Радянський режим на захiдноукраСЧнських землях
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ми), якi постали перед судом за тАЬнацiоналiстичну дiяльнiстьтАЭ, власне, лише за переконання, бо нiяких терористичних актiв на СЧх совiстi не було, з яких 42 чоловiка в тому числi 11 дiвчат, було засуджено до розстрiлу, iнших до 10-рiчного увязнення.[1;c.24]. Незмивною чорною плямою режиму став розстрiл органами НКВС понад 22 тис. польських офiцерiв пiд Катинню, Харковом та в iнших мiiях. Тому навiть потрiбнi й кориснi починання, що реалiзовувалися за тАЬрадянською адмiнiстративно-командною методикоютАЭ, часто призводили до негативних наслiдкiв. Так, нацiоналiзацiя великих промислових i торговельних пiдприСФмств охопила й дрiбнi ремiсничi майстернi, кустарiв, торгiвцiв, грубо порушувалися закони в галузi оподаткування, хлiбозаготiвель. Уже з весни 1940 р. Розпочалася передчасна колективiзацiя, яка супроводжувалася широкомасштабними репресiями. У селян насильно вiдбирали не лише недавно отриману землю, а й приватну. Хто не хотiв записуватися у колгоспи, того депортували в Сибiр, Середню Азiю та iн.[5;т.2,c.29]. РЖз ЗахiдноСЧ УкраСЧни виселяли службовцiв колишнього держапарату, органiв суду, прокуратури, полiцiСЧ з СЧхнiми родинами. Оскiльки, переважно, це були поляки, - украСЧнське населення за ними не шкодувало. Були одразу забороненi або змушенi саморозпуститися всi буржуазнi полiтичнi партiСЧ, СЧх актив заарештовано i депортовано. Не минули репресiСЧ навiть Комунiстичну партiю ЗахiдноСЧ УкраСЧни КПЗУ. Жертвою сталiнського режиму стала також украСЧнська iнтелiгенцiя, дiячi науки, культури, мистецтва. Причому депортацiя виселення i заслання застосовувалася без правових на те пiдстав.[1;c.22].
ЗахiдноукраСЧнськi землi в умовах ВiтчизняноСЧ вiйни
Розглядаючи та аналiзуючи становище захiдноукраСЧнських земель у складi СРСР та радянський тоталiтарний режим на цих землях не слiд оминати перiод ВеликоСЧ ВiтчизняноСЧ Вiйни, оскiльки украСЧнцi вiдiграли величезну роль у цiй вiйнi та вона сильно вплинула на СЧх подальшу долю.
Напад нацистськоСЧ Нiмеччини на СРСР 22 червня 1941 року, окупацiя територiСЧ УРСР в тому числi i включенi до СЧСЧ складу захiдноукраСЧнськi землi, а також полiтика радянiзацiСЧ, яка передувала цьому все це викликало велике обурення украСЧнцiв та вимусило СЧх взяти участь у вiйнi. Коли почалася нiмецько-радянська вiйна, в тюрмах Луцька, Дудно, Львова, Золочева, Жовкни, Калуша, Комарного та iнших мiст Волинi й Галичини були закатованi, розстрiлянi, закиданi гранатами тисячi полiтичних вязнiв. Також вивозили СЧх i масово розстрiлювали у ближнiх лiсах, наприклад, у сумнозвiсному Демяновому Лазi на РЖвано-Франкiвщинi, де виявлено сотнi останкiв жертв НКВС. У вязницi Луцька, за повiдомленням у нiмецьких донесеннях i свiдчень очевидцiв, тАЬ23 червня росiяни по-звiрячому вбили 1000-1200 украСЧнських вязнiв членiв ОУНтАЭ. тАЬБлизько 200 украСЧнцiв (чоловiки, жiнки, дiти) вбито у вязницях в Рудках i КомарномутАЭ та iн. [7;c.107]. Загальна кiлькiсть жертв сталiнського режиму у той перiод становила близько 50 тис. осiб. Так чинили з патрiотами УкраСЧни нинi почеснi пенсiонери вiйськ i служб НКВС i МВС СРСР, якi дотепер хваляться своСЧми тАЬподвигамитАЭ у боротьбi з украСЧнським буржуазним нацiоналiзмомтАЭ, а деякi депутати украСЧнського парламенту потакають СЧм, не бажаючи визнати ОУН-УПА воюючою стороною у вiйнi. Пiсля такого жорстокого ставлення до мiiевого населення Червона армiя i радянська влада не повиннi були сподiватися на прихильне ставлення до них у Захiднiй УкраСЧнi. [1;c.24-25]. У ходi вiйни тоталiтарний бiльшовицький режим щойно встановлений на захiдних землях було знищено, натомiсть тут як i на всiй УРСР був встановлений окупацiйний режим, який все ж таки був значно гiршим за радянський, тому що з мiiевим словянським населенням тут поводилися гiрше, вважаючи його людьми нижчого сорту. Вiйна привела до розколу у поглядах украСЧнцiв на власне майбутнСФ: бiльшiсть украСЧнцiв воювали з ворогом на сторонi ЧервоноСЧ армiСЧ, - СЧх метою було звiльнення територiСЧ УРСР та повернення комунiстичного режиму. РЖншi воювали на сторонi ОУН-УПА. Органiзацiя УкраСЧнських Нацiоналiстiв була створена ще у 1929 роцi та ставила мету створення незалежноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави, використовуючи при цьому будь-якi радикальнi чи помiркованi методи. Члени ОУН не вiдкидали варiант спiльних вiйськових дiй украСЧнцiв з нiмецькими вiйськами i разом iз тим ведiння боротьби з бiльшовиками, зокрема з СЧх партизанськими загонами. Хоча партизани УПА та радянськi партизани мали спiльну мету визволити УкраСЧну вiд нiмецьких окупантiв, але вони не змогли дiйти згоди. Це обумовлено тим, що для досягнення цього результату вони використовували рiзнi методи, а кiнцева мета у них дещо вiдрiзнялася. Якщо комунiсти хотiли визволити УкраСЧну та повернути свiй радянський режим, то нацiоналiстичнi сили мали на метi не просто визволити УкраСЧну вiд нацистiв, але й вiд бiльшовикiв та створити самостiйну незалежну УкраСЧнську державу. ОУН розглядала вiйну як можливiсть вiдновлення незалежностi УкраСЧни. Для цього необхiдно було навiть заручитися пiдтримкою нiмецького командування та вести спiльнi вiйськовi дiСЧ з нiмцями проти бiльшовикiв. Нацистами було створено вiйськовi загони тАЬРоландтАЭ i тАЬНахтiгальтАЭ iз украСЧнцiв, якi вели спiльнi з нiмцями. Не здiйснилися та й не могли здiйснитись сподiвання ОУН на допомогу гiтлерiвськоСЧ Нiмеччини у вiдновленнi украСЧнськоСЧ державностi. Спроба украСЧнських патрiотiв з числа членiв ОУН проголосити 30 червня 1941 р. У Львовi украСЧнську державу через кiлька днiв була рiшуче придушена окупантами. Ново встановлен