСЧ, асимiляцiСЧ, нехтування правами i свободами, то украСЧнцям у складi Чехословаччини були наданi полiтичнi та нацiонально-культурнi права, адже Чехословаччина була найбiльш передовою у правовому вiдношеннi та лiберальною державою в РДвропi. Проте украСЧнцi, будучи роздiленi мiж рiзними державами, завжди генетично вiдчували себе СФдиним народом та прагнули до воззСФднання. Саме тому вони боролися за визволення з-пiд панування iноземних держав шляхом створення рiзноманiтних полiтичних партiй та громадських органiзацiй, якi часто були нелегальними. Вони ставили у своСЧх програмах рiзнi цiлi: однi прагнули до обСФднання з Радянською УкраСЧною, а iншi ставили на метi створення незалежноСЧ самостiйноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави.

УкраСЧнське населення, вiдiрване вiд основного масиву етнiчноСЧ територiСЧ, залишалося вiрним iсторичним прагненням i традицiям украСЧнського народу в боротьбi за воззСФднання. Про споконвiчне прагнення украСЧнського народу до нацiональноСЧ державностi оголосила на весь свiт Карпатська УкраСЧна. Ставало все бiльш вiдчутним, що наступний iсторичний перiод покладе кiнець однiй з найбiльших iсторичних несправедливостей по вiдношенню до украСЧнського народу i вiн навiки воззСФднаСФться в СФдинiй державi.[2;c.505]

Включення захiдноукраСЧнських земель до складу УРСР

Радикальнi змiни у становищi украСЧнцiв вiдбулися з початком ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни, найголовнiша причина якоСЧ полягала у тiй полiтицi, яку проводили три тоталiтарнi режими фашизм в РЖталiСЧ, нацизм в Нiмеччинi, сталiнський режим в СРСР. Зокрема Сталiн хотiв розширити вплив i захопити захiдноукраСЧнськi землi, що перебували у складi iнших держав. Для УкраСЧни воСФннi дiСЧ почалися ще у березнi 1939 року для Закарпаття, яке входило до Чехословаччини, яка створила сприятливi умови для украСЧнцiв. Коли Нiмеччина почала воСФннi дiСЧ проти Чехословаччини, було прийнято рiшення про утворення трьох суверенних республiк: ЧехiСЧ, Словаччини i УкраСЧни. Але з цим не погоджувалася Угорщина i почала займати своСЧми вiйськами украСЧнськi землi. 15 березня 1939 р. Провiдники ОУН проголошують створення КарпатськоСЧ УкраСЧни невеликоСЧ нацiональноСЧ держави. Але керiвництво Угорщини, заручившись пiдтримкою Нiмеччини почало вiйну проти цiСФСЧ держави i вона була знищена.

Другiй свiтовiй вiйнi передувало також пiдписання 23 серпня 1939 року тАЬпакту Молотова-РiббентропатАЭ мiж СРСР та Нiмеччиною про ненапад. Разом iз ним був пiдписаний ТаСФмний додатковий протокол Так у ст. 2 протоколу зазначено: тАЬУ випадку територiальних i полiтичних перетворень на територiях, що належать польськiй державi, сфери впливу Нiмеччини та СРСР будуть розмежованi приблизно по лiнiСЧ рiчок Нарев-Вiсла-Сян. Питання про те, чи бажане в iнтересах обох краСЧн збереження незалежноСЧ польськоСЧ держави, буде остаточно вирiшене лише ходом майбутнiх полiтичних подiй. У будь-якому випадку обидва уряди вирiшать це питання шляхом товариськоСЧ згодитАЭ Таким чином цей протокол формально закрiплював незаперечну з боку Нiмеччини сферу впливу СРСР на захiдноукраСЧнськi землi. У ст. 3 таСФмного протоколу зазначалося: тАЬСтосовно Пiвденно-СхiдноСЧ РДвропи радянська сторона вказала свою зацiкавленiсть у БессарабiСЧ. Нiмецька сторона ясно заявила про повну полiтичну незацiкавленiсть у цих територiяхтАЭ.[9;c.573]. Офiцiйно вiйна почалася 1 вересня 1939 року, але СРСР вступив у вiйну пiд тиском Нiмеччини лише 17 вересня. Радянський уряд дав наказ Червонiй АрмiСЧ вступити на територiю ЗахiдноСЧ УкраСЧни i ЗахiдноСЧ БiлорусiСЧ, щоб тАЬвзяти пiд свiй захист життя i майно населення ЗахiдноСЧ УкраСЧни та ЗахiдноСЧ БiлорусiСЧтАЭ. Перевага радянських частин була величезною. Уночi 18 вересня польський уряд i головне командування армiСЧ переСЧхали до РумунiСЧ, наказавши фронтовим командирам не вступати з бiльшовиками в бiй i вiдводити вiйська до румунського кордону. 22 вересня 1939 року радянськi вiйська ввiйшли до Львова. [2;c.507]. Захiдно