Geum.ru

Приватизація – основа роздержавлення

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

рву, після прийняття рішення про передачу такого майна в приватизацію;

  • майно підприємств охорони здоровя, освіти, культури, фізичної культури і спорту, відпочинку та туризму видавничої справи та преси, телебачення та радіомовлення, які не використовувались за прямим призначенням більше 3-х років або виключені з реєстру відповідної групи (закладів освіти, охорони здоровя і т.і).

    • Група В:

    1. цілісні майнові комплекси підприємств, у тому числі ті, які знаходяться в оренді, із середньообліковою чисельністю працюючих понад 100 осіб (крім обєктів групи Г);
    2. акції ВАТ ( крім ВАТ, створених на базі підприємств групи Г), а також ВАТ, створених на базі підприємств агропромислового комплексу;
    3. науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи незалежно від вартості основних фондів (крім віднесених цією Програмою до групи Г);
    4. непродані акції ВАТ, продаж яких здійснювався до 2001 року включно (в тому числі підприємств групи Г, у випадку, коли продаж акцій здійснювався неодноразово і які не користуються попитом)
    5. пакети акцій тих ВАТ, які вилучені з переліку підприємств групи Г.

    3. Група Г цілісні майнові комплекси державних підприємств або ВАТ, які:

    1. на момент прийняття рішення про приватизацію є монополістами на загальнодержавному ринку товарів ( робіт, послуг);
    2. визначені підпрограмами ринкової трансформації та приватизації особливо важливих народногосподарських комплексів, а саме:
    3. виробничими комплексами підприємствами, які забезпечують:

    а) конкурентні переваги країни у виробництві складної техніки;

    б) економічну незалежність країни;

    1. унікальними виробництвами (які використовують рідкі ресурси або їх комбінацію нематеріальні активи, корисні копалини, кадри, ноу-хау), включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають цій ознаці;
    2. підприємствами, при приватизації яких може виникнути ризик того, що ринкові механізми не забезпечать сталий доступ всіх споживачів до соціально значущих товарів чи послуг.

    4. Група Д обєкти незавершеного будівництва, у тому числі законсервовані обєкти.

    5. Група Е акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями та міжгосподарських товариств), розташованих на території України або за кордоном.

    6. Група Ж незалежно від вартості обєкти охорони здоровя, освіти, культури, фізичної культури і спорту, відпочинку та туризму видавничої справи та преси, телебачення та радіомовлення які перебувають на самостійних балансах, а також ті, що не увійшли до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації та корпоратизації, крім тих, які не використовувались за прямим призначенням більше 3-х років або виключені з реєстру відповідної групи (закладів освіти, охорони здоровя та інші).

    Порівняно з першою програмою приватизації в теперішній класифікації відсутня група Б та зявилась додатково група Ж , яка обєднала обєкти соціальної сфери. Відсутність групи Б зумовлена тим, що на сьогодні обєкти вартість основних фондів перевищує 1 мільйон гривень обєднані в одну групу приватизації групу В. Вперше ця група зникла в Державній програмі приватизації на 1999 рік.

    Класифікація обєктів приватизації здійснюється з метою раціонального та ефективної приватизації державного майна з застосування способів приватизації відповідно до діючого законодавства.

    Способи приватизації передбачають:

    Приватизація обєктів групи А. Правовий механізм приватизації обєктів (невеликих підприємств або окремих структурних підрозділів підприємств) торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, легкої промисловості (текстильної, шкіряної, харчової), переробної промисловості, а також окреме індивідуально визначене майно (будівлі, споруди та нежилі приміщення) незалежно від його вартості, визначений Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств” (малу приватизацію) від 06.03.92 № 2171-ХІІ. Важливим положенням цього закону є те, що за бажанням покупця будівлі можуть приватизуватися разом із розміщеними в них обєктами приватизації, якщо на це не має прямої заборони приватизаційного органу чи місцевої ради народних депутатів. На відміну від цього, у більшості інших країн мала приватизація звичайно включає оренду промислових приміщень.

    Порядок продажу обєктів малої приватизації, описаний у другому розділі закону, такий самий, як і порядок продажу великих підприємств. Процедура розпочинається з погодженням приватизації обєктів з їх органами управління міністерствами та відомствами, а також публікації переліку обєктів, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу працівниками даного підприємства.

    Необхідно зупинитись на питанні віднесення до обєктів приватизації окремих будівель, споруд, приміщень, які не входять до складу цілісного майнового комплексу невеликого державного підприємства, тобто не знаходяться на його балансі, а орендуються на підставі окремого договору оренди.

    Згідно з Законом про малу приватизацію будівлі, споруди, приміщення за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них обєктами приватизації. Однак, в 1992 1993 р.р. зміна форми власності державного майна обєктів такої приватизації проходила без приватизації будівель, споруд, приміщень. Розпочинаючи з 1995 року коли була започатков