Радянський режим на захiдноукраСЧнських землях
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?й уряд на чолi з Я. Стецьком було розiгнано, його членiв заарештовано.[2;c.521]. Справа полягала втому, що у плани Гiтлера не входило створення незалежноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави. РЖдея утворити УкраСЧнську державу серед нiмецькоСЧ верхiвки час вiд часу випливала, i украСЧнцi про це знали, але врештi-решт вона була вiдкинена. Зокрема ще 24 вересня 1940 р. паризька газета ОУН тАЬУкраСЧнське словотАЭ гостро розкритикувала полiтику Нiмеччини стосовно УкраСЧни, ТСрунтовану на цинiзмi, вiроломствi, брехнi i зловживаннi чужим довiрям. Звинувачуючи нiмцiв у торгах украСЧнськими землями для задоволення власних iнтересiв, газета викривала тАЬдиявольський плантАЭ Нiмеччини, що полягав у здiйсненнi тАЬДранг нах остентАЭ для захоплення багатих на продовольство i кориснi копалини територiй на сходi. тАЬНiмеччина думала, - писала газета, - ... про УкраСЧну як про нiмецьку колонiю, населену пiдданими, народом прислужникiв..., нiмцi i не думали про створення незалежноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави чи про такi абстрактнi рiшення як самовизначення народiвтАЭ. Передачу ЗахiдноСЧ УкраСЧни Радянському Союзу газета розцiнила як тАЬзгубний злочин, що принесе УкраСЧнi море кровi i слiзтАЭ Одночасно висловлювалась упевненiсть, що украСЧнська нацiя, яка переживала рiзнi навали й у минулому, зможе пережити тАЬяк азiатську iмперiю Сталiна, так i нiмецьку iмперiю, обидвi вини збудованi на насильствi, брехнi i грабункутАЭ.[7;c.484-485].
Незважаючи на все сказане для украСЧнцiв ця вiйна була Вiтчизняною, як i для всiх iнших словянських народiв, що населяли СРСР. Бiльшiсть украСЧнського населення, яке воювало на сторонi ЧервоноСЧ АрмiСЧ сподiвалося, що за участь у вiйськових дiях та свiй величезний внесок у визволення СРСР сталiнське керiвництво пiде на певнi поступки украСЧнському народу та надасть хоча б право на автономiю.
З початком нiмецько-радянськоСЧ вiйни в липнi 1941 року Буковина була окупована румунськими i нiмецькими вiйськами. 19 липня Антонеcку видав тАЬМанiфест про приСФднання ПiвнiчноСЧ Буковини до королiвства РумунiСЧтАЭ Була утворена провiнцiя Буковина з румунським губернатором на чолi. Галичина, як окремий дистрикт, була приСФднана до генерального губернаторства Польщi та пiсля приСФднання частини Пiвденно-СхiдноСЧ УкраСЧни ця провiнцiя отримала назву Транснiстрiя.[2;c.523]. Закарпатська УкраСЧна ввiйшла до складу Угорщини i на СЧСЧ територiСЧ iснувала окрема адмiнiстративна одиниця тАЬПiдкарпатська територiятАЭ на чолi з регентським комiсаром i центром в Ужгородi. Пiсля звiльнення цих територiй радянськими вiйськами вони знову ввiйшли до складу СРСР. На територiСЧ Буковини були створенi РЖзмаСЧльська та Чернiвецька областi.
На завершальному етапi визволення украСЧнських земель 28 жовтня 1944 року Радянська армiя звiльнила вiд фашистських окупантiв Закарпатську УкраСЧну. На звiльненiй територiСЧ розгорнувся масовий рух за приСФднання ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни до УРСР. На мiiях створювалися народнi комiтети, якi стали тимчасовими органами державноСЧ влади. 26 листопада 1944 року в Мукачевому вiдбувся I зСЧзд народних комiсарiв ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. На порядку денному стояли такi питання: 1) визволення ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни вiд нiмецько-угорських окупантiв; 2) воззСФднання ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни з УРСР; 3) вибори НародноСЧ Ради ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. ЗСЧзд прийняв Манiфест про воззСФднання ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни з УРСР. Обрана на зСЧздi Народна Рада ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни 27 листопада 1944 року сформувала свiй уряд у складi ПрезидiСЧ НародноСЧ Ради та СЧСЧ уповноважених з питань внутрiшнiх справ i державноСЧ безпеки, комунального господарства, фiнансiв, землеробства, промисловостi та торгiвлi, юстицiСЧ, освiти, комунiкацiСЧ, охорони народного здоровя, соцiальноСЧ опiки. Мiiевими органами державноСЧ влади, вiдповiдно до адмiнiстративно-територiального подiлу, були окружнi, мiськi та сiльськi народнi комiтети. Сiльськi та мiськi народнi комiтети обиралися безпосередньо мешканцями села чи мiста на загальних зборах, окружнi делегатами сiльських народних комiтетiв даного округу. Виконавчим органом мiiевого народного комiтету стала його президiя. Для пiдтримання громадського порядку i забезпечення охорони народного добра та прав громадян народнi комiтети створили народну мiлiцiю, народну дружину, що стали своСФрiдними збройними силами ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. Декретом № 22, виданим 18 грудня 1944 року, при Народнiй Радi був заснований Спецiальний суд для боротьби з ворожими елементами, якi намагалися не допустити воззСФднання Закарпаття з УкраСЧною. Суд мав право застосувати тюремне увязнення до 20 рокiв або розстрiл.[2;c.525-526].
Радянський режим та визвольний рух на захiдноукраСЧнських землях у складi УРСР в пiслявоСФнний перiод
Наприкiнцi радянсько-нiмецькоСЧ вiйни був завершений процес обСФднання украСЧнських земель. Проте до складу СРСР все ж таки були включенi не всi етнiчнi захiдноукраСЧнськi землi. Так, наприклад, Холмщина залишилaсь у складi Польщi це було умовою за якою поляки вимушенi були погодитися з будiвництвом соцiалiзму у своСЧй державi. На звiльнених територiях почалося стрiмке вiдновлення та вiдбудова народного господарства, але разом iз тим почав повертатися радянський режим з його тоталiтаризмом та репресiями. Одним iз перших обСФктiв атаки радянськоСЧ влади стала греко-католицька церква, оскiльки вона була наймiцнiшою ланкою мiж захiдними украСЧнцями та Заходом й дiяла головним чином як церква нацiональна. Сигналом до кампанiСЧ, спрямованоСЧ проти греко-католицькоСЧ церкви, послужила смерть 1 листопада 1944 р. митрополита Андр