Публічне і приватне право
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Курсова робота
з дисципліни
„ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА”
на тему:
„ПУБЛІЧНЕ І ПРИВАТНЕ ПРАВО”
План
Вступ
1. Загальні поняття право та система права
1.1 Поняття права
1.2 Загальне поняття система права
2. Основні концепції поділу права на публічне і приватне
2.1 Матеріальні концепції поділу права на приватне і публічне
2.2 Формальні концепції поділу
3.Поділ права на публічне і приватне. Поняття публічного та приватного права та критерії поділу
4.Співвідношення публічного і приватного права
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Проблема поділу права на приватне та публічне стала в Україні настільки актуальною, що до її обговорення долучаються нині представники різних ділянок як теоретичної, так і практичної юриспруденції. Такий інтерес до приватно-публічної тематики зумовлюється тим, що вітчизняне правознавство поступово вивільняється від ідеологічних штампів радянської доби, до яких належало, зокрема, повне невизнання приватного права в умовах соціалізму. Значущість цієї проблеми посилюється й її комплексним (міжгалузевим) характером. Звідси численна кількість наукових робіт, в яких під різними кутами зору (а подекуди й з неоднакових концептуально-методологічних позицій) висвітлюються різні аспекти згаданого дихотомічного поділу права.
Можна сказати, що в системі права є норми, регулюючі загальнозначущі, публічні інтереси держави і суспільства, і норми, що виражають інтереси приватних осіб. Якщо виникнення правовідносин і захист субєктивних прав в приватному праві здійснюється лише за ініціативою самих субєктів, то в публічному праві - імперативно, на підставі розпоряджень закону.
Серед учених, які займалися дослідженням даної проблеми, можна назвати такі імена як: Ю. Гамбаров, В. Попондопуло, М. Сибільов, В. Хвостов Ч. Азімов, С. Алексеев, С. Полєніна, Ю. Тихомиров та ін.
Метою нашої роботи буде спробувати визначити, що являє собою приватне і публічне право. Також ми намагатимемося визначити критерій такого поділу права та співвідношення між праватним та публічним правом. А також ми проаналізуємо основні концепції дуалізму права, що дасть нам можливість визначити критерій який полягає в основу поділу права на приватне та публічне.
1. Загальні поняття право та система права
1.1 Поняття права
У сучасній юридичній науці термін "право" вживається в декількох значеннях.
По-перше, правом називають соціально-правові додання людей, наприклад право людини на життя, право народів на самовизначення і тому подібне. Ці значення обумовленні природою людини і суспільства і вважаються природним правом.
По-друге, під правом розуміється система юридичних норм. Це - право в обєктивному сенсі, бо норми права створюються і діють незалежно від волі окремих осіб.
По-третє, названим терміном позначають офіційно визнані можливості, які має в своєму розпорядженні фізична або юридична особа, організація. Так, громадяни мають право на працю, відпочинок, охорону здоровя, майно т.д., організації мають в своєму розпорядженні права на майно, на діяльність в певній сфері державного і суспільного житті і тому подібне У всіх цих випадках мова йде про праві в субєктивному сенсі, тобто про право, що належить діловій особі, - субєктові права.
По-четверте, термін "право" використовується для позначив системи всіх правових явищ, включаючи природне право, право в обєктивному і субєктивному сенсі, тут його синонімом виступає термін "правова система". наприклад, існують такі правові системи, як англосаксонське право, романо-германське право, національні правові системи і так далі.
У якому сенсі уживається термін "право" в кожному випадку, слід вирішувати виходячи з контексту.
Треба памятати також, що термін "право" вживається в неюридичному сенсі. Існують моральні права, права членів суспільних обєднань, партій, союзів, права, що виникають на підставі звичаїв, і так далі, тому особливо важливо дати точне визначення поняття права, встановити ознаки і властивості, що відрізняють його від інших соціальних регуляторів.
У юридичній науці вироблена безліч визначень, які розрізняються залежно від того, що саме в правових явищах береться за головне, найістотніше. У таких випадках мова йде про визначенні суті права.
Право має закономірні звязки з економікою, політикою, моральністю і особливо глибокі звязки з державою. Всі ці звязки так чи інакше виражаються в його ознаках.
Слід розрізняти ознаки і властивості права. Ознаки характеризують право як поняття, властивості - як реальне явище. Ознаки і властивості знаходяться у відповідності, тобто властивості відбиваються і виражаються, в понятті права як його ознаки. Філософи не без підстав стверджують, що будь-яке явище дійсності володіє незліченним безліччю властивостей. Тому в поняття включаються ознаки, найбільш істотні його властивості, що відображають
Принципово іншим є підхід, коли признаються загально соціальна суть і призначення право, коли воно розглядається як вираз компромісу між класами, різними соціальними шарами суспільства. У найбільш розвинених сучасних правових системах (англосакське і романо-германське право) пріоритет відданий людині, його ?/p>